Наприкінці минулого року в країні нараховувалося два мільйони підприємців, що обрали статус фізичної-особи підприємця, а протягом останніх 12 місяців до численної армії ФОПів приєдналося близько 300 тисяч українців
Якщо покладатися на окремі оцінки чисельності працездатного населення України, вийде, що кожен шостий громадянин держави має статус ФОП. Настільки значна цифра закономірно привертає до ринку увагу банкірів, що останнім часом включилися у дуже активну боротьбу за цей клієнтський сегмент.
Чого бажають ФОПи від банків, які тенденції спостерігаються на цьому ринку та яких інновацій чекати підприємцям від фінансистів – Delo.ua розпитало Андрія Соколова, члена правління націоналізованого Sense Bank, що опікується в установі напрямом МСБ.
Що змінилося у Sense Bank після націоналізації з точки зору ставлення до сегменту ФОП?
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua
– Змін небагато. Адже ми і до націоналізації виокремлювали обслуговування ФОП в окремий напрям. Ба більше, стратегічно пріоритетний напрям. Відзначу, що це доволі вимогливий сегмент клієнтів, який здебільшого дуже чітко розуміє, чого прагне від банку. Не завжди це бажання оформлене в конкретні числові показники або параметри продуктів. Та слід зважати, що більшість підприємців – звичайні українці, що не мають специфічних бухгалтерських чи «податкових» навичок. Тому вони прагнуть отримати від банку максимальну простоту, схожу на ту, до якої вони звикли у статусі фізичної особи, 100% дистанційне обслуговування. Це з одного боку. А з іншого – дещо більш персоналізоване обслуговування.
І як ви задовольняєте ці потреби?
– Ми вибудовуємо екосистему обслуговування ФОП у мобільному банку Sense SuperApp. При цьому робимо акцент саме на дистанційному обслуговуванні. Це не тільки вимога часу та конкурентного середовища. Підприємництво – це про швидкість. Чим менший бізнес, тим більша швидкість ухвалення рішень йому притаманна. Тому важливо надати ФОП увесь потрібний інструментарій в одній точці, додатку, якщо бути конкретнішим. Від базових функцій, на кшталт відправки платежів, сплати податків, до специфічних довідок, виписок тощо, валютних операцій.
Наша мета не просто задовольнити базові потреби ФОПів у банківському обслуговуванні, а постійно шукати клієнтські «точки болю» та знаходити рішення для них. От скажімо питання, що турбує далеко не тільки ФОП, але й звичайних українців – регулярна повторна ідентифікація. Ми запустили цей сервіс просто у застосунку у комфортному форматі: підприємець заздалегідь отримує повідомлення про майбутню процедуру і може пройти її у зручний час. Для банку це складний технологічний процес «під капотом». Для клієнта – пара кліків у застосунку. Таких прикладів я можу навести чимало.
Загалом, за нашим аналізом, існує щонайменше 43 послуги для ФОП, які можна оцифрувати. В Sense SuperApp доступні 26 з них, що робить його однією з найбільш «просунутих» пропозицій на ринку. Та ми продовжуємо працювати: вірю, що до кінця року за вказаним чек-листом ми зможемо вийти в безперечні лідери.
Це приносить результат? Що з цифрами?
– Звісно, приносить. Минулого року ми майже подвоїли портфель рахунків ФОПів, що мають рахунки та обслуговуються у Sense SuperApp.
Може здатися, що зручність сервісу важливіша за вартість обслуговування…
– Це не зовсім так. Тарифи мають вкрай значний вплив на сприйняття послуги клієнтом. І ФОПів подекуди це стосується навіть більшою мірою, ніж звичайних фізосіб. Але я б відзначив, що у випадку з підприємцями слід говорити не окремо про сервіс та ціну, а саме про комплекс «вартість/ціна». Для зовсім маленького бізнесу, що, скажімо, надає послуги у вузькому сегменті, часто достатньо зовсім базових функцій: простий вивід коштів на картку фізособи, сплата податків, час від часу якась виписка за рахунком. І він хотів би отримувати їх безкоштовно або за скромну платню. Більші за розміром підприємці потребують значно більшого й готові платити за якісний сервіс. Хоча навіть у цьому випадку йдеться про дуже невеликі суми.
Ми ретельно аналізуємо ринок та потреби клієнтів. Постійно розширюємо функціонал додатку, при цьому так, щоб не страждала простота користування ним. Відтак дрібні підприємці отримають всередині увесь базовий функціонал та можливість використання більш просунутих функцій у міру зростання бізнесу, на кшталт доступу до рахунку для бухгалтера, обмін валюти з автоматичним зарахуванням на картку фізособи тощо. А більший бізнес одразу може користуватися усіма можливостями застосунку. Важливо, що при цьому ФОП може користуватися в одному додатку як «підприємницьким» так і функціоналом фізичної особи. Не треба встановлювати два окремі застосунки.
Майже третина нових ФОПів, за статистикою – роздрібна торгівля. Із загальної кількості виділяються також салони краси та перукарні – близько 6% від загальної кількості нових ФОПів. Наскільки витребувані послуги еквайрингу з боку ФОПів?
– Підприємці може й раді були обійтися без еквайрингу, принаймні певна частина з них. Але у цьому питанні домінує споживач. 9 з 10 карткових транзакцій – це оплата товарів та послуг. Наявність терміналу для прийому карток вже стала елементом конкурентної переваги. Навіть продавець на звичайному ринку не може вже обійтися без терміналу.
Серед ФОПів, що є клієнтами Sense Bank, 59% користуються нашим еквайрінгом. Думаю, ця цифра скаже більше, ніж будь-які слова. Причому 42% з них – це торгівля. Ще 19% – ресторани та кафе.
Зараз на ринку торгового еквайрингу присутні новітні POS-термінальні пристрої на базі Android, які дають можливість ФОП одночасно використовувати їх як касовий пристрій, сканер зчитування QR-кодів, в якому присутні функції ведення складу, статистики покупок, створення власного чеку (персонально під магазин), можливість відправки документів за операцією на різні види месенджерів, можливість отримання безготівкових чайових, видачі готівки, коли POS-термінал використовується як АТМ. Важливо, що з точки зору контролю та обліку це також дуже комфортна історія. До того ж, якщо ми говоримо про Sense Bank, ще й з додатковими перевагами. На кшталт пристроїв з двома SIM-картами, окрема лінія підтримки продукту та власний процесинг, що забезпечує швидке зарахування коштів на рахунок навіть у вихідні дні.
У цьому сегменті, до речі, теж точиться серйозна конкуренція. Але це добре, адже від цього виграють насамперед самі підприємці, що з кожним роком отримують все більш простий, зручний та зрозумілий сервіс.
Яка ситуація з кредитуванням ФОП: як змінювався попит протягом року, на які потреби беруть кредити? Чи готові банки кредитувати нові ФОП? Наскільки важливим при обранні банку є можливість отримання кредиту в банку?
– Після початку повномасштабної війни ФОП, як і юридичні особи, були зацікавлені більше у короткостроковому фінансуванні обігового капіталу. Протягом останнього року спостерігалося зростання попиту і на інвестиційне кредитування, оскільки український бізнес продовжує працювати і розвиватись. В цілому, ФОП звертаються за кредитами як на поповнення обігового капіталу (переважна більшість), так і на інвестиційні цілі.
Та маю відзначити, що дрібні підприємці здебільшого намагаються уникати кредитування або залучають кошти у вигляді кредитів фізичним особам, оскільки «бізнесові» процедури кредитування їм здаються занадто забюрократизованими. Певною мірою вони праві. Тому ще до початку повномасштабного вторгнення ми запустили онлайн-рішення для мікро та малого бізнесу, в т.ч. ФОП. Мета зрозуміла – ми намагаємося дати підприємцям максимально комфортний механізм кредитування, що не потребуватиме візиту в банк. Не скажу, що це просто, але стратегічно альтернативи таким рішенням немає. На жаль, нам довелося заморозити цей напрям після повномасштабного вторгнення. Та зараз ми працюємо над його відновленням.
З іншого боку, найефективнішою програмою кредитування однозначно є Державна програма “Доступні кредити 5-7-9%”.
Які плани на 2024 рік?
– Плани, звісно, амбітні – 2 мільйони українських ФОПів – це виклик для усього ринку. Насамперед для нас. Це люди, активні, прогресивні, що хочуть створювати, заробляти, будувати державу власноруч. Тобто в них багато спільного. Але ще більше – різного. В кожного своя специфіка, власне розуміння зручності та ефективності бізнесу, власні вимоги до банкінгу. Тому якщо банк справді стратегічно бачить себе у цьому сегменті, потрібно створювати справжню екосистему для них. З функціоналом у застосунку, освітніми та консультативними програмами офлайн, якісною клієнтською підтримкою з боку спеціалістів банку. Впевнений, такий шлях неодмінно принесе результат.
Источник: delo.ua
