-
Христина Коновалова
У світі центробанки тестують цифрові валюти у транзакціях між країнами. Джерело: Delo.ua
Весь світ активно впроваджує цифрові юані, євро, крони та інші валюти. Певні країни вже дозволили громадянам проводити розрахунки роздрібними CBDC у застосунках. А ще існують оптові цифрові валюти центробанків. Уряди використовують такі гроші, щоб налагодити різноманітні фінансові операції між банками на рівні країн або навіть континентів.
Тому редакція Delo.ua вирішила розповісти, що таке оптові CBDC, які проєкти в цьому напрямку вже запустили в різних країнах світу та чи стануть цифрові валюти центробанків новим етапом в еволюції звичної фінансової системи.
- Що таке CBDC
- Що таке роздрібні CBDC та навіщо вони потрібні
- Що таке оптові CBDC і де їх планують використовувати
- Що в НБУ думають про можливості оптових CBDC
- Які проєкти оптових CBDC працюють у світі
- Проєкт оптового CBDC Dunbar
- Проєкт оптового CBDC Polaris
- Проєкт оптового CBDC Cedar/Ubin+
- Що краще – роздрібні чи оптові CBDC
- Яке майбутнє чекає на оптові CBDC
Що таке CBDC
Як вже писало Delo.ua, експерти американського аналітичного центру Atlantic Council ведуть трекер CBDC по всьому світу. Вони надають цій абревіатурі таке визначення: “Цифрові валюти центробанків або Central bank digital currency, CBDC”.
CBDC – це віртуальні гроші, забезпечені та випущені центральним банком. Оскільки криптовалюти та стейблкоїни стають все більш популярними, фінансові регулятори різних країн зрозуміли, що їм потрібно або надати власну альтернативу, або змиритися з тим, що майбутнє грошей пройде повз них.
Цифрова валюта центрального банку – це цифрова форма фіатної валюти країни, яка також є вимогою до центрального банку. Замість того, щоб друкувати гроші, центральний банк випускає електронні монети або рахунки, забезпечені повною довірою та кредитом уряду.
Підписуйтеся на наш YouTube канал
Що таке роздрібні CBDC та навіщо вони потрібні
За даними Atlantic Council, зараз 130 країн світу вивчають перспективи створення цифрових валют центральних банків. Це біля 98% світового ВВП. При цьому у травні 2020 року лише 35 країн вивчали CBDC. Сьогодні вже 64 країни перебувають на розширеній фазі дослідження (розробка, пілотування або запуск).
Відомо, що 11 країн світу вже запустили пілотні проєкти щодо CBDC. Зокрема, в Нігерії запрацював e-Naira восени 2021 року. Ця цифрова валюта має відношення до роздрібних CBDC. Такими грошима люди можуть розраховуватися у застосунках. Тобто, можна купити продукти в супермаркеті, ліки – в аптеці, паливо – на заправці та ін. У березні 2023 року в країні було зареєстровано вже 13 млн гаманців, передає Cryptopolitan.
Цікавий досвід використання роздрібних CBDC реалізовано й в Китаї. Проєкт запустили в країні у 2017 році. Цифрові гроші у Піднебесній мають назву e-CNY. На початку 2022 року такою валютою у застосунку користувались 260 млн людей. А восени 2023 року офіційний додаток e-CNY було оновлено для зручності туристів, передає 0x Information. Тепер під час поїздок до Китая іноземці можуть використовувати цифровий юань для транзакцій. Для цього треба завантажити застосунок e-CNY, який можна поповнювати з карт Visa та Mastercard.
До речі, e-CNY тестують й в напрямку оптових CBDC. Народний банк Китаю реалізує пілотний проєкт з центробанками Тайланду, ОАЕ, Гонконгу під назвою mBridge. Таким чином, Піднебесна розвиває транскордонні транзакції за допомогою e-CNY, зокрема, у Гонконгу. Тобто, тепер e-CNY можна вважати гібридним CBDC.
Що таке оптові CBDC і де їх планують використовувати
Як пояснює аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) Максим Орищак, оптова CBDC або цифрова валюта центрального банку – це спеціальна розроблена платіжна система. З назви вже зрозуміло, що керує цією системою центральний банк, а її користувачами є фінансові організації, переважно комерційні банки.
“В рамках цієї платіжної системи фінансові установи отримують рахунки та за допомогою внутрішньої цифрової валюти (CBDC) проводять один з одним різні фінансові операції. Центральний банк у цьому випадку забезпечуватиме працездатність системи, а також повний контроль, включаючи опцію таргетованого використання грошей за цілями та часом”, – говорить Орищак.
Також між оптовими CBDC різних країн можуть створюватися так звані “мости”. Тоді за допомогою цифрових валют ЦБ можна проводити й транскордонні фінансові операції між банками. В такому випадку системи типу SWIFT або інші елементи фіатної транскордонної інфраструктури стануть непотрібними.
“Фактично світ отримав наступний етап еволюції глобальної фінансової системи. Оптові CBDC більш ефективні, вони не вимагають спеціальної «логістики” як у випадку з автоматизованою кліринговою палатою (АКП), де для платежів необхідна складна, досить довга і дорога процедура».
Максим Орищак аналітик ЦБТ
У випадку з CBDC всі операції потребують внесення відповідних змін у блокчейні. Мова йде про ланцюжок записів про всі операції в системі.
“Це набагато дешевше, швидше та завдяки розподіленій системі зберігання даних надійніше. Отже, перехід на оптові CBDC на міжбанку – це лише питання часу”, – впевнений Орищак.
Своєю чергою, фінансовий аналітик Андрій Шевчишин вважає, що головною особливістю оптових CBDC є її обмежене коло користувачів, платежів та завдань. Фактично ця криптовалюта створена для платежів між центробанками, наголошує експерт. В залежності від проекту можуть бути додані державні інституції або великі фінансові учасники.
“Номінально оптові CBDC повторює валюту країни емітента або відбиває кошик валют. Її використання визначено проектними домовленостями між центробанками. Ця криптовалюта не може бути використана поза системою центробанків і не торгується на біржі, проте вона повністю забезпечена валютами країн емітентів”.
Андрій Шевчишин фінансовий аналітик
На думку експерта, головне завдання для оптових CBDC – це взаємозаліки між центробанками в різних зовнішньоторговельних та фінансових операціях, переважно державних.
Що в НБУ думають про можливості оптових CBDC
Цікаво, як оцінюють можливості оптових CBDC в Національному банку України? Як пояснили Delo.ua в пресслужбі НБУ, оптові/гуртові розрахунки – це розрахунки між фінансовими установами, зазвичай на великі суми, наприклад, платежі для розрахунків за цінними паперами, операціями з іноземною валютою, міжбанківські розрахунки.
“Національний банк не проводив ґрунтовних досліджень оптових CBDC, оскільки вивчає можливість використання для транскордонних операцій саме роздрібних CBDC, так як роздрібна форма цифрової валюти центрального банку може потенційно використовуватись українськими громадянами в майбутньому. Це є одним з напрямків досліджень в проєкті «Е-гривня”, – розказали нам в НБУ.
Нагадаємо, метою проєкту “Е-гривня” (цифрові гроші НБУ) є визначення необхідності впровадження в Україні власної роздрібної CBDC – е-гривні.
“У рамках проєкту у фокусі уваги Національного банку перебувають дослідження та аналіз проєктів інших центробанків насамперед щодо роздрібних CBDC – для врахування міжнародного досвіду щодо обраних технологій, дизайну та моделі їх архітектури”, – пояснили у пресслужбі НБУ.
Які проєкти оптових CBDC працюють у світі
На сайті Atlantic Council представлено 16 проєктів оптових CBDC. Розкажемо про деякі з них.
Проєкт оптового CBDC Dunbar
Центробанки Австралії, Сингапуру, Малайзії та Південно-Африканської Республіки почали досліджувати можливості для міжнародних розрахунків через проект Dunbar. Навесні 2022 року було створено два прототипи, які дозволять міжнародні розрахунки між кількома CBDC.
Проєкт оптового CBDC Polaris
На початку 2023 року Банк міжнародних розрахунків розробив проєкт Polaris, щоб вивчити питання безпеки та стійкості систем CBDC. Пілот запустили експерти Північного центру цього банку, який заснували у співпраці з ЦБ таких країн, як Данія, Ісландія, Норвегія та Швеція.
Проект стартував з підготовки аналітичного звіту про можливості та функції офлайн-платежів за допомогою CBDC. Далі учасники ринку мають обговорити ризики та можливості масштабування для автономних CBDC.
Проєкт оптового CBDC Cedar/Ubin+
Восени 2021 року Федеральний резервний банк Нью-Йорка та грошово-кредитне управління Сінгапуру запустили проект Cedar/Ubin+. Цей пілот має допомогти вивчити перспективи транскордонних мультивалютних операцій з DLT. Експерти оприлюднили звіт у 2023 році. В ньому говориться, що DLT дозволяє досягнути швидкості розрахунків до 30 секунд в транскордонних мультивалютних платежах.
Чи мають перспективи такі проєкти оптових CBDC? Аналітик Андрій Шевчишин каже, що говорити про їх ефективність зарано, оскільки інформація про ці пілоти доволі обмежена.
“Однак можна припустити, що цей спосіб взаєморозрахунків та переказів є більш швидким та простим з погляду переказу коштів. Це альтернативний канал. Скоріше за все, зараз можна говорити про невеликі обсяги в рамках пілотних проектів”, – вважає Шевчишин.
Що краще – роздрібні чи оптові CBDC
Максим Орищак з ЦБТ вважає, що оптові цифрові валюти ЦБ мають більше перспектив для розвитку в сучасній фінансовій системі, ніж роздрібні CBDC. Справа в тому, що трансграничні проєкти майже не викликають суперечок в центробанках світу. А все тому, що оптові CBDC мають вузьку міжбанківську спеціалізацію, тож ЦБ можуть повністю контролювати такі фінансові операції у своїх країнах та забезпечувати стабільність глобальної фінансової системи.
“Стосовно роздрібних CBDC – центробанки поки не знають, які проблеми можуть виникнути через використання цифрових юаней, євро та інших валют. Такі гроші призначені для використання у платіжних операціях між фізичними та юридичними особами. Економічна наука просто ще не отримала необхідного досвіду для прорахунку наслідків таких масштабних і швидких змін”.
Максим Орищак аналітик ЦБТ
За його словами, найбільший інтерес до роздрібних CBDC виявляють країни з економікою, що розвиваються. Очевидно, вони бачать у цьому інструменті більше переваг для пришвидшення економічного розвитку, ніж загроз. А розвинені країни, у тому числі й європейські, навпаки вважають запровадження роздрібних форм CBDC надто передчасним та небезпечним процесом, тому що він може зруйнувати домінуюче становище таких держав у світовій фінансовій системі.
Також експерт зазначає, що зараз центральні банки часто використовують гібридні CBDC, що знаходяться посередині між оптовими і роздрібними моделями. Такі проєкти теж можуть стати проблемними, оскільки глобальна фінансова система проходить через великий експеримент, наслідки якого складно передбачити.
Своєю чергою, Андрій Шевчишин акцентує, що роздрібні та оптові CBDC виконують різні ролі та поки що не перетинаються в поточних проектах.
“Оптові CBDC виконують завдання на міждержавному рівні. А роздрібні цифрові валюти ЦБ, як, наприклад, е-гривня мають «працювати” тільки всередині країни для забезпечення внутрішніх платежів. Тобто, вони не можуть бути зафіксовані в інших центробанках, крім як у банку емітенту», – пояснює Шевчишин.
В майбутньому виключення можуть бути тільки для вільно конвертованих валют – цифрових долара, євро та ін. В такому випадку для таких грошей будуть створені окремі спеціалізовані рахунки в різних ЦБ.
“Але роздрібні CBDC можуть бути заблоковані або навіть зняті центробанком емітентом без можливості використання всередині країни. Тобто, завжди є ризик обмеження використання роздрібних цифрових валют ЦБ в дуже короткий строк. Через такі ризики країни можуть сумніватися, чи варто використовувати роздрібні CBDC для трансграничних фінансових операцій”.
Андрій Шевчишин фінансовий аналітик
Для прикладу Андрій Шевчишин приводить гіпотетичну ситуацію. Підсанкційна країна зберігає на своїх рахунках CBDC таку валюту як цифровий долар. Тоді Федеральна резервна система може заблокувати чи вивести е-долар, оскільки повністю його контролює.
“Якщо ж це звичайний долар на внутрішніх рахунках, його можна використовувати всередині країни. Це не проблема, оскільки гроші можуть бути заблоковані тільки, якщо здійснювати зовнішні платежі”, – говорить Шевчишин.
Яке майбутнє чекає на оптові CBDC
Експерти кажуть, що зміна фінансової системи – це завжди результат геополітичних перетворень. Тобто, спочатку на місце британської фінансової системи прийшла американська. А потім на зміну американській може прийти мультивалютна, де будуть долар США, юань, євро, єна, фунт, франк тощо.
“Якщо так і станеться, тобто якщо світ продовжить розвалюватися на валютні зони лініями кордонів через геополітичні протиріччя, тоді на місце старої доларової системи прийде нова на основі безлічі оптових або гібридних CBDC”, – говорить Орищак.
Аналітики впевнені, що великі центральні банки готові до такого розвитку подій з технічної точки зору, оскільки зараз вони просто обкатують свої системи оптових, роздрібних, гібридних CBDC та на основі отриманих даних покращують фінансову інфраструктуру.
“Скоріш за все, геополітичні умови для переходу стануть консенсусом десь у 2030 році. Хтось вважає, що все може статися раніше, а хтось навпаки говорить про пізніші терміни. Але це лише припущення. Насправді ніхто не може сказати, коли нинішня фінансова система виявиться непрацездатною через накопичені геополітичні протиріччя. Поки що доларова система продовжує працювати, навряд чи хтось наважиться виставити проти неї конкурента”, – пояснює Орищак.
Источник: delo.ua
