Наразі вибір інвестиційних інструментів в Україні доволі обмежений. Населення найчастіше купує військові ОВДП, які мають найвищу дохідність, або обирають депозити, якщо хочуть зберегти гроші від девальвації. Ми розпитали експертів про те, як сьогодні обирати інвестиційні інструменти, а яких інвестицій краще взагалі уникати через високі ризики.
З початком повномасштабного вторгнення інвестиційний ринок в Україні суттєво змінився. Національний банк запровадив низку валютних обмежень, які не дозволяють виводити кошти за кордон. Тому доступ до фондових ринків інших країн для українців переважно закритий.
Експерти насамперед закликають виважено підходити до вибору інвестиційних інструментів і радять обирати варіанти вкладення грошей не навмання, а виходячи з власних своїх потреб та стратегії.
Як обрати, куди вкладати гроші
Григорій Овчаренко, директор з управління локальними активами групи ICU, говорить, що вибір напрямку інвестицій буде залежати від мети та ризик-профілю інвестора. Наприклад, якщо ви інвестуєте на строк до 5 років не варто йти у ринок акцій та нерухомості, оскільки це фактично інвестування у бізнес, що вимагає довший інвестиційний горизонт. Якщо говорити про коротші строки, то нам доступні депозити, а також державні та корпоративні облігації.
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua
“Якщо ви консервативний інвестор, то більшу частину капіталу доцільно вкладати у валютні інструменти. Вибір конкретного, буде залежати від обсягу вашого портфеля. З обсягом від $50 тис. доцільними будуть валютні ОВДП, при менших сумах можна звернути увагу і на депозити. Корпоративні папери тут не допоможуть, оскільки апріорі несуть більші ризики. Менша частина вже буде спрямовуватися у гривневі ОВДП, які пропонують вищу дохідність”, – каже Овчаренко.
За словами експерта, якщо інвестор готовий на більші ризики задля вищої дохідності, то основним інструментом стануть гривневі ОВДП. Корпоративні облігації від емітентів першої лінії поки мають обмежене застосування, оскільки їх дохідність суттєво знижує наявне оподаткування інвестиційного доходу, чого немає в державних облігаціях. І тільки зі зниженням ставок по держпаперам облігації від бізнесу стануть цікавішими. Інвесторів з більшим апетитом до ризику можуть розглянути ширше коло корпоративних емітентів, ставка за якими навіть після оподаткування може перевершити ОВДП, але чи достатній цей приріст прибутку відносно ризику вже індивідуальне рішення кожного.
Гривневі активи можуть дати вам підвищену дохідність. Наприклад, річні ОВДП пропонують ставки на рівні 15%. Якщо ви очікуєте, що зростання курсу гривні буде меншим, тобто у червні 2025 гривня буде нижче за 47 грн/дол., то інвестиції у гривню вигідні.
Григорій Овчаренко Директор з управління локальними активами групи ICU
Безпека валютних заощаджень не дається безоплатно. Якщо говорити про депозити, то дохідність валютних вкладень після оподаткування складе у найкращому випадку 2%, за валютними ОВДП ставка буде ближче до 4%, але цей інструмент часто доступний від вагомого чека.
Наталія Бойко, CO-CEO, засновниця компанії SpiceProp, додає, що гривневі банківські вклади та ОВДП захищені державою, але саме в цьому захисті зашитий і їхній ризик. Якщо уряду країни та НБУ для виплати відсотків та повернення коштів доведеться вдатися до грошової емісії, ослаблення гривні прискориться. Тоді планка беззбитковості гривневих активів на найближчі 12 місяців підніметься до 25-30% річних. Перевищити такий високий бар’єр ці інструменти не зможуть. Це під силу лише валютним активам.
“Отже, якщо ви готові до ризику і бажаєте отримати вищу дохідність й не очікуєте падіння курсу гривні більш ніж на 10% за рік, то гривневі інструменти – це ваш вибір. Якщо ж навпаки, ви не хочете брати ризик і погоджуєтесь на меншу дохідність, тоді валютні інвестиції пасуватимуть вам краще”, – підсумував Овчаренко.
Скільки коштів можна заробити з інвестицій в депозити та ОВДП
У травні 2024 року споживча інфляція склала 3,3%. Загалом, за 2023 рік темп інфляції вдалося зменшити з 26% до 5,1%. Середні ставки за гривневими вкладами строком 6 та 12 місяців на березень 2024 року коливаються від 14 до 14,6%. Нагадаємо, що на дохід з депозитів сплачується 18% податку і 1,5% військового збору, що зменшує дохідність приблизно до 11-12%.
“Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб вказує, що на початку року банки готові були взяти кошти на рік під 14,3%. Отже, за п’ять місяців нам би нарахували 6% доходу або 6 000 грн. Але б утримали податки, а саме 18% ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) та 1,5% військового збору. Відповідно після їх сплати, ми б вже мали 4,8% або 4 800 грн”, – каже Овчаренко.
Якщо говоримо про облігації, тут ситуація інша. Нагадаємо, що на початку 2024 року дохідність річних ОВДП у гривні становила 16,8%, у 2023 – 18%. Але з доходу від облігацій не потрібно сплачувати податки, тому вони залишаються одним з найпопулярніших та найвигідніших інвестиційних інструментів.
Ставки за доларовими ОВДП також кращі, ніж на депозитах – 4,76% проти 1,45% за доларовими депозитами в банках.
“Якби замість депозиту ми придбали річні гривневі ОВДП, що зараз можна робити без жодних додаткових комісій, що пропонує наша платформа ICU Trade, – на кінець травня дохідність би склала 7,7% або 7 750 грн. Що вище за девальвацію гривні, попри її суттєві темпи в першій половині року. І ми вважаємо, що простір до подальшого зниження курсу гривні вже не такий суттєвий у другій половині року, й на кінець 2024 він буде до 42,3 грн/дол.”, – зазначив експерт.
У якій валюті тримати заощадження
У 2023 році українці продали валюти на 18,2 млрд дол., а купили – на 23 млрд дол. За перший місяць літа українці купили готівкової валюти на 2,07 мільярда доларів, а продали на 1,19 мільярда доларів. Тому збереження коштів у валюті – досі актуальне для українців.
За статистикою, яку надав НБУ, українці досі купують та продають набагато більше готівки в доларах, ніж у євро – 75% на 22%. Ця тенденція зберігається ще з 2021 року з незначними коливаннями.
Григорій Овчаренко говорить, що за результатами п’яти місяців, тобто від початку року, інфляція в Україні склала 2%. Це фактично і є знецінення наших грошей, їх купівельна спроможність впала на 2%.
“Якби на початку року ми купили безготівковий долар, а в кінці травня його продали, то отримали б +5,5% доходу в гривні. У випадку євро було б +2,7%, оскільки воно за цей час послабшало до долара. Можна зауважити, що курс долара за цей період зріс на 6,8%, але варто враховувати спред, тобто різницю між курсом, за яким ми купуємо і продаємо валюту. Для долара це становить 1,1-1,2%, якщо ми говоримо про безготівковий”, – пояснив експерт.
Які інвестиційні інструменти найбільш ризиковані
Наталія Бойко, пояснює, що зараз українському інвестору потрібно захищатись від двох основних ризиків. Перший – це девальвація національної валюти, а другий ризик пов’язаний зі стійкістю фінансової системи країни.
Вона додає, що всі сподіваються на краще, але інвестор повинен враховувати всі варіанти, навіть песимістичні. У цій парадигмі найбільш вразливо виглядають гривневі фінансові інструменти, на кшталт корпоративних облігацій та різних пайових інвестиційних фондів (ПІФ). Особливого захисту у них немає. На дистанції в 12 місяців інфляція та девальвація практично повністю “з’їсть” їхню прибутковість
Планка беззбитковості дуже висока. Річна інфляція до середини 2025 року може становити близько 7,2%. А ослаблення гривні за наступні 12 місяців може сягнути 12,0%. Щоб просто вийти в нуль, потрібно перевищити 19,0-20,0% річних у гривні. Це дуже багато.
Наталія Бойко CO-CEO, засновниця компанії SpiceProp
Інвестицій у дорогоцінні метали теж виглядають доволі ризиковано. Бойко каже, що суттєвий захист від девальвації гривні могли б дати фінансові інструменти, прив’язані до дорогоцінних металів і валютних боргів. Наприклад, спеціалізовані ПІФИ або металеві банківські рахунки. Але державний захист на них не поширюється. Тому разі дестабілізації фінансової системи України кошти у цих інструментах можуть бути втрачені повністю.
Експерти також не радять обирати дорогоцінні метали через великі комісії та багато нестабільних факторів, які впливають на їхню вартість. Ще один негативний фактор – суттєва різниця між ціною купівлі й продажу металу. Наприклад, Приватбанк готовий викупити грама золота за 3000 грн, а продає водночас за 4 160 грн.
Саме тому експерти наголошують на тому, що інвестиційні інструменти краще обирати під свої цілі та стратегії: короткострокові чи довгострокові, з меншою дохідністю, але надійні, чи ризиковані, але більш дохідні. А от інструменти, які можуть мати суттєві ризики – краще не розглядати недосвіченим інвесторам, адже можна втратити чималу суму коштів.
Источник: delo.ua
