-
Олексій Козаченко
кореспондент
Співзасновники компанії BlueBird. Ілюстрація: Delo.ua
Українські виробники систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) мають шанс стати світовими лідерами галузі завдяки практичному досвіду, набутому за час повномасштабного російського вторгнення. Цьому заважає неможливість експорту продукції за кордон, залежність від китайських комплектуючих, простої на митниці та постійна “гонка частот” з ворогом. Які будуть тренди українського milteck — читайте в інтерв’ю Delo.ua з співзасновниками компанії BlueBird Валерієм Зарубіним і Богданом Станкевичем, на виробництві мілітарі техніки та радіоелектроніки.
Ринок засобів РЕБ в Україні — $120-1200 млн на рік
Який орієнтовний тираж ваших найпопулярніших систем РЕБ, і у скільки оцінюєте цей ринок, в Україні та у світі?
Валерій Зарубін: зараз плануємо виробляти 500-1000 пристроїв на місяць. Якщо казати про світовий ринок РЕБ — він неосяжний. До війни в Україні на ньому не існувало малих систем РЕБ, автомобільних або окопних. Ринок закупівель виробів в Україні може становити від $10 до $100 млн на місяць, але точних даних ви ніде не знайдете.
Можете назвати основних українських виробників?
Богдан Станкевич: Це Kvertus, бо вони на ринку з 2017 року і, дійсно, мають вплив на ринок РЕБ. Більш ніж половина усіх інших виробників — “гаражники”, їх кількість дуже важко проконтролювати. Зазвичай той, хто пробував зібрати дрон, пробує зібрати і РЕБ.
Але це вироби зовсім різної складності. РЕБ — це ціла система, а не конструктор Lego. Дуже добре, коли люди намагаються зробити класний продукт, але лише вміти паяти тут недостатньо. Для РЕБ важлива інженерія, тут треба правильно підібрати характеристики кожного компонента. У малих виробників недостатньо компетенції, і їхні засоби часто не працюють. Тому військові звертаються до перевірених засобів, їх відгук — найкраща реклама в нашій галузі.
Наскільки широко застосовуєте автоматизацію в виробництві?
Валерій Зарубін: У нас працюють машини для 3D-друку, лазерної різки тощо. Автоматизуємо все, що можемо автоматизувати, в рамках бюджетів. Роботизованих ліній у нас, звісно, немає, не та серійність замовлень. Збирають РЕБ люди, в нашій галузі вироби збирають вручну. Автоматизуємо скоріше взаємодію з клієнтами, запускаємо ботів, де це можливо. Виробництво діє в кількох містах України, локацій не називаємо.
Виробляєте РЕБ лише на замовлення, чи і “на склад”?
Валерій Зарубін: BlueBird — виробники серійних продуктів, лише 1-2% нашої продукції становлять спецзамовлення. Ми працюємо на складський залишок, щоб відправляти замовлення в той же день. Для підприємця це створює ризик не реалізувати частину приладів, але без плану виробництва на майбутній період нереально будувати бізнес-процеси. Та й у війську не будуть чекати місяцями наш РЕБ. Бо інакше бійці можуть його просто не дочекатися.
Черга на виробництво за замовленням у нас зазвичай триває не довше місяця. Типове спецзамовлення — п’ять-десять специфічних виробів, потрібних на окремій ділянці фронту чи для конкретної військової частини.
Продукція BlueBird на Internetional Consumer Electronics Show 2025 у Неваді. Це та наступні фото надані компанією
Богдан Станкевич: Ми беремось не за всі спецзамовлення. Іноді вони ґрунтуються просто на необізнаності. Наприклад, військові прочитали в Telegram про РЕБ, яка глушить одночасно високі та низькі частоти, і просять нас поєднати ці характеристики в одному корпусі. Але це б знизило ефективність пристрою, тому ми їм пояснюємо, що з чим поєднувати і за яких обставин.
Чи стануть в майбутньому оптоволоконні дрони основою БПЛА?
Богдан Станкевич: Вони ставатимуть все більш трендовими, і це вже зараз проблема. Вони ефективні на невеликій відстані, де немає фізичних перешкод для оптоволоконного шлейфу. Але дрони на радіокеруванні і далі залишаться на озброєнні, тому що мають найбільшу ефективність і нижчу собівартість.
Валерій Зарубін: Дрони на оптоволокні доведеться збивати механічно, розробляти засоби, які пошкоджуватимуть шлейф, що стелиться за дроном, або збивати сам дрон. Бійцям буде потрібно більше дробовиків для збиття дрона при його наближенні на відстань пострілу.
Як швидко система РЕБ втрачає актуальність через зміну ворогом частот FPV-дронів?
Валерій Зарубін: Прилади, вироблені на початку 2024 року, все ще актуальні і забезпечують захист. РЕБ “живе” від кількох місяців до років. Військова думка рухається до того, що бійці возять на техніці два-три різні РЕБ: і застарілі, і сучасні. Є сенс мати і системи механічної протидії: зварні конструкції, сітки, ті ж дробовики. Механічний захист важливий, бо РЕБ не може протидіяти всім можливим частотам FPV-дронів, а також дронам з керуванням на оптоволокні.
Звісно, частина систем з часом стають непридатними. У 2022 році РЕБ конструювали для протидії конкретній частоті 915 МГц. Потім дрони почали літати на інших частотах, і захист мав покривати цілі діапазони. Старі частоти не зникають із застосування, тому РЕБ із 2023 року все одно закриває певну частину діапазону. Для нас важливо закривати першочергово частоти, на яких літають 99% дронів.
Тому перебільшенням є вважати, що старий РЕБ можна викинути, якщо росіяни змінять частоти для FPV. Це серйозна проблема: переналаштувати серійне виробництво на нову частоту коштує десятки тисяч доларів. Щоб їх змінити, не достатньо переставити кілька деталей. Треба створювати новий виріб з іншою кількістю і параметрами модулів, антен, все протестувати і максимально швидко забезпечити ним бійців на фронті.
BlueBird виробляє свої антени, їх використовують і наші колеги по цеху для власних систем. Ми працюємо на перспективу, заздалегідь вводимо захист від нових частот, поки ворог не запустив нові дрони в серійне виробництво.
Також у 2025 році новим трендом в Україні стануть індивідуальні детектори ворожих БПЛА і масове їх виробництво. Тому ми розробили дрон-детектор “Чуйка”, що засікатиме загрозу за 2-3 км від бійця.
“Чуйка” 2025 року: тренд на детектори дронів
Цей детектор стане аналогом відомого в військах “Цукорка”?
Богдан Станкевич: Із відомим “Цукорком” нашу “Чуйку” порівнювати не варто, тут інша програмно-апаратна платформа, принципи сканування та швидкість виявлення. “Чуйка” — це детектор дронів з відеосигналом. Він виявляє та перехоплює відеосигнал, який передає ворожий безпілотник. У поточній версії він працює в діапазонах частот 900-1680 МГц та 4990-6000 МГц із паралельним швидкісним автоскануванням. В разі появи БпЛА в межах 2500-3000 м, залежно від чутливості антен, детектор видає характерний звуковий сигнал і виводить на екран зображення, яке бачить пілот ворожого дрона. Це дає можливість бійцеві завчасно відреагувати на загрозу та зберегти життя.
Hаземна станція управління FPV “Віщун“ HC1
Головна перевага нашого пристрою — швидкість сканування: детектор “проходить“ весь діапазон за 2-3 секунди, тоді як аналоги роблять це в кілька разів довше. Зараз готуємо “Чуйку” до серійного виробництва.
Скільки інвестували в розробку детектора?
Богдан Станкевич: Це власні кошти, десятки тисяч доларів. Розробка повністю наша: від модулів і плати до програмного забезпечення. З покупного — екран та кнопки. Пристій розробляли весь 2024 рік.
На відміну від РЕБ-систем, виробник створює тут не тільки апаратну, але й програмну платформу. Ти сам малюєш схему роботи пристрою, розробляєш модулі. Треба все придумати, відтестувати, “подружити” апаратну частину з софтом, допрацювати, запустити в серійне виробництво. Це набагато важче, ніж скласти РЕБ із китайських компонентів. Проте є і винагорода за довгу роботу: детектори універсальніші за РЕБ, і не втрачають актуальність після чергової зміни частот. До речі, “Чуйку” ми будемо інтегрувати в системи РЕБ.
Китайські компоненти і держзакупівлі
Виробництво РЕБ залежить від китайських компонентів. Наскільки обмеження на їхній імпорт стали проблемою для вас?
Богдан Станкевич: Китайські продавці “закопалися” трохи глибше і продовжують працювати. Ціни виросли приблизно на 5-10%, хоча ми очікували ріст мінімум удвічі. На щастя, цього не трапилося. Проте ситуація поступово погіршується, це вже створює труднощі нам та іншим українським виробникам радіоелектроніки.
У 2025 році доводиться організовувати логістику через інші країни. Китай зараз забороняє навіть відвантаження в Україну — повертає гроші за замовлення з сусідніх країн. Логістику доводиться відправляти через треті країни. Стратегічна ціль української мілітарі індустрії — самостійне виробництво плат і будь-яких компонентів РЕБ та дронів. Очевидно, це в кілька разів дорожче, ніж купувати у Китаї.
Система РЕБ “Грець-3М”
По-друге, європейські та українські рішення не завжди відповідають потребам виробника. По-третє, швидко виробити необхідну кількість деталей — той ще виклик, а Китай в цьому має серйозні напрацювання. Але треба заміщувати імпорт, враховуючи підтримку, яку Китай надає росіянам. Цим шляхом зараз йде і США, скорочуючи залежність від китайських товарів.
Яку додану вартість генерує виробник РЕБ, збираючи пристрій на китайських компонентах?
Валерій Зарубін: Ми не розкриваємо частки, що і за скільки ми купуємо. Можу з упевненістю сказати, що наш прибуток за створені системи, за інтелектуальну власність — це копійки, яких вистачає тільки на певну кількість інших розробок і досліджень. Якби, окрім цього, ми експортували продукцію за кордон, де milteck коштує в десятки разів дорожче, це б дозволило нам набагато швидше рости та давати ще ефективнішу відсіч ворогам.
Є очікування, що у 2025 році відкриється експорт milteck-продукції з України?
Валерій Зарубін: Дуже сподіваємось. В Україні про це починають говорити все більше розумних людей. Україна має всі шанси стати головним постачальником зброї у світі, і це саме той шлях, який нам потрібен. Нас у світі мають асоціювати з чимось конкретним, і нехай це буде високотехнологічна зброя.
Тільки завдяки експорту можна збільшити R&D відділи, виробничі потужності, кількість спеціалістів. Це дозволило б відпрацьовувати одночасно багато напрямків, а не тільки критично важливі, як зараз.
Зараз портативний український РЕБ випереджає російський за ефективністю?
Валерій Зарубін: Думаю, вітчизняні РЕБ-системи і дрони якщо не випереджають російські в обсягах виробництва, то, як мінімум, не поступаються їм. Надолужити відставання допомогла швидка організація українських підприємців. Ну і державна допомога.
Як допомогла держава?
Валерій Зарубін: Вона не заважає. Ми звідусіль чуємо про корупцію. Проте, в листопаді 2024 року ми отримали першу рекомендацію до сертифікації в Міноборони. Жодної копійки не давали, але це було супер нелегко. Необхідно було покращувати свою продукцію в процесі, створювати додаткову технічну документацію, будувати системне виробництво. Держава все це перевіряє. Як результат, нашого інженера запросили допомагати в подібних комісіях, тому що розуміють глибину його компетентності.
Яка частка вашої продукції закуповується за приватні кошти, і яка за державні?
Валерій Зарубін: За державні кошти не можуть закуповуватися РЕБ, які не пройшли кодифікацію. Процедура досить серйозна, бо йде перевірка відповідності виробничих процесів, документації, відповідності приладів потребам військових. Це займає від 3-4 місяців до років. Тому кожен новий прилад ще до кодифікації постачається до ЗСУ за кошти волонтерів та військових. Зараз наші РЕБ купуються за гроші волонтерів або приватні кошти.
Розділяєте скарги частини виробників milteck на занадто довгу кодифікацію?
Богдан Станкевич: Виробники мають рацію. Наша перша кодифікація тривала півроку. Ми подавали документи на РЕБ “Грець 4МО” з одним діапазоном частот. За час кодифікації змінили робочі частоти, тому що змінилася ситуація на фронті. Проте правки в технічну документацію внести реально, достатньо зробити додаткові випробовування на полігоні і внести корективи.
Валерій Зарубін: Держава, як на мене, форсує цей процес, щоб ефективні засоби все ж виходили в ринок. Щось можна зробити швидше, але держава не повинна брати на озброєння будь-який виріб без ретельних перевірок. Щоб прискорити процес, треба один раз його пройти. Ми тепер точно знаємо, як кодифікувати наступні прилади, і далі сподіваємось встигати робити це за два місяці.
Що стримує розвиток ваших РЕБ-систем?
Валерій Зарубін: Загалом, будь-яке державне “перебудовування”. Інша проблема — митниця. Там завжди щось відбувається: то перевірка на митниці в Україні, то в Китаї, то нові регламенти роботи в Україні. Завжди є якісь труднощі з оплатою деталей у Китаї. Ця країна і далі буде обмежувати можливості українців купувати радіоелектроніку.
Скільки втратили через проблеми на митниці?
Валерій Зарубін: Справа не у збитках, а в тому, що ми не могли поставити необхідну кількість продукції військовим. Тобто вони просто нас чекали. Простій тривав кілька тижнів, і суттєво затримав постачання систем на фронт.
Попит на РЕБ у світі лише зростатиме
Які плани BlueBird у 2025 році?
Валерій Зарубін: Будемо подовжувати локалізацію компонентів в Україні, щоб максимально замкнути на собі цикл виробництва. Ймовірно, створюватимемо якісь механічні перешкоди для дронів на оптоволокні.
Є плани з залучення інвесторів, спільні проєкти з колегами?
Валерій Зарубін: Ми починали працювати на кошти інвесторів, але в результаті це обійшлося досить дорого. Ми повернули їм кошти і зараз не запрошуємо інвесторів. Але ми відкриті до інвестицій від людей або компаній, які вкладуться в розробку складних технічних засобів.
Немає цілі отримати умовні $10 млн на конкретні розробки. В нас є стратегія розширення, і ми виконуємо її з власних бюджетів. Чудово, якщо вдасться вигідно залучити інвестора, якщо ні — самі все зробимо.
Чи прогнозуєте, що у 2025 році росіяни збільшать випуск БПЛА, тож Україна має наростити використання РЕБ?
Валерій Зарубін: Якщо казати про загальну методологію ведення війни, то РЕБ і далі будуть актуальними. Як і зараз, розширюватимуться діапазони частот і кількість пристроїв на одиниці військової техніки.
У світі, де щорічно зростають витрати на оборону, ростиме попит на РЕБ?
Валерій Зарубін: РЕБ глушить не лише маленькі FPV з дальністю польоту до 30 км, а й розвідувальні “крила”, ударні дрони, дальнобійні дрони з запасом ходу понад 1000 км. Проти всього цього задіюється РЕБ різних класів, від окопного на “цивільних” китайських компонентах до секретних військових розробок.
Антена ретрансляції BlueBird
Світ поступово готується до масштабного конфлікту, і без РЕБ більше ніяк. Управління дронами, будь-якими машинами, передача певної інформації відбувається через радіосигнал, а протидія йому – це РЕБ. У світі передається все більше інформації, даних, сигналів різного типу, тому створюється все більше обладнання для протидії цьому. Відповідно, системи РЕБ набуватимуть все більшої популярності.
Але ж у гіпотетичній третій світовій воюватимуть авіаносцями та міжконтинентальними балістичними ракетами, а не дронами за $500, яким протидіє окопний РЕБ?
Валерій Зарубін: Не будемо забувати, що третину російського флоту у Чорному морі потопили плавучі дрони. І для авіаносців дрони точно така ж загроза. Проти них будуть плисти або летіти дрони, проти літаків — теж дрони. Вже зараз вертольоти не можуть захиститися від FPV-дронів, і на бортах встановлюють РЕБ. Не уявляю, які бої в майбутньому вестимуться без дронів та РЕБ.
Будь-яка зброя має своїх користувачів. Не можна сказати, що автомат більше не потрібен у війні, бо з’явились БПЛА, ракети, літаки чи артилерія. Ні, просто кожна зброя призначена для своїх конкретних цілей.
Валерій Зарубін (36 років). Освіта: Херсонський політехнічний коледж, Миколаївський суднобудівний університет та Одеська будівельна академія.
Займався бізнесом понад 17 років у сферах IT та будівництві. До BlueBird не мав досвіду безпосередньо в мілітарі-тех.
“Два роки присвятив волонтерству, евакуації, був у всіх гарячих точках. Почалась моя дорога з окупованої Херсонщини, далі – евакуація з херсонських прифронтових сіл, сіл Запорізької, Донецької області, був у Бахмуті та Авдіївці, за два тижні до її окупації рашистами. Почали з благодійної діяльності. Коли зрозуміли, що можемо більше – вирішили зайнятися мілітарі технікою та радіоелектронікою. Так і продовжуємо”, — розповідає він про себе.
Богдан Станкевич (40 років). Освіта: Рівненський державний аграрний коледж.
Займається бізнесом понад 10 років. До цього керував великою компанією на півдні України, що займалася імпортом спеціалізованих будівельних матеріалів.
“Подаючи звітність по своєму тодішньому стартапу, побачив оголошення про формування армії дронів та допомогу новим виробникам від Victory Drones, щоб поставляти більше для захисту України. Тижнем раніше Валерій пропонував зайнятися виробництвом радіоелектроніки для потреб фронту. В результаті об’єдналися для виробництва дронів, потім — РЕБ. Зараз продовжуємо розширювати асортимент продукції відповідно до потреб військових та актуальних технологічних викликів” — розповідає Богдан.
Источник: delo.ua
