Як стати багатим? Ті, хто про таке мріють, зазвичай не дуже люблять працювати. Бо щоб добре працювати, треба спочатку вивчитися, потім стати майстром у вибраній спеціальності, і тільки тоді працю починають добре оплачувати. Хоча й не завжди. А от у газетах написали, що школярі випадково знайшли корчагу, наповнену царськими золотими десятками — це наскільки ж вони враз розбагатіли, адже їм за радянськими законами чверть від знайденого належить! Як знайти скарб?
Епідемія шукання скарбів по всьому світу триває багато століть, навіть тисячоліття, а в останні півстоліття для цього масово стали застосовувати різноманітні технічні засоби. Різноманітні металодетектори дозволяють знайти металеві предмети неглибоко під землею. Продаються або здаються в оренду георадари , що дозволяють заглянути під землю на глибину кілька метрів.
Виробництво шукання скарбів процвітає в усьому світі. Недарма кажуть, що за золотої лихоманки найбільше заробляють не ті, хто шукає золото, а ті, хто продає лопати та різноманітні запаси золотошукачам.
В Австралії люди купують собі металодетектори та їздять у вихідні місцями, де колись видобували золото. Походять-походять там, та хтось, дивишся, і самородочок знайде в землі. У колишніх золотошукачів металодетекторів не було, їм було не під силу знайти те золото, що лежало буквально у них під ногами.
Такі ж золотошукачі є й у нас у Сибіру — багато річок, починаючи від деяких приток Ангари та Єнісея і далі на схід, колись славилися своєю золотоносністю. Той самий Красноярськ колись став містом саме завдяки артелям золотошукачів, які добували чимало золота в XIX столітті.
У ті роки у різноманітних магазинах міста осіло чимало кілограмів здобутого старателями золотого піску. А скільки того піску опинилося в шинках та готелях міста! Скільки вулиць додалося в місті, коли собі відбудовували хороми золотошукачі, що мали фарт, знайшовши першими золотоносні піски на якомусь струмку чи річечці — і зняли там вершки, промивши найбагатші золоті піски!
А сьогодні слідами давно забутих золотих лихоманок місцеві жителі влаштовують своєрідні золотошукачські сафарі. У Сибіру немає слонів і газелей для полювання, зате не до кінця обстежені струмки річки і річечки, у яких може бути золотий пісок.
А первісна перевірка перспективних місць проводиться саме металодетекторами — адже достатньо подивитися детектором на перекатах річечки, щоби переконатися, тут золото є чи ні. Століття протягом річки несло золоті піщинки, а осісти їм було простіше саме на перекатах, де каміння на дні заважає течії, створюючи тіньові зони.
Вже багато десятиліть у США популярно бути пошуковою системою. Купити собі металодетектор і ходити полями давніх битв Громадянської війни, намагаючись знайти там залишки амуніції, зброї чи бодай кулі. До речі, такі пошуки часто бувають вигідними, бо давня амуніція та зброя серед колекціонерів мають великий попит, а отже, і цінуються високо.
А у Франції деякі люди просто заробляють собі на життя, гуляючи популярними пляжами в зоні, куди дістають хвилі. Їхні знахідки цілком достатні для не дуже шикарного життя. У піску виявляються і монети, що ходять нині, і монети старі, які можна з вигодою продати у нумізматичному магазині.
Шукачі скарбів, які займаються цим як любителі, зазвичай купують старі карти, знаходять на них села поблизу свого місця проживання, а потім, накладаючи нові карти на старі, знаходять місця, де раніше жили люди, потім вони їдуть у ці місця та перевіряють їх металодетекторами. Так можна знайти випадково упущену монетку або втрачений гаманець. Вкрай рідко й справді хтось знаходить давно заритий і забутий «скарб» — кілька карбованців, а то й пару жмень п'ятаків. А у XVIII столітті п'ятак коштував набагато більше, ніж зараз. Та й тепер колекціонери за п'ят епохи Єлизавети Петрівни готові відвалити кругленьку суму. Але це все ж таки не багатство. Золота діадема зі скарбу Пріама
Великі скарби, що приносять їхньому справжньому багатству, вкрай рідкісні. Їх зазвичай знаходять професіонали, люди, котрі присвятили своє життя пошукам стародавніх скарбів. Вони дуже довго вивчають архіви, шукають збіги, щоб зрозуміти — де затонуло якесь судно або де могла б закопати свою скарбницю дуже багата людина в лиху військову пору.
Але про багаті скарби — у наступній статті .