З проханням вплинути на фіксацію тарифів міжнародних платіжних систем на час війни Асоціація рітейлерів України (RAU) також звернулась до Офісу президента, уряду та Національного банку.
Український бізнес закликає міжнародні платіжні системи та банки зберегти ставки інтерчейндж на рівні не вище 0,7% та еквайрингу на діючому рівні до закінчення воєнного стану та протягом трьох місяців після його закінчення. Підвищення тарифів у складних умовах воєнного часу може дестабілізувати систему безготівкових розрахунків, а також негативно позначитись на економіці і цінах в Україні.
З проханням вплинути на фіксацію тарифів міжнародних платіжних систем на час війни Асоціація рітейлерів України (RAU) звернулась до Офісу президента, уряду та Національного банку.
«Згідно повідомлень банківських установ, які надходять бізнесу, з 1 липня 2023 року очікується підвищення вартості еквайрингу для українського бізнесу. В разі підвищення ставок інтерчейндж (еквайрингу) для суб’єктів господарювання, це напряму буде мати негативний вплив на вартість товарів та послуг для українських споживачів. Додаткові суми витрат, які повинні будуть закласти торгові компанії на сплату підвищеного розміру еквайрингу можуть сягати більше ста мільйонів гривень на рік», — сказано у відкритому зверненні українського бізнесу.
Підписуйтеся на наш YouTube канал
Як зазначає Асоціація рітейлерів, український роздрібний бізнес докладає неймовірні зусилля для забезпечення стабільної роботи галузі в умовах війни, забезпечує наявність необхідних товарів для населення за доступними цінами та підтримку вітчизняних виробників. Підвищення ж вартості еквайрингу може спричинити цінову дестабілізацію та зменшить доступність продуктів харчування для окремих категорій населення.
Для забезпечення економічної стабільності, підтримки українського бізнесу та споживачів в умовах воєнного стану, RAU «просить Офіс президента України, Кабінет міністрів України та Національний банк України посприяти у збереженні ставок інтерчейндж на рівні не вище 0,7% та еквайрингу на діючому рівні, та запобігти його підвищенню до закінчення воєнного стану та протягом трьох місяців після його закінчення».
RAU нагадує, що за рік повномасштабного вторгнення споживчі настрої українців суттєво погіршились внаслідок підвищення цін: 63% респондентів дослідження Deloitte вже у 2022 році готові були заощаджувати на купівлі продуктів харчування, тоді як роком раніше їх чисельність не перевищувала 48%. При цьому, оператори ринку роздрібної торгівлі працюють з дотриманням фіксованої роздрібної націнки на соціальні продукти харчування в розмірі 10% та з оплатою постачальникові не пізніше 10 календарних днів від дня поставки — так визначено урядовою постановою, яка діє на період воєнного стану.
Як нагадали в асоціації рітейлерів, з початку війни для стабілізації цін та налагодження роботи українського бізнесу в умовах воєнного стану завдяки зусиллям Офісу президента та Мінекономіки було вирішенно питання щодо фіксації ставки інтерчейндж та еквайрингу шляхом домовленостей з міжнародними платіжними системами та банками: «Офісом президента України та Національним банком України було наголошено про пріоритетність проведення роздрібною торгівлею безготівкових платежів за проданий товар. Не дивлячись на складний період в роботі у 2022 році, енергетичний локдаун, торгові мережі максимально забезпечили вимоги держави. Спільні дії держави, банківських установ та бізнесу допомогли налагодити платіжну систему в умовах війни».
Станом на 1 січня 2023 року міжнародні платіжні системи Mastercard та VISA сукупно контролюють 99,4% безготівкових розрахунків, що унеможливлює для українських компаній вибір альтернативи. У Європейському Союзі відповідно до Регламенту ЄС №2015/751 діють граничні обмеження на комісійну винагороду за інтерчейндж на рівні 0,2% для дебетових карток та 0,3% для кредитних карток. В Україні, не дивлячись на стан війни, ставка інтерчейндж навіть зараз значно вища, ніж в інших європейських країнах.
Источник: delo.ua
