Банки активно розвивають фінтех. Джерело: depositphotos
Під час війни банки мали достатньо прибутковості, щоб впроваджувати інновації та розвивати технологічну інфраструктуру. Це стало можливим й завдяки своєчасним діям НБУ, який правильно вводив обмеження, публікував рекомендації, надавав послаблення. Такий підхід підтримав фінансовий сектор. Саме тому банківська система почала активно розвивати інновації у власних продуктах під час війни, вважає Ростислав Дюк, голова Української асоціації фінтех та інноваційних компаній (UAFIC).
Більше про ситуації на ринку фінтеху читайте в інтерв’ю Delo.ua “Банки навчилися відбивати десятки кібератак за день, і це вважається нормою”, – Ростислав Дюк, голова UAFIC”.
17 липня HR-лідери OLX Робота, Shell, ArcelorMittal та ще понад 30 великих компаній поділяться найкращими практиками адаптації ветеранів у робоче середовище, підтримання ментального здоров’я команди, наймання в умовах кадрового голоду та використання інновацій в HR Забронювати участь
За словами Дюка, банки вирішили розвивати фінтех у власних продуктах через те, що в перший рік повномасштабної війни фінсистема втратила до 15% фізичних відділень, банкоматів. Також десь на 30% стало менше клієнтів – через внутрішню та зовнішню міграцію. Все це стало болючим ударом для банків.
Тоді виникло питання: як можна виправити ситуацію. Відповідь логічна: необхідно підтримувати цифрову інфраструктуру, яку не можуть знищити ракетнів атаки і яка може працювати навіть в умовах блекаутів. Більш того, технологічні послуги можуть використовувати мігранти, тож інновації вирішують проблему збереження клієнтської бази.
“Тому банки почали агресивно рухатись в напрямку розвитку фінтех-технологій. Вони розвивають нові продукти та послуги. І це добре, бо такий тренд закладає фундамент для колаборації із фінтех-компаніями, особливо у післявоєнний період”, – говорить Дюк.
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua
Банки розвивають свою діджитал-інфраструктуру таким чином:
- своя розробка.
- гібридний формат в поєднанні власної розробки та аутсорсу. Це дає можливість вирішувати проблеми термінових задач або пікової нагрузки тощо.
- придбання готових рішень та їх інтеграція.
Всі ці моделі добре живуть та іноді комфортно вживаються на одному поверсі.
Чи відбуваються інвестиції в українські стартапи під час війни
Ростислав Дюк каже, що на початку повномасштабної війни усе фінансування стартапів було заморожено, адже гроші йшли на захист країни. Зараз основним інвестором залишається Український фонд стартапів.
“Важливо відмітити, що зараз Україна сконцентрована на підтримці стартапів в напрямку miltech типу кластеру Brave1. Нам зараз потрібно зосередитися на розробці смарт-рішень подвійного призначення, бо це актуально та може користуватися попитом не тільки в нашій країні, а й за кордоном”, – говорить експерт.
Якщо говорити про фінансування з боку класичних венчурних фондів, цей напрямок інвестування працює недостатньо, адже в нашій країні йде війна, зазначає Ростислав Дюк. Ситуацію могло б виправити відповідне законодавство, але Україна не встигла запровадити необхідну регуляторну базу, оскільки розпочалось повномасштабне вторгнення. Тобто, це питання застопорилося, тож великі фонди не можуть заходити в нашу країну із інвестиціями, але вони й не спішать це робити через ризики війни. Хоча певні приватні венчурні фонди або янгольські інвестори готові навіть зараз вкладати гроші в українські стартапи, але такі рішення кожен інвестор приймає самостійно.
“Тобто, у світі є гроші, але інвестиції майже не доходять до України. А який сенс в цьому? Краще інвестувати, наприклад, в Польщу. Тож не дивно, що українські команди, коли була можливість, виїзджали працювати за кордон. Це серйозна та довгострокова проблема, яку Україна повинна буде вирішити, щоб зберегти конкурентну перевагу”, – говорить Дюк.
Більше про ситуації на ринку фінтеху читайте в інтерв’ю Delo.ua “Банки навчилися відбивати десятки кібератак за день, і це вважається нормою”, – Ростислав Дюк, голова UAFIC”.
Источник: delo.ua