Фото: Freepik
Національний банк вважає гривню є єдиним законним засобом платежу в Україні, криптовалюта таким засобом не є, тому необхідне законодавче врегулювання ринку віртуальних активів.
Про це заявив глава НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”.
“Криптовалюту ми не розглядаємо як законний засіб платежу. Чи працюємо ми над цим викликом? Так, працюємо”, – наголосив очільник регулятора.
Пишний повідомив, що Міжнародний валютний фонд (МВФ),вивчає різний досвід і напрацьовує комплексні пропозиції щодо законодавчого врегулювання ринку віртуальних активів, які врахували б європейський досвід і вимоги щодо фінансового моніторингу.
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua
Очільник НБУ переконаний, що із запровадженням ліміту на P2P-перекази у 150 тис. грн на місяць із 1 жовтня 2024 року недобросовісні особи активніше використовуватимуть криптоактиви у своїй діяльності, і обсяг операцій із криптоактивами зросте.
“Тому розуміємо, що крок за кроком, принаймні в частині мандата Національного банку, ми маємо створити максимально прозорі та зрозумілі правила гри на цьому ринку”, – підкреслив Пишний.
На його думку, сьогодні ринок віртуальних активів – це те, що “насподі” і здебільшого обслуговує тіньовий обіг та схеми оптимізації.
“Я розумію, що це вимагає від нас і від інших стейкхолдерів відповідної реакції. Зокрема, з нашого боку ми посилили регуляції щодо фактів безліцензійної діяльності, яка часто-густо пов’язана з функціонуванням саме ринку віртуальних активів”, – зауважив голова Нацбанку.
Пишний також констатував, що зараз немає готового рішення про законодавче врегулювання ринку віртуальних активів, під яким міг би підписатися Національний банк.
“Тож маємо разом з колегами з інших інституцій критично переосмислити цю ситуацію і, проаналізувавши вже напрацьоване, сфокусуватися над пошуком оптимальних рішень для оновлення законодавства. Робота над цим також триває”, – наголосив голова НБУ.
Він додав, що ухвалення в цілому 8 жовтня закону №11043 про вдосконалення функцій НБУ з державного регулювання ринків фінансових послуг дасть змогу Нацбанку ще краще налаштувати його механізми регулювання для попередження зловживань у платіжних операціях.
Легалізація криптовалюти
Зауважимо, Україна зазнала значних економічних втрат через відсутність регулювання криптосфери, а саме: 48,8 мільярдів доларів доходів населення та компаній, а також 4 мільярдів доларів податкових надходжень. Рішенням цього питання повинен стати законопроєкт №10225-1, розроблений Мінцифрою спільно з бізнесом. Він був зареєстрований у Верховній Раді у вересні 2024 року.
Законопроєкт №10225-1 передбачає:
- пільгове оподаткування доходів від операцій з криптою для фізичних осіб на 8 років: 5% у перші 3 роки, 9% у наступні 5 років і 18% після 8 років;
- податок на прибуток для криптопровайдерів збережеться на рівні 18% або 9% податку на виведений капітал за умови використання спеціального режиму Дія.City.
Водночас законопроєкт створить значні можливості для розвитку криптобізнесу:
- відновлення роботи крипто-гривневих шлюзів;
- відкриття банківських рахунків для компаній та розвиток глобальної e-commerce;
- судовий захист учасників крипторинку та страхування криптоінвестицій;
- створення нових компаній та робочих місць.
Більше про ситуацію з регулюванням ринку криптовалют в Україні читайте в матеріалі Delo.ua.
Источник: delo.ua
