Підлабузники були завжди. Були, є і, мабуть, будуть. Вони є червоною ганчіркою для рядових співробітників і кривим дзеркалом (що помітно покращує зображення начальника та всі його дії) для шефа. Через них іноді зривається робота, особливо якщо кількість підлабузників перевищує кількість звичайних співробітників і прийняття будь-якого колегіального рішення перетворюється на слухняну угоду з босом. Тоді будь-яка дрібна помилка шефа перетворюється на грандіозний промах – адже ніхто з підлабузників і пальцем не ворухне, щоб грамотно і правильно зробити роботу.
На відміну від двох найдавніших занять людства, які згодом стали професіями, підлабузник залишається поняттям позапрофесійним, позакласовим та позарасовим. Деяких працівників обурюють та дратують дії підлабузників. Але це свідчить лише про те, що цей підлабузник, що викликав таку бурхливу реакцію з боку інших колег, – новачок у цій важкій справі. Справжніх підлабузників, можна сказати, професіоналів у своїй справі (хоч би як це була справа), зазвичай остерігаються. І з такими намагаються не пов'язуватись.
Заслужені підлабузники, метри підлабузника перетворюються на Сірих Кардиналів. І тоді вже незрозуміло, хто до кого підлизується: формальний начальник до Сірого Кардинала, від якого цілком і повністю, або великий підлабузник до начальника. Але Сірими Кардиналами (саме так, з великої літери) стають одиниці, які мають неабиякий розум, терпіння (а який же підлабузник без терпіння?) і хитрістю. А звичайний рядовий підлабузник, підлабузник звичайний венус, водиться на будь-якому виробництві і в будь-якому офісі. Ну чи майже в будь-якому, таки є ще щасливі винятки.
Підлабузника звичайного розпізнати і нейтралізувати набагато простіше, ніж підлабузницька зі стажем, підлабузника витонченого і досвідченого. Він має кілька відмітних ознак.
1. Місце проживання. Підлабузник – істота універсальна. Природне середовище підлабузницького може бути будь-який. Але обов'язково неподалік начальства. Щоправда, деякі підлабузники згодом втомлюються бути під прицілом начальницьких очей, окулярів або лінз і обирають робоче місце за принципом «подалі від шефа – ближче до кухні». Але це, скоріше, виняток із правила. Це ознака того, що підлабузнику набридло його основне заняття і він готовий піти на спокій, поступившись начальнику і всі крихти з його столу (такі малюки можуть перевищувати зарплату кількох звичайних співробітників) іншим підлабузникам, молодшим і заповзятливішим.
2. Спосіб життя. Девіз підлабузника: інтереси фірми (начальника, його дружини, дітей та хом'ячка) – понад усе. У всякому разі, саме так підлабузник говорить вголос. Особливо якщо бос знаходиться десь поблизу. А на близькість начальника підлабузник має нюх краще, ніж у мисливських собак. Будь-який спанієль заздрить. Від звичайної працьовитої людини підлабузник відрізняється тим, що інтереси фірми він дотримується більше на словах, ніж насправді. А орати воліє змушувати інших. Особистий час підлабузник також може проводити спільно з шефом. Щоправда, і в ці хвилини він не дозволяє собі розслабитись, тому йому залишається лише поспівчувати.
3. Особливі навички та вміння. Варто звернути увагу, що оволодіння наведеними нижче вміннями вимагає певної кмітливості та тренування. У період оволодіння цим мистецтвом, більшість підлабузників нариваються на косі погляди колег, а іноді (якщо так і не навчилися підлабузнити віртуозно і їх спроби залишаються такими ж «вправними», як доглядання підлітка за дорослою дівчиною) і вислуховують відкриті глузування на свою адресу.
Прийоми:
Огляд у рот.
Природно, до рота начальника – роти рядових товаришів по службі підлабузників не цікавлять. Досвідчений підлабузник робить це з повагою до шефа, уважно і трепетно. У момент «перегляду в рот» з підлабузника можна писати картину маслом, наприклад, картину «Явление Христа народу». Підлабузник виступає у ролі народу, начальник – у ролі Христа.
Вміння робити компліменти.
Чи не лестити з приводу і без приводу, а саме робити компліменти. Помітили різницю? Комплімент – це те, що людина (в даному випадку начальник) сама хоче про себе почути. Грубі лестощі в устах невмілого підлабузника можуть прозвучати як знущання або глузування. Комплімент зазвичай робиться з приводу вже існуючих переваг. Риси характеру, зовнішності, вміння організовувати та керувати, одяг, машина, новий годинник та мобільний телефон, дружина, діти, хом'ячок – все що завгодно, якщо підлабузник помітив, що начальника це «чіпляє». Переваги перебільшуються і прикрашаються, звичайна побутова чи виробнича мова перетворюється на потік компліментів. Чим розумніший і чутливіший начальник, тим обережнішим має бути перебільшення його переваг.
Поздоровлення.
Не важливо з чим. Підлабузник завжди пам'ятає, коли у начальства (а також головбуха та бухгалтера із зарплати) день народження та іменини. І навіть пам'ятає, що цього ж дня народився хтось із Великих, які залишили слід в історії. Відмінність підлабузника від звичайної людини з доброю пам'яттю в тому, що хороша людина може пам'ятати (і вітати з ними) усі дні народження знайомих людей, а підлабузник має пам'ять вибіркову, уважну лише до важливих дат начальства.
Прояв інтересу та готовності до роботи.
При цьому саму роботу робити зовсім необов'язково, навіть шкідливо, адже її можна зіпсувати. Люди, які дійсно вміють працювати і при цьому ще й працюючі, підлабузником зазвичай не цікавляться – на це не залишається ні часу, ні сил, ні бажання. Та й гидко якось. Адже бути хорошим підлабузником – завдання не менш складне, ніж бути хорошим працівником. І поєднати два в одному рідко кому вдається. Хіба що потенційному Сірому Кардиналу.
Готовність зробити за начальника його роботу.
Як правило, монотонну чи неприємну. Початківці підлабузники справді її роблять, а досвідчені підлабузники вміють робити подвійний фінт вухами, в результаті якого начальник вважатиме, що підлабузник позбавив його всіх складнощів і неприємностей, а насправді вся чорна робота була перекладена на плечі інших співробітників. Або початківців підлабузників.
Вміння бути кривим дзеркалом та «рупором громадської думки».
Одне з найскладніших умінь підлабузництва, небезпечне для інших співробітників. Підлабузник, що вміє впливати на свого шефа, починає перероджуватися в Сірого Кардинала. Новачок у справі підлабузника ніколи не зможе так грамотно запудрити шефу мізки, стільки помиїв вилити на своїх колег і так очорнити суперників в очах боса, як зможе зробити це підлабузником досвідчений і витончений. Декілька фраз, сказаних до місця і вчасно, можуть суттєво змінити думку начальника і, отже, його подальші дії.
Для того, щоб «відкрити очі начальнику» на те, як була перекручена його первісна ідея і неправильно виконані цінні та незамінні вказівки, потрібно мати не тільки схильність до підлабузництва, але й хитрий, спритний розум. Інакше слова підлабузника можуть бути витлумачені проти нього самого. Чим розумніший начальник – тим складніше доводиться підлабузника. Але справжні Сірі Кардинали можуть зрости в тіні тільки великого та досвідченого начальника, адже рівень підлабузника зазвичай відповідає рівню його шефа. У дрібній заплаві не водиться велика риба. Їй там або нудно, або тісно, або нема чим (нікому) харчуватися. А апетити у риби-підлабузника часто перевищують апетити його начальника.
Для того, щоб боротися з ворогом, потрібно знати його в обличчя. А знати місцевих підлабузників корисно не лише рядовим співробітникам, а й їхнім начальникам. Вдалої вам роботи. І нехай навколо вас будуть лише добрі та порядні люди.