Фото: ua.depositphotos.com
Національний банк України вирішив встановити з 1 жовтня тимчасово на пів року ліміт у 150 тисяч гривень на місяць для переказів фізичних осіб “з карти на карту” (також відомі як P2P, C2С). Як ідеться в повідомленні регулятора, це передбачено його постановою постановою №102 від 27 серпня, яка набуде чинності 28 серпня.
Ліміт діятиме лише на вихідні перекази за усіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб. Ліміт не застосовуватиметься до рахунків волонтерів, які відповідають критеріям, визначеним постановою, та осіб, щомісячні доходи яких з підтверджених джерел перевищують суму встановленого обмеження.
Постанова визначає п’ять критеріїв приналежності до волонтерської діяльності. Для того, щоб надавачі платіжних послуг ідентифікували фізичну особу, яка планує займатися волонтерською діяльністю, як волонтера, вона має відповідати щонайменше двом критеріям з п’яти.
Також обмеження не діятиме в разі переказу коштів між власними рахунками клієнта, відкритими в одному банку, та стосовно переказів юридичних осіб. Операції за реквізитами IBAN також обмежуватися не будуть.
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua
Як зазначають в Нацбанку, 98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, які не перевищують вказану суму, а тому встановлені обмеження ніяк не мають вплинути на їхню фінансову активність.
Причина встановлення ліміту на карткові перекази
Причиною такого рішення НБУ називає необхідність боротьби з так званими “дропами” – людьми, які за оплату передають реквізити та дані своїх карткових рахунків у користування третім особам. Ці рахунки надалі використовуються як “транзитні” для переказу та “відмивання” незаконних коштів.
“Масштаби проблеми використання “дропів” оцінити складно через імітацію звичайної поведінки фізичної особи, проте загалом по системі йдеться про десятки тисяч “сплячих” та вже активних рахунків”, – зазначає регулятор.
За даними кількох найбільших банків, у 2024 році вже було розірвано ділові відносини з-понад 80 тисячами клієнтами на підставі участі в схемах дропів. Сума та кількість операцій переказів з картки на картку показує стійку тенденцію до зростання у всіх групах банків незалежно від обсягів карткового бізнесу. Аналіз НБУ свідчить, що через картки “дропів” може проходити близько 200 мільярдів гривень на рік.
“Тіньовий бізнес шукає для себе нові шляхи проведення грошових платежів, і це потребує швидкого реагування, тому НБУ запроваджує ліміт як тимчасове, антикризове рішення”, – наголосили в Нацбанку.
Як зазначає фінрегулятор, деякі учасники платіжного ринку вже впроваджують певні ефективні правила, індикатори та моделі аналізу операцій для виявлення нетипової платіжної поведінки клієнтів, проте ці практики мають стати обов’язковими для всього платіжного ринку.
“Водночас проблема є не лише нагальною, але й комплексною і потребує внесення змін до законодавства та залучення інших державних, у тому числі правоохоронних, органів для взаємодії в межах повноважень”, – вказують в Нацбанку.
Там очікують, що шестимісячний період обмеження буде використаний для напрацювання спільних рішень, спрямованих на вирішення цієї проблеми, що в подальшому дасть НБУ змогу за умови дієвості вжитих заходів відмовитися від запроваджених лімітів.
Які подальші заходи плануються
В Нацбанку наразі очікують ухвалення законопроєкту №11043, який передбачає збільшення суми штрафів до порушників платіжного законодавства та забезпечує умови для оперативного обміну даними з кіберполіцією. По-друге, планується запровадження правових норм для притягнення до відповідальності організаторів та свідомих учасників протиправних схем.
По-третє, в НБУ хочуть створення відповідного реєстру, який стане джерелом інформації для банків під час встановлення ділових відносин та обслуговування клієнтів, картки яких були використані в протиправних схемах: мають бути напрацьовані правила, за якими інформація подаватиметься до реєстру та надалі використовуватиметься учасниками ринку.
По-четверте, в планах є внесення змін до платіжного законодавства, які розширять регуляторні повноваження НБУ для застосування заходів впливу та обмежень до гравців ринку, що не забезпечують ефективну боротьбу з наявними та новими схемами.
П’ятим заходом називається посилення вимог до банків та небанківських установ щодо неухильного дотримання вимог законодавства та налагодження ефективної роботи власних автоматизованих систем, створення індикаторів, правил та моделі виявлення нетипової поведінки клієнтів; а також підвищення ефективності систем управління ризиками та систем внутрішнього контролю відповідно до вимог і рекомендацій НБУ.
Источник: delo.ua
