Чому українські топ-менеджери змінюють робоче місце, які варіанти вибираютьФірми з різних галузей економіки в один голос заявляють про помітний брак управлінських кадрів і, як наслідок, про зростаючу конкурентну боротьбу за топами. Керівники дедалі частіше віддають пріоритет не просто високій заробітній платі, а сукупності чинників, серед яких переконання, імідж працедавця, рівновага між роботою та особистим життям, а також дійсні можливості впливати на розвиток фірми.Оклади зростають швидше за середні по державі, однак гроші вже не єдиний стимул.Про це інформує аналітичний центр кар’єрної платформи для управлінців і фахівців GRC.UA.Накопичення для майбутнього? У цьому допоможе вклад. Порівнюйте та вибирайте найбільш прибуткові варіанти за допомогою Finance.ua.Аналітики дослідили, чому українські топ-менеджери міняють роботу, які оферти приймають, яким чином шукають нову роботу та як компанії змагаються за лідерів у 2025 році.
Приводи для звільнення
Головним поштовхом для розгляду нового місця працевлаштування для топ-менеджерів залишається велика зарплата. Даний аспект дійсно домінує у більшості ситуацій. 87% опитаних топ-менеджерів відзначили, що розглянуть нову пропозицію, якщо там будуть отримувати більшу платню.Однак фінансова мотивація — не єдиний спосіб втримати управлінця. Постійний стрес і гонитва за результативністю викликають у управлінців тривалу втому, професійне знесилення та відчуття монотонності.Сучасні управлінці прагнуть більшої самостійності в управлінських рішеннях. Якщо організація не практикує відкрите стратегічне планування з залученням топів, вона ризикує втратити своїх лідерів.
Таким чином, нерідко до грошової причини звільнення додаються інші. 33% опитаних управлінців готові перейти в іншу фірму через неможливість професійного розвитку, 31% — через кращу бонусну систему, 29% топ-менеджерів вказали, що їх зацікавить нова компанія, якщо запропонує роботу з цікавими проєктами та фаховими викликами.Чверть опитаних управлінців (26%) не готові терпіти відсутність балансу між роботою та особистим життям на теперішньому місці та вказали цей фактор важливим при розгляді нових пропозицій.Для 16% управлінців вкрай важлива більша незалежність і вплив на стратегію компанії.Переконання організації також виходять на перший план. Майже п’ята частина топів (19%) зізнається, що покинули б нинішню посаду, щоб працювати в організації з близькою до них культурою.Отже, у 2025 році управлінці шукають не тільки фінансову стабільність, а середовище, яке відповідає їхнім амбіціям і принципам.
Як топ-менеджери шукають нову роботу
Топи залишаються стратегічними у вибудовуванні кар’єри та виборі нового роботодавця. Навіть маючи роботу, більшість вивчає ринок праці та цікавиться новими вакансіями. Дві третини управлінців (62%) в тій чи іншій мірі готові до змін: 30% активно шукають роботу, ще третина відстежує ринок пасивно.
На відміну від фахівців середньої ланки, управлінці під час пошуку роботи використовують комплекс каналів. Кадрові сайти та портали з пошуку роботи залишаються головним інструментом. Цей спосіб застосовують 78% топ-менеджерів.Також важливим при пошуку роботи для управлінців є особистий і професійний нетворкінг. Половина опитаних управлінців (51%) відзначають, що знаходять нове місце через знайомих і партнерів. 57% топів користуються пошуком у соціальних мережах. LinkedIn та професійні спільноти працюють переважно як платформа для «легалізації» переходу та демонстрації відкритості до нових викликів.
Боротьба за кадри
Заміна топа обходиться дорого — в середньому 6−9 місяців пошуку та адаптації. Також приходить усвідомлення, що зарплата — необхідна, однак не достатня умова. Разом з тим, більшість організацій все ще покладається виключно на фінансові інструменти. Опціони, акціонерні програми чи довгострокові бонуси — велика рідкість. 94% управлінців зізнаються, що не мають ніякої довгострокової мотивації, лише кожен сотий володіє долею у бізнесі.Соцпакети теж виглядають скромно: лише третина має медичне страхування, чверть — відшкодування транспорту. Оплачуване навчання для управлінців передбачають далеко не всі: 37% фірм взагалі не фінансують розвиток управлінців, лише 6% системно інвестують у бізнес-освіту.У той же час, тренд до гнучкості зростає. Половина топів все ще працюють виключно з офісу, але гібридний формат набирає вагу, особливо серед СЕО та СОО. Для компаній це стає новим інструментом утримання: ті, хто пропонують гнучкість і баланс, отримують перевагу в «битві за таланти».
Зарплати та бонуси: що змінилося за пів року
Три чверті українських топ-менеджерів у 2025 році стали отримувати більше, ніж минулого року. Найбільша частка опитаних управлінців (35%) відчула мінімальне збільшення зарплати — до 10%. Ще у 30% опитаних директорів щомісячна фінансова компенсація збільшилася на суму у діапазоні 10−20%. Вражаюче зростання на понад 30% отримали лише окремі особи.
Однак ситуація не однозначна. Кожен четвертий топ визнає, що заробляє у 2025 році менше, ніж минулого року. Зниження на 31−40% відчули 6% опитаних.Що стосується бонусів — тут стагнація. 42% говорять, що премії не змінилися. 14,5% – що зменшилися. Третина опитаних управлінців взагалі не має бонусів. І лише 7% відчули зростання додаткових винагород.
Висновки
Український ринок праці входить у фазу нової конкуренції за лідерами. Сьогодні бізнес усвідомлює, що «утримати дешевше, ніж шукати». Це означає, що топ-менеджери, які готові брати на себе відповідальність і виявляють гнучкість, залишаються у виграші.
Источник: news.finance.ua
