- Уляна Маслова
Як формується ціна автоцивілки: індивідуальні тарифи та дисконти за безпечне керування автомобілем. Фото: Freepik
Автовласники з доброю страховою історією вже користуються більш вигідними умовами, а наявність страхових випадків у минулому впливає на ціну поліса у бік її збільшення.
Власне, ця концепція сьогодні лежить в основі змін на ринку обов’язкового страхування цивільної відповідальності автовласників (ОСЦПВ). З впровадженням вільного ціноутворення, яке почало діяти з 2025 року, страхові компанії отримали можливість відмовлятися від усереднених тарифів та оцінювати ризики індивідуально. Для водіїв це означає, що ціна поліса поступово починає залежати не лише від формальних критеріїв, а й від фактичної поведінки на дорозі та страхового анамнезу: безпечна їзда може трансформуватися у більш вигідні умови, в той час як наявність ДТП — позначатися на ціні у бік її зростання.
Як діє нова модель, хто від неї отримав вигоду і як вона змінює конкуренцію, — розглядало Delo.ua.
Від регульованих тарифів до персоналізованої вартості поліса
До переходу на вільне ціноутворення ринок ОСЦПВ функціонував у рамках адміністративно обмеженої моделі встановлення цін. Страхові фірми мали чітко встановлену максимальну вартість поліса та обмежений перелік показників, які дозволялося брати до уваги при обчисленні страхового платежу. По суті, це означало, що тариф був значною мірою усередненим і лише частково відображав фактичний рівень ризику конкретного водія чи транспортного засобу, зауважує заступник директора департаменту андеррайтингу СК ІНГО Ольга Погоріла.
В такій системі страховики не могли повноцінно регулювати ризик через вартість. Якщо певна група водіїв систематично завдавала збитків, компанія не мала можливості підвищити для них тариф, або знизити — для акуратних водіїв. В результаті, менш схильні до ризику водії фактично “підтримували“ тих, хто частіше потрапляв у ДТП.
Заступник голови правління з розвитку бізнесу компанії “Арсенал Страхування” Павло Стефаниць зазначає, що до 2025 року розмір базового платежу визначало Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) — він був ідентичним для всіх компаній. Бюро також встановлювало чіткі рамки для кожного коефіцієнта, виходити за межі яких страховики не мали права.
“З 1 січня 2025 року підхід змінився кардинально. Страхові компанії отримали право самостійно розробляти методики обчислення страхового платежу за договорами ОСЦПВ. Така методика визначає перелік факторів ризику, логіку їх застосування та міру впливу кожного з них на підсумкову ціну поліса. Відповідно, тариф перестав бути незмінним і став результатом індивідуальної оцінки ризику“, — пояснює Ольга Погоріла.
Зараз страхова компанія може самостійно визначати значення цих параметрів, базуючись на власній статистиці. Саме в цьому полягає суть вільного ціноутворення: страхові фірми можуть встановлювати значення базового платежу та коефіцієнтів ризику без жодних обмежень, додає Павло Стефаниць.
Як страховики розраховують ризик
Радник голови правління НАСК ОРАНТА Олена Машаро розповідає, що їхня компанія визначає страхові тарифи за договорами ОСЦПВ на основі зібраних даних, використовуючи актуарно-статистичні методи аналізу та розрахунків.
“В даний час у тарифній політиці компанії визначальними факторами є тип транспортного засобу, місце реєстрації власника ТЗ з урахуванням місця переважного використання автомобіля, характер експлуатації транспортного засобу, а також вікові обмеження, встановлені щодо осіб, допущених до керування авто. Безумовно, на розмір страхової премії також впливає термін страхування“, — пояснює експерт.
Павло Стефаниць розповідає, що в СК “Арсенал Страхування“ вартість поліса ОСЦПВ формується індивідуально для кожного клієнта з урахуванням базових і персоналізованих факторів ризику.
До базових факторів, за словами експерта, належать тип, марка, модель транспортного засобу (від мотоциклів до спецтехніки) та вік водія. Також використовується зональний підхід: у регіонах з більшою інтенсивністю руху застосовуються підвищені коефіцієнти ризику.
Окрему роль у цій системі відіграє страхова історія. Клієнти без збитків для страховика створюють менше фінансових ризиків, і це поступово починає відображатися у вартості поліса.
“Водії з беззбитковим досвідом отримують нижчу вартість поліса, в той час як наявність страхових випадків у минулому впливає на її зростання. Важливо, що оцінка проводиться за сукупністю факторів, а не за окремими показниками“, — зазначає Павло Стефаниць.
В СК ІНГО підтверджують, що сьогодні оцінка ризику відбувається комплексно. Окрім класичних параметрів, аналізуються вік легкового автомобіля, адже технічний стан та вартість ремонту безпосередньо впливають на середній розмір збитку. Враховуються вікові обмеження щодо водіїв, допущених до керування транспортним засобом, а також сфера використання авто — приватна чи комерційна, що має принципово різний рівень інтенсивності експлуатації та аварійності. Окрему роль, за словами Ольги Погорілої, також відіграє страхова історія.
“Саме страхова історія дозволяє оцінити поведінкові ризики, які не видно з технічних характеристик автомобіля. У сукупності ці параметри формують більш точний профіль ризику та дозволяють уникати ситуацій, коли різні за рівнем небезпеки водії платять однакову ціну“, — пояснює Ольга Погоріла.
Експерти стверджують — безаварійна історія керування автомобілем вже враховується страховими компаніями, але у 2025 році масові та автоматичні дисконти ще не були запроваджені через обмежену статистику. Водночас цей фактор закладений у методики тарифікації і в майбутньому має стати реальним стимулом для відповідальної поведінки на дорозі, коли обережні водії отримуватимуть фінансову вигоду.
Хто відчув збільшення вартості автоцивілки
Одночасно з можливістю знижок для безаварійних водіїв ринок зіткнувся зі збільшенням вартості полісів для певних категорій клієнтів. Це пов’язано як з новою логікою встановлення цін, так і зі змінами в правилах регулювання.
За словами Павла Стефаниця, значно зросли ліміти виплат за страховими випадками: по майну вони зросли зі 160 до 250 тис. грн, а по здоров’ю потерпілих — з 250 до 500 тис. грн. Крім того, тепер усі виплати здійснюються без урахування коефіцієнта зносу деталей, а франшизи повністю анульовані. Також було скасовано окремий ліміт виплат за Європротоколом, який раніше становив 80 тис. грн, і тепер він прирівняний до загального ліміту по майнових збитках у 250 тис. грн.
Ольга Погоріла додає, що перехід на вільне ціноутворення дозволив переглянути сегменти, які раніше були недооціненими. Через обмеження максимальної ціни страховики не могли повноцінно враховувати високий рівень ризику, що призводило до постійних збитків у деяких категоріях.
Найбільш показовим прикладом стали пасажирські перевізники, особливо з реєстрацією в регіонах, портфелі яких у багатьох випадках стабільно були збитковими, але коригувати тариф було неможливо. Саме ці сегменти першими відчули значне збільшення вартості ОСЦПВ після 2025 року.
Окремо варто відзначити легкові електромобілі, для яких у 2025 році спостерігалося одне з найбільш швидких зростань тарифів. Це пов’язано з високою частотою страхових випадків та особливостями врегулювання збитків, зокрема вартістю ремонту та запасних частин.
“Також для юридичних осіб ситуація змінилася кардинально. Страховики отримали право проводити індивідуальний андеррайтинг автопарків, аналізуючи історію страхування всіх транспортних засобів клієнта. Це дозволило відійти від усереднених тарифів і формувати ціни, які відповідають реальній збитковості конкретного бізнесу“, — зазначає Ольга Погоріла.
Олена Машаро додає, що подорожчання ОСЦПВ також відчули молоді водії та власники електромобілів. До реформи страховики мали обмежені можливості адекватно оцінювати ризики в цих сегментах, хоча саме вони демонстрували підвищену збитковість.
Конкуренція, сервіс та якість страхових портфелів
Впровадження вільного ціноутворення вплинуло не лише на тарифи, а й на характер конкуренції між страховими фірмами. За фіксованої ціни ключовим фактором зростання для страховиків була кількість укладених договорів і частка ринку. Власне, обсяг портфеля дозволяв досягати ефекту масштабу, утримувати агентські мережі та забезпечувати операційну ефективність. При цьому якість сервісу майже не впливала на вибір страхувальника, оскільки компанія врегульовувала збиток потерпілого, а не власного клієнта.
“Ситуація принципово змінилася після впровадження системи прямого врегулювання. Страховик почав працювати зі своїм клієнтом у момент ДТП, і саме досвід врегулювання став фактором лояльності та повторного вибору компанії. У таких умовах сервіс перестав бути другорядним елементом і перетворився на реальний інструмент конкуренції“, — розповідає Ольга Погоріла.
Вільне ціноутворення доповнило ці зміни, зробивши цінову конкуренцію більш гнучкою та диференційованою. Страхові компанії отримали можливість пропонувати різну ціну для конкретного профілю водія, поєднуючи її з різним рівнем сервісу та швидкістю врегулювання, додає Олена Машаро.
Загалом експерти сходяться на думці, що впровадження вільного ціноутворення в автоцивілці з 2025 року дозволило страховим компаніям оцінювати ризики індивідуально, пропонувати персональні тарифи в залежності від поведінки водія та страхової історії, а також підвищувати якість сервісу. Це дало змогу знизити збитковість портфелів, стимулювати відповідальну поведінку на дорозі та сформувати більш прозорий і конкурентний ринок, де ціна поліса відповідає реальному рівню ризику конкретного клієнта.