Фото: bank.gov.ua
Четверо з одинадцяти членів Комітету з монетарної політики Національного банку України переконані, що регулятор знайде підтвердження достатній стійкості інфляційних очікувань та інших сприятливих тенденцій у найближчі місяці та зможе прискорити зниження облікової ставки до 11,5–12% на кінець року.
Про це йдеться у повідомленні НБУ щодо дискусії, яка відбулася між членами комітету 24 квітня перед ухваленням рішення про зниження облікової ставки до 13,5%.
Натомість семеро учасників висловили очікування зниження облікової ставки упродовж 2024 року лише до 13%. На їхню думку, НБУ має діяти обережно, ураховуючи заплановані заходи валютної лібералізації, прогнозоване пришвидшення інфляції в другому півріччі та потенційне погіршення очікувань економічних агентів.
До того ж, вказує більшість у керівництві Нацбанку, зберігаються ризики, пов’язані з енергетикою та фінансуванням значних бюджетних потреб. За таких умов простір для зниження облікової ставки є обмеженим.
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua
Відповідно, меншість членів комітету, навпаки, дотримуються думки, що рівень облікової ставки у 13% все ж буде зависоким, враховуючи поточну та очікувану інфляційну динаміку.
Водночас усі учасники дискусії погодилися, що високий рівень невизначеності ускладнює прогнозування рівня облікової ставки навіть на кінець цього року, не кажучи вже про наступні роки.
Зазначається, що НБУ має бути готовим і надалі гнучко адаптувати свою політику в разі істотних змін у поточних макроекономічних тенденціях та в балансі ризиків для інфляції та курсової динаміки.
В Нацбанку вважають, що йому варто більше фокусуватися на тих макрофінансових тенденціях, які знаходять своє підтвердження, і в меншій мірі прив’язуватися до технічних припущень щодо тривалості безпекових ризиків, що регулярно переглядаються.
Вплив валютного ринку на інфляційні очікування
Вагомий вплив на динаміку інфляційних очікувань мало й збереження контрольованої ситуації на валютному ринку. Зазначається, що режим керованої гнучкості забезпечує помірні двосторонні коливання обмінного курсу. Від’ємне сальдо інтервенцій НБУ в I кварталі суттєво знизилося, зокрема завдяки заходам з посилення валютного нагляду та припливу експортної виручки на тлі розширення поставок морським коридором.
Помірне послаблення курсу гривні впродовж останнього місяця відображало передусім ефекти від надолуження бюджетних видатків, що були стриманими на початку року через затримки зовнішньої фінансової допомоги, вказують в Нацбанку.
Водночас з середини березня відбулися значні зрушення в питаннях надходження зовнішнього фінансування, що посприяло зниженню тиску на державні фінанси та посилило спроможність НБУ надалі підтримувати керовану ситуацію на валютному ринку.
Відповідно, всі учасники дискусії погодилися, що разом зі сприятливими інфляційними тенденціями це дає регулятору змогу продовжити цикл пом’якшення процентної політики та валютних обмежень, не створюючи загроз для макрофінансової стабільності.
“Подальше зниження облікової ставки підтримає розвиток кредитування та відновлення економіки. Це особливо важливо, ураховуючи, що економічне зростання цьогоріч відповідно до оновленого макропрогнозу буде стриманішим, зокрема через нові масштабні руйнування росіянами енергетичної інфраструктури України”, – кажуть в НБУ.
Зазначимо при цьому, що чергова низка валютних обмежень була після вказаної дискусії знята 3 травня, що стало найбільшим пакетом таких послаблень з початку війни. Зокрема, було скасовано всі валютні обмеження для імпорту робіт та послуг.
Позиція “консерваторів” та “оптимістів” у керівництві НБУ
Поточне ж зниження ставки до 13,5% підтримали вісім членів КМП. Під час дискусії зазначалося, що інфляційна динаміка залишається помітно кращою, ніж очікував НБУ. Так, у березні споживча інфляція сповільнилася до 3,2% у річному вимірі, водночас січневий макропрогноз передбачав її перебування на рівні цілі 5%.
Таке сповільнення інфляції значною мірою зумовлювали малопрогнозовані чинники, в тому числі тимчасового характеру – ефекти від високих минулорічних врожаїв та теплої зими, які забезпечили більшу пропозицію сирих продуктів харчування, а також сприяли послабленню тиску з боку витрат бізнесу, зокрема на енергоносії. Натомість базова інфляція знижувалася близько до прогнозу (до 4,2% у березні в річному вимірі) завдяки, в тому числі, поліпшенню інфляційних очікувань.
Восьмеро учасників дискусії вважають, що зниження облікової ставки до 13% було зваженим, оскільки враховує як поточні сприятливі макрофінансові тенденції, так і збереження ризиків для валютного ринку, цінової та фінансової стабільності на прогнозному горизонті. Воно також узгоджується з контрольованою ситуацію на валютному ринку та намірами НБУ продовжувати валютну лібералізацію.
“Водночас попри суттєве послаблення ризику недостатності надходження міжнародного фінансування в цьому році, зберігається ймовірність виникнення додаткових бюджетних потреб. Наразі також складно оцінити та спрогнозувати наслідки для валютного ринку та інфляції від значних уражень критичної інфраструктури, зокрема енергетики”, – зазначають в Нацбанку.
Тож там вказують, що продовжуючи цикл пом’якшення монетарної політики, НБУ варто залишатися обережним і “не піддаватися спокусі агресивного зниження облікової ставки на тлі позитивних новин останніх місяців”.
Один з членів КМП додав, що НБУ важливо залишатися послідовним та передбачуваним. Так, згідно з опитуваннями більшість фінансових аналітиків прогнозують зниження облікової ставки на 0,5–1,0 в.п., а суттєвіший крок буде досить неочікуваним та може сприйматися як необґрунтований оптимізм, адже НБУ й так відновив цикл пом’якшення процентної політики відчутно раніше, ніж очікувалося, і просувається в цьому напрямі доволі динамічно.
В свою чергу, троє членів КМП висловилися за зниження облікової ставки до 13%. На їхню думку, були всі необхідні передумови для рішучого зниження облікової ставки на 1,5 в.п. у квітні без додаткових ризиків для макрофінансової стійкості.
Ці представники Нацбанку вважають, що більш вагоме зниження облікової ставки не матиме негативного впливу на очікування та не призведе до значного посилення тиску на обмінний курс і міжнародні резерви.
Зазначимо, що КМП є консультативним внутрішнім органом НБУ, створеним з метою обміну інформацією та поглядами щодо формування й реалізації монетарної політики для забезпечення цінової стабільності.
До складу комітету входять голова та члени правління НБУ, директори департаментів монетарної політики та економічного аналізу, відкритих ринків, фінансової стабільності, статистики та звітності. Засідання КМП відбуваються напередодні засідань правління Нацбанку, яке ухвалює рішення з питань монетарної політики.
НБУ поступово “відкочує” облікову ставку до довоєнного рівня
Нагадаємо, що 25 квітня правління Нацбанку ухвалило рішення знизити облікову ставку на 1 відсотковий пункт – до 13,5%. Також було знижено ставки за депозитними сертифікатами овернайт та тримісячними депозитними сертифікатами – до 13,5% та 16,5% відповідно.
Зазначимо, що на початку червня 2022 року НБУ, з огляду на екстрену ситуацію, радикально підняв облікову ставку з 10% до 25%. На такому рівні вона протрималася до кінця липня 2023 року, коли її було знижено до 22%.
Вже 14 вересня облікову ставку знизили з 22% до 20%. Такому рішенню посприяло стрімке сповільнення інфляції та доволі стійка ситуація на валютному ринку. З 27 жовтня НБУ встановив облікову ставку на рівні 16%, зрівнявши її зі ставкою за депозитними сертифікатами овернайт. А з 15 грудня 2023 року ставку знизили до 15%.
Источник: delo.ua
