-
Олексій Козаченко
корреспондент відділу "АПК"
-
Максим Беркаль
Кореспондент відділу "Фінанси"
Україна проводить другу посівну в умовах повномасштабного російського вторгнення, в цей час бізнесу особливо потрібна сільгосптехніка, вантажівки, агродрони і інше обладнання. Delo.ua розбиралось, як працює в країні ринок лізингу техніки, і чи може бізнес користуватись цим фінансовим інструментом для заощадження оборотних коштів в умовах високих військових ризиків.
За оцінкою експертів проекту KSE Institute, український агросектор за рік повномасштабної війни зазнав найбільших збитків через знищення та пошкодження сільгосптехніки, оціночні втрати якої складають понад $4,65 млрд. Це майже половина всіх прямих збитків АПК країни, що становлять орієнтовно $8,7 млрд. За рік війни пошкоджено або зруйновано 109,6 тис. одиниць сільгосптехніки, тоді як станом на 1 вересня 2022 року організація оцінювала кількість постраждалої техніки в 58,9 тис. одиниць на загальну суму $2,7 млрд.
В свою чергу, Мінагрополітики України станом на 8 червня 2022 року нарахувало як мінімум 2,28 тис. одиниць сільгосптехніки, котрі втратили аграрії Київщини, Сумщини, Чернігівщини, Луганщини, Донеччини, Херсонщини та Миколаївщини.
Такі значні втрати сільськогосподарської техніки створили значні проблеми для проведення посівної в Україні і ведення агробізнесу в цілому. Аграрії та підприємці вже навесні 2022 року почали шукати джерела фінансування для придбання техніки. Додатковою проблемою для них стала складна ситуація з безпекою для будь-яких активів в Україні, неможливість планувати свою роботу навіть на середньостроковий термін, низькі ціни на сільгосппродукцію на внутрішньому ринку та невизначеність з шляхами її експорту, як “зерновим” коридором, так і через країни Євросоюзу.
Підписуйтеся на наш YouTube канал
З початком повномасштабного вторгнення РФ бізнесу стало фактично неможливо отримати кредит від банку для купівлі техніки – через надвисокі ризики фінустанови в лютому-2022 заблокували видачу нових позик. Частково нівелювати частину викликаних війною негативних факторів в агробізнесі дозволив фінансовий лізинг – через російську блокаду українських морпортів та загальний колапс логістики експортери втратили значну частину виручки і можливість витрачати її рештки на купівлю сільгосптехніки.
Фінансовий лізинг має декілька переваг перед традиційним кредитуванням – від спрощеного оформлення угоди і до податкових пільг, які має лізингонадавач в порівнянні з потенційним клієнтом – фізичною або юридичною особою. Також фінлізинг дозволяє зекономити час при оформленні та реєстрації техніки у держорганах, оскільки усі ці питання бере на себе фінустанова.
Як пояснює виданню Delo.ua директор асоціації “Українське об’єднання лізингодавців” (УОЛ) Марина Масіч, незважаючи на сплеск інтересу до цього фінансового інструменту на початку війни, в 2022 році загальне зменшення вартості угод фінлізингу склало 49,4% порівняно з 2021 роком – до 4,67 млрд. грн, тоді як банківський портфель лізингових угод скоротився на 35% – до 7,4 млрд. грн.
При цьому загалом за 2022 рік кількість оформлених в лізинг одиниць сільськогосподарської техніки скоротилась в 3,8 рази – до 636 одиниць з 2412 одиниць, а вантажівок – в 3,4 рази, до 554 одиниць з 1863 одиниць
Марина Масіч зазначає, що ключовими сегментами ринку лізингу у 2022 році стали сільськогосподарська техніка та легкові авто, їх частки склали по 32% кожна. Причому протягом року ця пропорція значно не змінювалась. Натомість помітно зросла частка вантажного транспорту вагою від 3,5т, яка склала 26%. Частка промислового обладнання склала 4%, спецтехніки і залізничного транспорту залишилась на рівні 3%.
Загалом послуги фінлізингу у 2022 році надавали 23 банки – на чотири оператори більше, ніж у 2021 році. До найбільш активних гравців ринку за результатами 2022 року ввійшли: Таскомбанк (18,6% від вартості нових угод всіх банків), Укргазбанк (16,5%), ПУМБ (15,9%), Кредобанк (13,9%) та Приватбанк (11,2%). В п’ятірку лідерів за розміром портфеля в 2022 році ввійшли ПУМБ, Приватбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк та Таскомбанк, причому трійка найбільших банків за розміром лізингового портфелю отримала частку в 54,1% від загальної вартості портфелів банків.
Які тренди бачить Нацбанк?
Прес-служба Національного банку України (НБУ) зазначає, що першість у наданні лізингу перехопили фінкомпанії, а угоди укладаються насамперед задля покупки легкових автомобілів.
“Зокрема, відбулося стрімке зростання обсягу фінансового лізингу, що забезпечили фінансові компанії (а не юрособи-лізингодавці, які хоч і не є фінкомпаніями, але мають право надавати послуги з фінансового лізингу). Їхня частка ринку сягнула 55% на противагу приблизно 1% у попередні роки”, – підкреслює НБУ.
Згідно з даними Нацбанку, в 2022 році обсяги лізингу в Україні через російську агресію впали на 60%. Однак, на ринку відбувається пожвавлення – протягом IV кварталу 2022 року в Україні обсяги операцій фінансового лізингу виросли в 2,6 рази порівняно з ІІІ кварталом. При цьому в ІV кварталі 2022-го структура лізингових операцій за терміном дії не змінилася, а приблизно 95% угод були середньостроковими – від 1 до 5 років.
Крім того, подекуди відзначається і ріст в порівнянні з “довоєнними” часами – за ІV квартал 2022 року кількість лізингових операцій збільшилися на 16% в порівнянні з ІV кв. 2021 року. При цьому лізингові угоди за цей період загалом укладалися переважно на придбання легкових автомобілів, рідше – вантажної та сільськогосподарської техніки.
За даними Нацбанку, з початку 2023 року і по кінець І кварталу кількість лізингових компаній в Україні скоротилась на 7 установ – з 96 до 89. Найбільше їх зупинили роботу якраз протягом березня-2023, коли ринок покинуло шестеро гравців (з них пять НБУ виключив з реєстрів добровільно, а одну – примусово).
“Але при довшій ретроспективі статистика вражає. Для порівняння, на початку минулого року на ринку було 137 лізингових компаній. Інакше кажучи, протягом 2022 року зникла 41 компанія, або 30% гравців. І звісно, основною причиною для такої тенденції стала війна”, – констатує прес-служба Нацбанку.
Що відбувається на ринку лізингових вантажівок?
Щоб розібратись в актуальних трендах лізингу вантажних автомобілів, що виникли за час повномасштабної російської агресії, Delo.ua поспілкувалось з представником компанії-лідера в сегменті вантажних авто, генеральним директором “Сканія Кредіт Україна” Дмитром Панченком. Він уточнив, що загалом компанія в 2022 році надала в лізинг майже 300 автомобілів, що складає близько 50% від всіх угод по вантажівкам по Україні. Незважаючи на воєнний стан, компанія відновила фінансування вже в березні 2022 року, а сумарна вартість нових контрактів склала приблизно €25 млн.
Він назвав основні тренди галузі, що сформувалися з початку великої війни:
- Переорієнтація попиту з сегменту дорожнього будівництва на аграрні перевезення та загальну логістику вантажів. Дмитро Панченко зазначає, що з березня 2022 року по теперішній час приблизно 60% вантажівок Scania оформили в лізинг сільгоспкомпанії, оскільки держава-агресор заблокувала українські морскі порти і агробізнес почав шукати альтернативні види логістики для експорту збіжжя. До цього лізингові вантажівки переважно користувались попитом для дорожніх робіт в рамках “довоєнної” президентської програми “Велике будівництво”. В 2023 році аграрії зайняли вже близько 80% нових угод компанії, так як в умовах ускладненої логістики морем і необхідності експорту залишків зерна врожаю ще 2021 року агросектор активно купує тягачі з напівпричепами для перевезення зерна і інших агро-культур.
- Агросектор “підтягує” лізинг вантажівок для суміжних галузей. Оскільки продовольчий сектор є критичною галуззю економіки, інвестиції в сільгосппідприємства сприяють фінансуванню суміжних підприємств і галузей – рітейлу, фуд-ритейлу, підприємств паливного комплексу, які завозять паливо на український ринок для задоволення попиту, а в 2022 році – для покриття дефіциту. Всі ці галузі також замовляють додаткові вантажівки Scania.
- Попит на вантажівки зберігається попри турбулентність на ринках експорту та тимчасові обмеження транзиту агропродукції. Гендиректор компанії зазначає, що її клієнти наразі зберігають оптимізм, навіть за з урахуванням тимчасових турбулентностей на політичному рівні в деяких країнах ЄС щодо транзиту та експорту української сільгосппродукції. Дмитро Панченко уточнює, що наразі аграрії активно готуються до сезону, або вже ввійшли в нього, тому більша частина замовлень техніки припадає на середину-кінець травня відповідно до можливості поставок та виробництва.
Що по сільгосптехніці?
Начальник відділу маркетингу компанії OTP Leasing Ігор Матюшкін розказав виданню, що в 2022 році продажі самохідної сільгосптехніки (тракторів, комбайнів та самохідних обприскувачів) через війну скоротились на 48% – до 2,13 тис. одиниць, що співставно з загальним падінням по всім її видам. Як зазначив представник компанії, OTP Leasing за минулий рік профінансував лізинг 138 одиниць с/г техніки, або 6,5% від всіх продажів.
Ігор Матюшкін уточнює, що загалом по об’ємам лізингу всіх видів техніки і обладнання його компанія в 2022 році стала лідером по Україні з часткою 47%.
В свою чергу, директор департаменту агрофінансування компанії “УЛФ-Фінанс” Сергій Милько прокоментував виданню, що наразі на ринку не відчувається зменшення кількості компаній-лізингодавців агротехніки та обладнання, навпаки, галузь швидко розвивається на базі деяких комерційних банків. Однак, об’єми фінансування залишаються меншими за довоєнні – додаткові військові ризики змусили переглянути підходи щодо розгляду кандидатур лізингоотримувачів.
Великий вплив на загальний об’єм лізингу також має інвестиційне фінансування в рамках програми “Доступні кредити 5-7-9″. На сьогодні держбанки активно нарощують портфель таких кредитів, що безпосередньо впливає на частки лізингу в загальному фінансуванні. Але, заради справедливості, маючи набагато більший ресурс за інші фінустанови, держбанки повинні показувати більш суттєву динаміку”.
Сергій Милько директор департаменту агрофінансування "УЛФ-Фінанс"
Чи працює лізинг техніки в прифронтових регіонах?
“Сканія Кредіт Україна” фінансує в лізинг техніку у всіх регіонах України крім тимчасово окупованих територій, але уважно оцінює потенційних клієнтів в залежності від локації ведення ними бізнесу та імплементованого ризик-менеджменту і наявного кризового плану на підприємствах. Дмитро Панченко зазначає, що компанія намагається підтримати підприємців, котрі не втекли від війни і продовжили працювати в своєму регіоні і загалом в Україні. Адже загальна стратегія Scania – підтримка України та бізнесу тут. Вантажівки Scania обладнані системою керування автопарком Fleet Management System, яка дозволяє не тільки відстежувати її актуальне місцезнаходження, але і допомагає лізингоодержувачам ефективно відслідковувати параметри якості водіння – відповідно, знизити затрати на експлуатацію.
В свою чергу, представник “УЛФ-Фінанс” повідомив, що його компанія з перших днів війни мала певні побоювання щодо знищення російськими загарбниками наданої в лізинг техніки. Для цього лізингодавець ввів обмежувальні заходи по майбутньому фінансуванню потенційних клієнтів на певних територіях, та по об’єктам лізингу, які вже знаходились в користуванні. Це дозволило компанії не наростити величезний об’єм фінансування в областях з бойовим діями і трохи убезпечити її від неконтрольованих дефолтів, які спостерігались в портфелях конкурентів.
За його словами, лізингодавець з початком великої війни переглянув деякі умови розгляду запитів на надання техніки, особливо сільськогосподарської. Тут мова йде не про розширення списку “ризик-апетитів” на час військового стану, скоріше змінились підходи щодо розгляду кожного запиту окремо. Підхід до розгляду запитів на фінансування на умовах “масмаркету” наразі залишається занадто ризиковим та не є “на часі”.
Сергій Милько зазначає, що наразі в Україні військові ризики поділяють між собою і лізингодавець, і орендар, тому що з боку страхових компаній є певні ризики, що не покриваються. Тож у цьому питанні суттєву роль відіграє поточна ризик-політика що дозволяє за рахунок певних обмежень убезпечити компанію від таких наслідків.
“Якщо взяти вартість фінансування – то ні, немає відображення військового ризику, клієнт не сплачує за агресію зі сторони рф. Якщо ми про бізнес – то головне знайти порозуміння та визначити ефективність фінансування, аніж зробити акцент та такому ризику і зупинити в принципі можливість розгляду проектів”, – підсумував Сергій Милько.
Хто платитиме страховку за знищену техніку?
Всі три опитані виданням представники ринку розповіли, що порівняно з довоєнним станом не відбулось суттєвих змін в страхуванні техніки. Ігор Матюшкін уточнює, що можливість отримання страхового відшкодування за лізингову техніку, яка підірвалась на міні в полі або була знищена в ангарі російською ракетою, залежить від того, чи визнається ця подія страховим випадком.
Незважаючи на те, що шкода, завдана внаслідок бойових дій, швидше за все, не підлягає відшкодування з боку страхової компанії, фіксувати завдані збитки все одно необхідно, щоб в майбутньому отримати відшкодування від держави”.
Ігор Матюшкін керівник відділу маркетингу OTP Leasing
Дмитро Панченко уточнив, що з початком повномасштабної війни НБУ заборонив будь-які розрахунки з нерезидентами по кредитам, внаслідок чого перестраховики перестали отримувати оплати від страхових компаній, як з українським, так і іноземним капіталом. Пізніше НБУ пом’якшив обмеження і перестрахування відновилось. Вартість страхування в залежності від наповненості продукту та інших параметрів не дуже сильно збільшилась в порівнянні з 2021 роком. За його словами, на ринку страхування зараз з’являються продукти, які пропонують страхування лізингової техніки і від воєнних ризиків, але з лімітами пошкоджень 50% або 30% її вартості – відповідно до пропозицій страхових компаній.
За його словами, в 2022 році питання страхових виплат за знищену повністю або пошкоджену лізингову техніку внаслідок воєнних дій вирішувалось в основному завдяки пошуку компромісу. Кожен окремий випадок доводилося вирішувати окремо, в залежності від ситуації та можливості довести конкретний випадок – десь весь автопарк був зруйнований через ракетний обстріл військами агресора, а десь техніка отримала мінімальні пошкодження, наприклад, осколками.
Які “плюшки” пропонують лізингодавці?
Сергій Милько наголошує, що головний бонус отримання техніки в лізинг перед традиційним кредитуванням або купівлею більш дешевої б/в техніки – доступність лізингового фінансування.
Питання щодо знижок та бонусів наразі не стоїть від слова взагалі. Маючи такий шалений дефіцит на ринку кредитування – головне вчасно надати клієнту фінансове плече. Якщо рік тому збирались цілі групи, які займались брейнштормом щодо програм лояльності та іншого, то на сьогодні головна мета – надати потрібне фінансування вчасно”.
Сергій Милько директор департаменту агрофінансування "УЛФ-Фінанс"
Крім того, “УЛФ-Фінанс” планує відновити фінансування в рамках держпрограми “Доступний лізинг 5-7-9”, після прийнятих змін до цієї програми. Компанія готова до розширення пільгового фінансування, оскільки бачить, що держава розуміє та, головне, враховує побажання галузі щодо таких змін.
Милько розповів, що його компанія не бачить проблеми в купівлі техніки за кордоном, давно працює з такими кейсами і надає повну підтримку для реалізації подібних проектів.
Дмитро Панченко додає, що “Сканія Кредіт Україна” вже давно продає клієнту не автомобілі, а можливість планувати свій грошовий потік – “Vehicle as a Service”. Лізингоодержувач робить первинну інвестицію в 20-25% вартості техніки авансом, а інші 80%-75% може використати, наприклад, на фінансування посівної кампанії, паливно-мастильні матеріали або засоби захисту рослин, вивільняючи таким чином свій оборотний капітал. Компанія пропонує клієнту в лізинг нову або б/в техніку як пакетну пропозицію: лізингодавець має оплатити аванс для початку ділових відносин, а потім він отримує до сплати єдиний рахунок на місячному базисі, в який вже буде включено такі продукти такі як лізинг, страхування чи навіть сервісні контракти. Такий концепт дозволяє клієнтам повністю сфокусуватися на профільному бізнесі
Фактично, клієнт отримує не просто розтермінування для техніки, а ще і всі потрібні продукти за 20% від вартості автомобіля. Це дає можливість фінансовим чи генеральним директорам компаній або їх власникам більш ефективно використовувати свій грошовий потік і робити довгострокові плани”.
Дмитро Панченко гендиректор "Сканія Кредіт Україна"
Гендиректор “Сканія Кредіт Україна” зазначає, що хоча вартість фінансування і зросла відповідно до ситуації на ринках капіталів, але компанія намагається пом’якшити цей ефект та зберегти пропозиції на довоєнному рівні наскільки це можливо – особливо для критичних галузей економіки.
В свою чергу, Ігор Матюшкін нагадує про наявність у OTP Leasing партнерських програм з вигідними умовами фінансування. Фінустанова тісно співпрацює з ЕБРР, за рахунок чого в 2022 році змогла профінансувати український аграрний сектор на суму €39 млн. Згідно з даними на сайті компанії, вона пропонує лізинг сільгосптехніки в доларі США, євро і гривні на термін до 5 років з авансом від 20%. Річна ставка складає від 23% в гривні, від 7,5% в доларі, від 6,5% в євро.
Які є можливості для розвитку агролізингу?
Директор УОЛ Марина Масіч підсумовує, що завдяки наведеним вище факторам частка лізингу у вітчизняному агросекторі має всі передумови до зростання. Потенціал і попит на цей фінансовий інструмент має виражену позитивну динаміку, інфраструктура та кількість активних гравців на ринку суттєво не змінилася з початку російського вторгнення. В той же час, існує ряд перешкод, які не дозволяють діючим лізинговим компаніям запрацювати на повну силу і серед них, зокрема, валютні обмеження на розрахунок з іноземними кредиторами.
Правління Національного банку України ухвалило зміни до постанови від 24 лютого 2022 року № 18 “Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану”, зокрема:
- визначено випадки, у яких уповноваженим установам дозволяється здійснювати за дорученням клієнтів торгівлю валютними цінностями, а також порядок здійснення цих операцій;
- зафіксовано офіційний курс гривні до іноземних валют, офіційний курс гривні до спеціальних прав запозичення, а також розрахункову ціну банківських металів на рівнях, на яких вони діяли 24 лютого 2022 року;
- припинено до окремого рішення розрахунок довідкового значення курсу гривні до долара США згідно з укладеними на валютному ринку України угодами станом на 12.00;
- визначено випадки, у яких уповноваженим установам дозволено здійснювати за дорученням клієнтів транскордонні перекази валютних цінностей з України;
- заборонено уповноваженим установам здійснювати будь-які валютні операції з використанням російських та білоруських рублів; учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження в РФ або Республіці Білорусь; для виконання зобов’язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження в РФ або РБ.
- визначено порядок проведення щоденних операцій з купівлі доларів США Національний банком України у банків;
- надано право банкам здійснювати продаж клієнтам іноземної валюти за рахунок власної валютної позиції для виконання цими клієнтами власних зобов’язань за кредитними договорами (уключаючи відсотки) перед банками;
- надано право банкам, що мають залишки валютних цінностей в касах на момент прийняття цієї постанови, здійснити їх продаж клієнтам у межах залишку валютних цінностей.
Протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечать цій постанові.
Які обмеження ввів Нацбанк 24 лютого 2022 року? (Приховати)
Масіч пояснила, що зазначений фактор створює серйозні перешкоди для отримання нового фінансування від зарубіжних партнерів та акціонерів, яке, нерідко є єдиним джерелом поповнення фінресурсу для лізингодавців. При цьому, іноземні партнери готові брати на себе ризики і інвестувати в український сектор фінлізингу навіть під час дії воєнного стану, що, до деякої міри, є унікальною ситуацією в сьогоднішніх реаліях.
Обмеження, що в цілому є зрозумілими для воюючої країни, в даному конкретному випадку являються фактично блокуючим фактором щодо будь-яких іноземних інвестицій в лізинг агротехніки, і, відповідно, для збільшення обсягів фінансування цього сегменту, адже залучати кошти від широкого загалу лізингодавцям заборонено. Таким чином, обмеження на розрахунок з іноземними кредиторами завдають прямої шкоди економіці країни в умовах критичного дефіциту валютного ресурсу, зменшуючи можливості для її відновлення.
“Ми підіймаємо це питання перед Регулятором та Кабінетом міністрів України і сподіваємося, що може бути знайдено компромісне рішення в інтересах всіх учасників агросектору, українських споживачів та імпортерів”.
Марина Масіч директор асоціації "Українське об'єднання лізингодавців"
Источник: delo.ua
