Нові виклики та можливості сучасності: як великий бізнес став драйвером української економіки

  • Наталія Таранова

    редакторка відділу "Робота і освіта"

Учасники панельної дискусії "Масштаб виклику. Сучасні драйвери української економіки" на КМЕФ. Фото: Delo.ua

У межах цьогорічного Київського міжнародного економічного форуму бізнес-лідери поділилися своїм баченням розвитку України в умовах воєнного часу та під час майбутньої відбудови. Захід зібрав провідних підприємців, які не лише демонструють оптимізм, а й прагнуть надихнути інших своєю рішучістю та відданістю.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу. Забронювати участь

Нові лідери та сміливі рішення

Ініціатор КМЕФ, засновник холдингу UFuture Василь Хмельницький, почав свій виступ з теми лідерства. На його думку, у сучасних умовах лідерство набуває особливого значення. На економічно нестабільному ринку компанії потребують не просто керівників, а саме лідерів, здатних надихати і мотивувати колектив, створювати нові робочі місця та змінювати підходи. Він наголосив на тому, що інвестував гроші в навчання, яке вже окупилося. 

“Всі люди, яких я навчав 10 років, вони вже керівники, трохи менеджери і працюють дуже ефективно. Вони заробляють гроші, це не мільярди, але по сто тисяч точно заробляють”, – каже він. 

Для того, щоб людина залишилася з вами, яку ти навчав, потрібно не лише платити гідну зарплату, але й пропонувати частку у бізнесі, додав Хмельницький. Коли люди мають частку в бізнесу, вони краще працюють на вас. Крім того, цей підхід дозволяє співробітникам відчувати себе частиною справи, а це мотивує ефективніше працювати. Він закликав створювати нових лідерів та давати можливість іншим розвиватися. 

Відповідальність і стійкість як основа підприємництва

Український банкір, бізнесмен, інвестор, власник компаній Групи “ТАС” Сергій Тігіпко підкреслив, що нині український бізнес має значні можливості для зростання, зокрема через доступ до європейського ринку без квот, що відкриває нові перспективи для експорту.

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

Також Тігіпко наголосив на відповідальності бізнесу перед своїми працівниками та країною. Він підкреслив необхідність чесної поведінки та інвестування, щоб підтримувати українську економіку, попри кризу. Підприємці, за його словами, повинні зважено підходити до питання партнерства, обираючи формат співпраці, який буде ефективним для розвитку.

Вихід “Нової Пошти” на світовий ринок

Співвласник “Нової Пошти” Володимир Поперешнюк поділився своїм досвідом пошуку нових можливостей для компанії на міжнародному ринку. Він наголосив, що компанія продовжує розширювати свою присутність за кордоном, проте при цьому важливо не копіювати українську модель роботи, а враховувати потреби іноземних клієнтів.

Вихід на нові ринки для нього – це не лише про розширення бізнесу, а й про формування нового досвіду та покращення сервісу, зокрема і для українських споживачів.

“Я це називаю вийти в іншу лігу і битися з кращими з найкращих (мова йде про вихід за кордон, – Ред.)”, – розповів Володимир Поперешнюк.

Віра в Україну попри труднощі

Співвласниця мережі гіпермаркетів “Епіцентр” Галина Герега підкреслила, що навіть у найважчі часи компанія продовжувала працювати, аби підтримувати Україну, її економіку та народ. Вона навела приклад, як на початку повномасштабного вторгнення “Епіцентр” не зупинив своєї діяльності, а навпаки, продовжував будівництво торгового центру, аби додати впевненості партнерам та постачальникам. В результаті його вдалось побудувати і відкрити у вересні 2022 року. 

“Це не про бізнес, а про нашу віру в Україну, в її перемогу, і це наш внесок у відродження життя та стабільності економіки. Таким чином, ми додали впевненості тим, хто зневірився”, — наголосила Герега.

Вона наголосила на тому, що від початку повномасштабної війни багато постачальників вагались щодо продовження діяльності в Україні. Однак, за словами Гереги, компанії вдалось зберегти співпрацю з близько 99% постачальників, а це більше 6 тис підприємств малого і середнього бізнесу. 

Крім того, вона додала, що в групі компаній до війни працювало 38 тис. людей. Зараз їх на 4 тис. менше, і ця статистика погіршується, особливо у 2024 році. Так, якщо у 2022 році відсоток плинності був на рівні 24%, зараз він сягає понад 30%.

Погляд у майбутнє та необхідність консолідації бізнесу та держави

Резюмуючи Галина Герега наголосила на тому, що через війну бізнесу доводиться постійно змінювати плани. Водночас вона закликала українців рухатися вперед, незважаючи на труднощі.

Загалом під час форуму було підкреслено, що український бізнес уже сьогодні готується до часу після перемоги, плануючи масштабні проєкти та розробляючи стратегії для відбудови країни. 

Основна теза полягає в необхідності консолідації бізнесу та держави, щоб побудувати успішну економіку, яка зможе конкурувати на міжнародному рівні. Однак бізнес наразі не бачить об’єднання з державою. Сергій Тігіпко навів приклад, коли депутати Верховної Ради проголосували за підвищення податків заднім числом.

“Під час війни це вдвічі гірше і неправильно. Тим паче, були інші варіанти, які можна було реалізувати. Це не про економічне зростання і не про об’єднання”, — зауважив Тігіпко.

Він додав, що владі потрібне бажання чути бізнес, але останнім часом цього немає.

Источник: delo.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *