Рис не гречка: як виживає цей ринок на другому році війни – статистика, ціни, прогноз

• 

  Олексій Козаченко

  корреспондент відділу "АПК"

Повномасштабне російське вторгнення сильно змінило картину виробництва рису в Україні, оскільки більшість рисових полів на півдні країни опинились під тимчасовою окупацією. Delo.ua спробувало розібратись з станом справ в галузі.  

Нещодавно Державне агентство меліорації та рибного господарства України повідомило про старт цьогорічної посівної кампанії рису: в Кілійській зрошувальній системи на Одещині розпочато затоплення рисових чеків (заливних полів) на площі 402 га. 

В коментарі для видання Delo.ua перший заступник голови Держрибагентства Тарас Кот пояснив, що подача води для зрошення рисових полів здійснюється виключно організаціями, що належать до сфери управління відомства. Таким чином, держагентство оперує точними даними по посівним площам рису в країні – в 2021 році в Одеській області подача води здійснювалась на площі 4,7 тис. га, тоді як у 2022 році через повномасштабне російське вторгнення цей показник скоротився  майже в 6 разів – до 0,8 тис. га. При цьому на 2023 рік фіксується деяке пожвавлення вирощування рису – з початку року Держрибагентство  уклало з виробниками договори на постачання води на 2,2 тис. га рисових полів.

Представник відомства зазначає, що на деокупованих територіях в Херсонській області цьогоріч, як і минулого року, рис вирощуватися не буде.   

Підписуйтесь на наш Telegram канал

У Херсонській області у 2021 році надано послуг з подачі води на зрошення для рисових систем на площі 6,5 тис. га. На деокупованій частині Херсонської області у 2022 році подача води на рисові зрошувальні системи не здійснювалася і не планується у 2023 році, у зв’язку з відсутністю заявок від сільгосптоваровиробників”.

Тарас Кот Перший заступник голови Держрибагентства

Загалом, початок посівної-2023 демонструє багатократне скорочення посівних площ під рисом через російську агресію. Так, в 2021 році в Україні він вирощувався на значно більшій площі – 10,1 тис. га, з яких найбільше припадало на Херсонську область – 6,8 тис. га. Тут варто нагадати, що до окупації російськими загарбниками українського Криму там щорічно вирощувалося близько 100 тис. тонн рису на площі приблизно 15 тис. га. 

В свою чергу, за даними проекта Ukrainer, щорічні дані по посівним площам зерна рису наступні:

Ще більш драматичним виглядає нинішнє скорочення площ для вирощування рису в порівнянні з 2007 роком – тоді по всій Україні рисові зрошувальні системи розташовувались на 62 тис. га, в тому числі в Херсонській області – на 17 тис. га, в Одеській – 13 тис. га, а в АР Крим – 32 тис. га.  

Таким чином, за менш ніж десятиліття військової агресії з боку РФ площа рисових полів в Україні скоротилася в рази. При цьому навіть деокупація правобережної Херсонщини восени 2022 року не гарантує відновлення там посівної рису в наступних роках – навіть без урахування значної замінованості регіону і складностей з рекультивацією землі після бойових дій в області залишається відкритим питання знищення і пошкодження росіянами зрошувальної інфраструктури, яке не може бути вирішене швидко. 

 Що по виробництву?

Рисова крупа – звичний харчовий продукт для українців як і гречка, але кількість статистичних даних по цим культурам суттєво відрізняється – наявність гречки на полицях і ціни на неї знаходяться під постійним моніторингом з боку медіа.    

Про український ринок рису зараз відомо значно менше. Це викликано тим, що Держстат і Державна митна служба з початком повномасштабного російського вторгнення призупинили публікацію статистичної інформації. З іншого боку, мала кількість актуальних даних по цій культурі пояснюється тимчасовою окупацією значної частини господарств – виробників рису в Херсонській області, а також захопленням та розграбуванням росіянами єдиного в країні профільного Інституту рису, розташованого в селі Антонівка Скадовського району.    

У повідомленні Держстату уточнюється, що на підставі закону України “Про захист інтересів суб’єктів подання звітності й інших документів у період дії воєнного стану або стану війни” введені наступні обмеження в публікації загальнодоступної інформації:

Коли очікувати відновлення публікації статистики? (Приховати)

Знайти інформацію по стану української галузі виробництва рису виданню Delo.ua допомогли в прес-службі Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Інфографіка основних показників ринку рису України, дані Мінагрополітики

Згідно з даними відомства, в 2022 році через російську агресію виробництво рису в Україні скоротилось в 16 разів – до 3,1 тис. тонн порівняно з 49,5 тис. тонн в 2021 році, а експорт – в 8 разів, до 1,3 тис. тонн з 10,3 тис. тонн. Таке стрімке падіння частково компенсувалось ростом імпорту рису на 6%, до 86,9 тис. тонн з 81,8 тис. тонн, але скорочення виробництва призвело до зменшення загального фонду споживання по країні на 27% – до 88,7 тис. тонн з 121 тис. тонн. 

Однак, підкреслює відомство, середнє щорічне споживання рису на особу в военному 2022 році навіть дещо збільшилось – до 3,3 кг з 3,2 кг в 2021 році. Це досить небагато, наприклад, в порівнянні з середньостатистичним мешканцем Китаю, який споживає близько 77 кг рису на рік. 

Також Мінагрополітики нагадує офіційні дані Держстату, згідно з якими Україна у 2021 році імпортувала найбільше зерна рису з Індії – 31,1 тис. тонн, Китаю – 19,1 тис. тонн, Казахстану – 12,7 тис. тонн, Пакистану – 10,1 тис. тонн, РФ – 2,4 тис. тонн і В’єтнаму – 1,4 тис. тонн. В свою чергу, в позаминулому році з України відправлено 5,1 тис. тонн рису до Туреччини, 2,9 тис. тонн до Молдови, 858 тонн до Румунії, 712,5 тонн до Польщі, і 623 тонни до Чехії.

Інфографіка експорту-імпорту рису для України. Джерело: Мінагрополітики з посиланням на дані Держстату.

Співбесідник видання Світлана Литвин, експерт УКАБ, коментуючи ці дані підкреслює, що рис варто розглядати як єдину харчову крупу, яка в Україну переважно імпортується, на відміну від гречки, вівса чи проса. Вона уточнює, що збільшення імпорту рису в 2022 році викликаненаступними факторами, котрі різнонаправлено вплинули на ринок.

• значним зростанням ціни на рис для кінцевих споживачів;
• девальвацією гривні, офіційний курс якої з початку війни виріс з 29 грн/$ до 36,57 грн/$;
• значним зростанням вартості логістики (раніше крупи і борошно доставлялись морем, нині імпортери завозять їх через наземні кордони з Евросоюзом);
• зниженням загального фонду споживання через міграцію частини населення в інші країни через війну.

В довоєнному 2021 році рис вирощувався приблизно на однакових площах в Одеській та Херсонській областях. Через активні бойові дії в Херсонській області, а також значну замінованість цієї області, в 2023 році основним регіоном вирощування рису залишається південь Одеської області, в основному в дельті Дунаю”.

Світлана Литвин експерт УКАБ. Фото: agroportal.ua

Все одно занадто мало угод і даних

Для отримання додаткової інформації по ринку рису виданню не вдалось отримати коментарі від інших експертів цієї галузі. В Україні відсутні профільні об’єднання виробників або імпортерів рису, а ключові аграрні асоціації не беруться коментувати ситуацію, оскільки серед їхніх учасників наразі немає діючих представників галузі.

Хоча рис і відноситься до категорії біржових товарів, а його загальне внутрішнє та залишкове споживання в світі в 2023/2024 маркетинговому році прогнозується на рівні 151 млн центнерів, в Україні обсяги ринку неспівставно менші. Через це українські зернотрейдери всерйоз не займаються даною сільгоспкультурою і не ведуть ринкових досліджень, пояснили виданню представники трейдингу. 

Також “схлопування” ринку рису в Україні підтверджують лоти на зерновій біржі GrainTrade. За весь час війни там зареєстровані всього три пропозиції по продажу партій рису сумарним об’ємом до 1,8 тис. тонн, хоча в 2021 році на торговій площадці неодноразово розміщались пропозиції по покупці партій в 10-50 тис. тонн. 

Як пояснили виданню в ННЦ “Інститут аграрної економіки”, наукова установа також не володіє точними даними по рисовій галузі через тимчасову окупацію господарств в Херсонській області, а також захоплення і розграбування російськими загарбниками Інституту рису в Скадовському районі, що був єдиним профільним науково-селекційним центром в країні. При цьому науковці зазначають, що найближчим часом планують провести збір відповідної інформації.       

Які ціни та прогнози? 

Мінагрополітики не прогнозує розширення посівних площ під цією культурою в 2023 році відносно показника 2022 року через окупацію значної території України і більшості території Херсонської області, повідомили в прес-службі відомства. Крім того, погодні фактори в цьому році також не на користь виробників.  

“Звичайно, волога погода цієї весни позитивно вплине на врожай цього року, хоча його в Україні вирощують переважно на заливних полях (чеках). Але є ще такий чинник, як температура (рис є теплолюбною культурою), якою цьогорічна весна нас не радувала, що не сприятиме одержанню високих врожаїв”, – зазначають в міністерстві.

Загалом, згідно з офіційними даними Держстату, з початку війни в лютому-2023 і по березень-2023 ціни на кілограм рису зросли в 1,9 рази – з 30,19 грн до 57,66 грн. При цьому за весь 2021 рік коливання цін не перевищили 20% – з 23,93 грн/кг в січні-2021 до 28,74 грн/кг в грудні-2021.  

Що стосується актуальних цін на рис, то залежно від торгової мережі і виду крупи вони коливаються в наступних діапазонах (за пачку 1 вагою кг):

Світлана Литвин не бачить передумов для подорожчання рису через якісь внутрішні українські фактори, через майже повну зупинку власного виробництва ціни на нього будуть прямо залежати від світових.  

“В найближчій перспективі підстав для зростання ціни на рис немає. Все буде залежати від цінової ситуації на світовому ринку, так як Україна по даній культурі все таки імпортозалежна через свої природньо-кліматичні умови”, – пояснює експерт УКАБ.

Источник: delo.ua