Чи будемо спостерігати далі, як руйнується економіка під час карантину, чи все ж почнемо її реанімацію?
Нині ми знаходимось у складній ситуації. Все дещо гірше, ніж бачать оптимісти під весняним сонечком. І, звісно, все не так погано, щоб готуватися до зомбі-апокапіпосу. Однак, час примати рішучі, термінові та непопулярні рішення. Чи будемо спостерігати далі, як руйнується економіка під час карантину, чи все ж почнемо її реанімацію? Давайте подивимось, як виглядає “хворий” зараз і що відбувається останній місяць.
Серед проблем, які вже проявились на фоні карантину і потребують уваги, а отже і аналізу — стан ринку праці.
Подпишитесь на канал DELO.UA
У засобах масової інформації ця проблема активно обговорюється. Але сьогоднішні прояви негараздів — це тільки верхівка айсберга, усе, на нашу думку, значно серйозніше.
Для того, щоб оцінити можливі масштаби та очікувані наслідки безробіття, доцільно проводити порівняльний аналіз ситуації у роки попередніх криз, і не тільки в контексті України, а й межах такого ланцюжка: ринок праці України — ринок праці країн, у які прямують трудові мігранти з України. Вважаємо, саме в цьому разі можливо оцінити масштаби того, що очікує українців. Серед країн, привабливих для сезонних, періодичних чи постійних міграцій українських працівників: Польща, Італія, Угорщина, Чеська Республіка, Румунія, Словаччина, Іспанія та інші.
У свою чергу, громадяни з цих країн прямують у Францію, Німеччину, Сполучене Королівство, Австрію, Італію, США та ін. Логіка такого аналізу полягає у наступному: потоки трудових мігрантів з Польщі, Угорщини, Чеської Республіки, Румунії та ін. вже давно прямують у Францію, Німеччину, Австрію та інші країни, де вищий рівень заробітної плати. Це дає можливість українцям заповнити вільні трудові місця, оскільки у цих країнах умови праці краще за українські (як правило, найбільш привабливим є рівень оплати за аналогічну працю). Крім того, в Україні є регіони, в яких значно вищий рівень безробіття, ніж у інших (це, перш за все Західна Україна, але про це розмова піде далі).
Цілком зрозуміло, що є трудові мігранти з України до тієї ж Франції, Німеччині або у США, але ми аналізуємо так звані “масові потоки”. Отже маємо замкнене коло: в разі підвищення рівня безробіття в останніх країнах ланцюга, мігрантам з тієї ж Польщі, Угорщини та ін. країн буде нікуди їхати, вони залишаться працювати у своїх країнах. Як наслідок, сумнівною в цьому разі стає можливість для українців працевлаштуватися так само легко, як і декілька місяців тому (це стосовно Польщі, Угорщини, Румунії та інші.).
Крім того, слід враховувати, що у стабільній економічній ситуації кожен працівник має певні вимоги до рівня оплати та умов своєї праці. З настанням кризи, як правило, ситуація змінюється. Отже це дає підстави очікувати, що ті робочі місця, на які не погоджувались ще вчора французи або німці, з настанням кризи будуть зайняті. В цьому зацікавлені також і уряди цих країн — так людина заробить собі на життя самостійно, у протилежному випадку виникне необхідність утримувати її за державний кошт. Це дає підстави очікувати підтримки національних інтересів на кожному з ринків праці.
На кінець березня 2020 року у країнах, де ситуація на ринку праці була стабільною, спостерігається суттєве погіршення.
Наприклад, якщо у січні 2020 року у Австрії рівень безробіття становив 4,7%, у роки попередніх криз (2009 р. та 2013 р.) — 4,8% та 4,9% відповідно, то сьогодні — 12,2%.
У Франції у роки попередніх криз рівень безробіття становив 9,5% та 10,3% відповідно, то сьогодні це вже 13%. На початок 2020 року у Німеччині рівень безробіття становив 3,2%, сьогодні — 5,8%. У Ізраїлі взагалі дуже стрімке зростання безробіття: при 4% на початок року, сьогодні це вже 25% (1 млн осіб і зростання становили 887 тис. осіб за березень місяць).
У США на початок року рівень безробіття складав 3,5%, сьогодні це вже 4,5% (10 млн. безробітних за два тижні) і очікується рівень 20%. Крім того, вже у перші місяці пандемії перевищено показники рівня безробіття у період минулих криз.
Отже, очікуване безробіття у наших ближчих та віддалених сусідів не залишає сподівань заробітчанам на швидке повернення до бувших місць праці.
Безробіття в Україні
Тепер проаналізуємо ситуацію в Україні. За різними даними, останнім часом в України повернулись від 160 до 240 тис. трудових мігрантів, і цей потік продовжується (тільки за останній тиждень у країну в’їхали на особистому транспорті або увійшли ще 9,6 тис. осіб). Отже, нажаль, далеко не усі з цих осіб після завершення карантину і відкриття кордонів, зможуть повернутись на роботу в Європу.
В пункте пропуска “Рава-Руська” 27 марта собрались огромные очередь украинцев, спешащих вернуться из Польши домой перед закрытием границ. Фото с сайта nashemisto.dp.ua
Сьогодні вони знаходяться у країні і, відповідно до внесених 30.03.2020 р. змін до порядку отримання допомоги по безробіттю, мають на це право у день звернення у Центр зайнятості і отримання статусу безробітного. Процедура звернення в умовах карантину здійснюється в режимі он-лайн.
Якщо вважати, що усі особи, які звернуться до Центрів зайнятості, не мають 6 місяців необхідного стажу впродовж останніх 12 місяців, не можуть надати довідку про рівень заробітної плати, тому отримають мінімальний розмір допомоги — 650 грн (з 01.03.2020 р.), то таких осіб буде близько 200 тис (середнє між зазначеними показниками).
Отже, додаткові витрати держави складуть 130 млн грн на місяць. Тривати такі виплати, відповідно до чинного законодавства, будуть 360 днів (максимально майже 10 місяців).
Матеріальне забезпечення на випадок безробіття у бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття становили 9661,478 млн грн на 2019 рік. Отже місячне збільшення необхідних обсягів допомоги по безробіттю складе 16%.
Читайте также:
Економічний нокдаун коронавіруса для України: в карантин ВВП зменшується на 3% щоденно
В умовах карантину в перший місяць робочі місця ще в певній кількості можливо запропонувати, отже, розраховувати і певне скорочення кількості безробітних, але воно буде незначним, якщо взагалі буде. Незначне тому, що у подальшому ситуація з робочими місцями, нажаль, стане ще більш складною.
Такого висновку ми дійшли на основі даних “Економічного огляду тижня”, який наданий НБУ 03.04.2020 р. У цьому документі зазначено, що за два тижні карантину кількість нових вакансій на ринку праці скоротилась на 34%. З урахуванням того, що і у Європі звужується ринок праці, держава вже сьогодні повинна шукати кошти на збільшення обсягів передбачених у бюджеті коштів для фінансової допомоги безробітним. І це — без урахування зростання безробіття внаслідок скорочення робочих місць у країні.
А розмір допомоги для цих громадян буде значно вищий, ніж у попередньої (тих, хто не має багаторічних відрахувань з легальної заробітної плати). І це природно, адже, більшість осіб до останнього моменту працювали, тобто мають необхідний страховий стаж (більше шести місяців за останні рік), зможуть надати довідку про розмір заробітної плати.
Таким чином, переважна більшість новітніх безробітних отримає допомогу не на мінімальному рівні 650 грн на місяць, а від 1800 грн до 8408 грн на місяць. Тривати виплати, відповідно до чинного законодавства, будуть також 360 днів (максимально майже 10 місяців).
Крім того, доцільно врахувати, що сьогодні — квітень місяць, отже, найближчим часом на ринку праці з’явиться ще одна категорія потенційних безробітних — молодь, яка закінчить або припинить навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах. Молодь у ситуації економічної кризи належить до категорії ризику на ринку праці, оскільки це переважно особи, які не мають досвіду роботи, і тому є менш конкурентоспроможними у порівнянні із досвідченим персоналом.
Крім того слід враховувати, що в ситуації зменшення рівня доходів населення цілком можливим є зменшення кількості контрактних студентів (оплата за навчання стане занадто обтяжливою). Зазначеній категорії безробітних допомога буде надана на термін 180 днів (6 місяців).
В маліх містах і селах
Якщо проаналізувати офіційні данні Державної служби статистики щодо регіональних особливостей трудових мігрантів, то виявляється, що 69% — із Західної частини країни (хоча в цьому регіоні проживає лише 27% населення країни), по 9% — з Південної та Центральної, 7% — зі Східної і 6% — з Північної. Отже, переважна більшість мігрантів повернулась саме на Західну Україну, а там і так нелегка ситуація на ринку праці, що і змусило більшість з них шукати роботу за кордоном.
Привернемо увагу на наслідки економічної кризи для місцевого самоврядування та мешканців малих населених пунктів. Процес децентралізації та реформування адміністративно-територіального устрою країни, розпочато у 2015 році. Від реформи очікуються суттєвий економічний, соціальний і політичний ефект. Пропозиції Уряду щодо скорочення видатків державного бюджету не оминули і обсягів фінансової підтримки місцевих бюджетів та ОТГ.
Читайте также:
Ціновий "коронавірус": про спокусу заробити на панічних настроях споживачів
А скорочення запропоноване суттєве — із 15,4 млрд грн до приблизно 2 млрд грн щодо фінансування Міністерства розвитку громад і територій (в основному за рахунок видатків регіонального розвитку).
Урядом планується скоротити субвенції місцевим бюджетам та ОТГ (об’єднані територіальні громади), а серед них субвенція на освіту, охорону здоров”я, інфраструктурний розвиток, отже це ті сфери, які повинні задовольняти базові потреби населення.
Так виглядає пряме, безпосереднє скорочення. Існують й опосередковані наслідки. Так, на стан ОТГ, нажаль, вплине ініціатива уряду перенаправити видатки на Державний фонд регіонального розвитку (у розмірі 7,5 млрд грн) на запобігання та протидію коронавірусу у регіонах. Це важливо, але в той же час саме з цього фонду фінансуються інфраструктурні проекти розвитку ОТГ.
Вплине на регіони та ОТГ і скороченні видатків на “Укравтодор” (з 76,5 млрд грн до 57,7 млрд грн) — через обмеження участі місцевих працівників у відповідних проектах з будівництва та ремонту доріг.
Крім того, запропоноване скорочення витрат на Міністерство економіки та сільського господарства на 5,7 млрд грн (з 18 млрд грн до 12,3 млрд грн) негативно вплине на рівень життя нашого сільського населення і, як наслідок — згодом і міського, оскільки пропонується зменшення видатків на підтримку сільгоспвиробників. Підтримку АПК у 2020 році у розмірі 4 млрд грн також планується припинити.
З урахуванням того, що сільськогосподарське виробництва є сферою, яка забезпечує продовольчу безпеку населення країни, скорочення обсягів її фінансування є неприпустимим кроком. Тим більш, що нашим аграріям і так не легко….
В контексті децентралізації
І ще одна проблема в контексті децентралізації проявиться згодом, вона пов’язана із наявністю загрози фінансовій спроможності ОТГ та регіонів України внаслідок зменшення дохідної частини їх бюджетів з одночасним зменшенням державної підтримки. А зменшення фінансових можливостей територій — загроза фінансовій безпеці держави.
Чинна система наповнення бюджетів ОТГ передбачає низку джерел доходів, серед яких суттєве значення мають податки на доходи фізичних осіб (ПДФО), які, нажаль, в умовах кризи суттєво скоротяться внаслідок недоотримання прибутку.
Внаслідок очікуваного скорочення виробництва, кількості робочих місць, рівня заробітної плати та доходів, уповільнення розвитку певних видів господарської діяльності (не тільки промисловості, а й, наприклад, туризму; цю проблему ми аналізували у попередніх публікаціях)1 бюджети ОТГ недоотримають доходи і, як наслідок, — скоротяться власні фінансові ресурси та можливості для їх розвитку.
Карантин в Киеве. Фото с сайта dengi.informator.ua
Так, за словами мера Києва Віталія Кличко, в столиці через карантин біля півмільйона містян знаходяться у неоплачуваній відпустці, тобто, проїдають заощадження (які у 57,5% достатні для “тримання” до 30 днів), а ситуація поза межами столиці така ж невтішна. Так, за попередніми даними, місцеві бюджети не отримають 12,4 млд грн, але це за рахунком “прямих збитків”, тобто, без так званих каскадних ефектів (коли скорочення однієї сфери економічної активності призводить згортання інших).
Нажаль, очікується зниження міжбюджетних трансфертів у вигляді субвенцій: освітньої; медичної; на формування інфраструктури ОТГ; на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій; коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР).
ОТГ під загрозою
Під загрозою опиниться і такий інструмент підтримки ОТГ, як базова (надається державою ОТГ) і реверсна дотації (вилучається державою в ОТГ). Проведені нами дослідження показали, що серед регіонів України наявні такі, де суттєвою є частка ОТГ, що отримують базову дотацію. Це Львівська, Волинська, Чернівецька, Івано-Франківська, Тернопільська та Рівненська області, в базова дотація окремим ОТГ знаходиться на критичному рівні 30 — 50%.
В той же час, у таких областях, як Полтавська, Дніпропетровська, Чернігівська, Миколаївська, Сумська та Київська досить високим є рівень реверсної дотацій — від 18,8% до 29,3% при низькому рівні базової дотації (від 21,8% до 34,7%). Як ми зазначали у попередніх публікаціях, небезпечним для ОТГ є рівень вилучень вже від 25%, 30% — це критичний, а 50% — катастрофічний.
У найближчий час ОТГ областей, які є надавачами реверсної дотації до державного бюджету, такими не зможуть бути, оскільки внаслідок економічної кризи, яка насувається, самі частково втратять рівень своєї фінансової спроможності, і обсяг вилучень в них у вигляді реверсної дотації — зменшиться. Будемо сподіватись, що в них буде достатньо коштів для самозабезпечення, але донорами бюджету вони вже не будуть.
В той же час, якщо звернути увагу на перелік областей, ОТГ яких отримують базову дотацію, то це саме ті області, в які з початку пандемії повернулась велика кількість трудових мігрантів, і фінансові наслідки їх повернення є важкими, згідно наведеного вище аналізу. Очікуване зменшення джерел доходів ОТГ призведе до необхідності збільшення рівня базової дотації для них. А це, знов таки, додаткове фінансове навантаження для економіки країни.
Нажаль, у фінансово нестійких ОТГ західних областей України виникне ще одна додаткова проблема, пов”язана із тим, що в них суттєво збільшиться кількість фактичного населення, яке до недавнього часу тільки номінально були у їх складі. Фактично вони працювали за кордоном і тому не потребували забезпечення певними послугами, фінансування яких здійснюється з коштів ОТГ (житлово-комунальні послуги, транспортна інфраструктура, освіта, медицина тощо). З їх поверненням у ОТГ виникне додаткове фактичне фінансове навантаження щодо надання життєве важливих благ та послуг.
Крім того, трудові мігранти мали стабільний фінансовий дохід, які давав їм можливість не тільки забезпечувати себе, а й підтримувати свої сім”ї та домогосподарства. З повернення на батьківщину такого доходу в них не буде, а отже рівень життя їх сімей вони зможуть підтримувати тільки за рахунок заощаджень, тобто — певний час.
І, знов таки, ми приходимо до того, що рівень добробуту населення знизиться. Але зниження не має досягнути “підлоги” — бо зубожіння широких верств населення призведе до катастрофи державності.
Тут мають бути неординарні кроки
Ми свідомі того, що бюджет має бути скорочений. Але скорочувати витрати на науку та культуру — безглуздо. І так фінансування цих сфер на межі виживання (ми про це писали у попередніх дослідженнях1). А на фоні реальних проблем, “ліквідація” науки та культури з бюджетного фінансування не врятує економіку. Переглядати треба весь бюджет, бо він розроблявся і приймався в іншій економічній реальності. Та головне — створити програму державного регулювання в економіці.
Єдиний шлях — тимчасове, але рішуче втручання в ринкові процеси.
Фактично, цим шляхом зараз підуть усі. Але США та ЕС будуть штучно компенсувати втрати для боротьби з бідністю, а ми маємо втримати економіку від колапсу, і тут мають бути неординарні кроки. Про характер, обсяг та специфіку втрат, ми намагаємось повідомляти майже місяць.
На часі формування пакету реанімаційних заходів для економіки, які мають попередити чи мінімізувати наслідки від згортання зовнішніх ринків для українських товарів та послуг (там теж насувається економічна криза, безробіття, згортання ділової активності тощо).
Дефолт — дуже погано, але не настільки катастрофічно, як економічний колапс та безпорадність. А щоб уникнути цього, у такому пакеті заходів треба передбачати, що наш ринок наповнюється заробітчанами, які повертається з інших країн, вони стануть додатковим навантаженням на всі форми соціального забезпечення, буде скорочуватись ємність внутрішнього ринку, а це, як сніговий ком, потягне за собою додаткове збільшення безробіття та скорочення надходжень до бюджету.
Навіть якщо МВФ прийме рішення про виділення України максимально можливого траншу в межах узгодженої програми макроекономічної допомоги, і ці ресурси держава, за погодженням з МВФ, спрямує в бюджет, і тоді навіть ці заходи не будуть рятівними для економіки. Це стане, скоріше, тимчасово знеболюючим засобом.
Особливо якщо вони будуть витрачені на забезпечення соціальних виплат та утримання бюджетної сфери. Створення стабілізаційного фонду, як і інші ініціативи, мають спрямуватися на стимулювання економічної активності, спрощення ведення бізнесу, підвищення привабливості підприємств для зовнішніх та внутрішніх інвестицій. Зокрема, стосовно національних інфраструктурних проектів.
Часу обмаль.
За два-три тижні економіка має відчути, що “реанімація” почалась.
Источник: delo.ua
