Володимир Зеленський. Фото: пресслужба президента
Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 10 березня про застосування чергового пакету санкцій проти російського бізнесу. Про це йдеться в указі глави держави №145.
15 березня на Business Wisdom Summit топові управлінці вперше з початку війни зберуться разом офлайн та розкажуть, як відновити, зміцнити та масштабувати бізнес. Забронювати участь
В додатках до указу перелічено 120 іноземців, абсолютна більшість з яких – росіяни, та 287 юридичних осіб. Серед них багато російських компаній зі сфери букмекерського та лотерейного бізнесу, а також більше сотні офшорних компаній, майже всі з яких – з Кіпру.
Також є окремі юрособи з Британських Віргінських островів, Маврикію, Кюрасаю, Гонконгу, Сінгапуру та Великої Британії. Проти 282 юросіб та усії фізосіб зі списку санкції застосовано терміном 50 років.
Зокрема, проти російського ТОВ “Реєстратор доменних імен РЕГ.РУ” (Москва), до якого санкції вже було застосовано в жовтні 2021 року, вони продовжені, таким чином, ще на 47 років. Натомість до п’яти юросіб санкції застосовно на п’ять років.
Підписуйтесь на наш Telegram канал
Кабінету міністрів разом зі Службою безпеки України та Національним банком України доручено забезпечити реалізацію і моніторинг ефективності санкцій проти відповідних юросіб, а Міністерству закордонних справ – поінформувати компетентні органи Європейського союзу, США та інших держав про застосування цих обмежувальних заходів і порушити перед ними питання про запровадження аналогічних.
Наразі пресслужба президента, як і Міністерство економіки, відповідальне за санкційну політику, не публікували офіційних коментарів з приводу введення Україною нових санкцій.
Нагадаємо при цьому, що українська влада останнім часом взялася за припинення схем, за якими гральний бізнес ухилявся від оподаткування, зокрема з залученням низки банків. Тригером стало засідання наприкінці лютого тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, на якому було оприлюднено дані, згідно з якими загальний обсяг операцій грального бізнесу у 2022 році склав 180 мільярдів гривень, а за ліцензії та податки у цій сфері держава отримала лише 1,9 мільярда гривень, тобто біля 1%. Розмір недоотриманих за рік податків оцінено в 25-30 мільярдів гривень.
Після цього Кабінет міністрів оперативно скасував автоматичне продовження ліцензій гральному бізнесу до кінця війни. В свою чергу, представники галузі закликали уряд, Міністерство фінансів та профільний комітет Ради розглянути їх компромісну пропозицію щодо плати за ліцензії, запевняючи, що гральний бізнес не відмовляється підтримувати державу.
Источник: delo.ua
