Ви не змогли стримати емоцій та закотили істерику на очах у колег та начальника.
Надія Кузьміна, психолог-консультант центру «Навігатор»
Не впадайте у відчай, це не кінець світу.
По-перше, заспокойтеся і постарайтеся привести себе до нормального стану. Ви повинні усвідомити, що готові до вибачення. Упорядкуйте думки, вийдіть на 15 хвилин з будівлі, вмийте обличчя, випийте чашку чаю. Не треба квапити себе. Якщо ви не готові поговорити з товаришами по службі сьогодні, зробіть це наступного дня. Тільки не розтягуйте проблему на тривалий термін. Наберіться хоробрості і вибачтеся. Ви несете відповідальність за те, що сталося. Найгірший варіант — вдати, що нічого не сталося. Це некрасиво стосовно людей, яких ви образили. Інакше вам не уникнути чуток та обговорень за спиною. Деякі колеги можуть відчувати по відношенню до вас почуття страху.
Не бійтеся використовувати гумор: посміхніться і пожартуйте з приводу своєї поведінки. Це згладить неприємне враження та зніме напругу. Якщо ви образили когось одного, вибачтеся перед цією людиною публічно. Попросіть вибачення у решти співробітників: «Я вибачаюсь за те, що ви були свідками такої неприємної ситуації».
Така поведінка викличе повагу. Вибачся ви за зачиненими дверима, багато хто, як і раніше, думатиме, що проблема не вирішилася. Вибачення мають бути лаконічними та зрозумілими, голос — спокійним та впевненим. Не списуйте свій зрив на якісь зовнішні обставини – погане самопочуття чи особисті проблеми. Не звинувачуйте колег у тому, що вони вас спровокували. Не давайте численних запевнень, що таке ніколи більше не станеться: не потрібно вимагати від себе неможливого.
Скажіть, що зробите зі свого боку все, щоб ваша поведінка не повторилася. Але надалі працюйте над собою, щоб стримати обіцянку. Якщо ви зірвалися на підлеглого і почуваєтеся правим, спочатку обговоріть те, що сталося з ним наодинці. Попросіть вибачення за істерику і висловіть готовність вибачитися публічно за некоректну форму висловлювання, але поясніть, що ваші закиди є справедливими.
Знайдіть золоту середину між запобіганням і підкресленою холодністю. Поспішні виправдання і раболепное поведінка найчастіше викликають агресію, бажання позбутися людини. Якщо ви розшаркуватиметеся в компліментах і займатиметеся зайвим самобичуванням, до вас поставляться з ворожістю. Не треба перегравати. Людина на підсвідомому рівні завжди тонко відчуває фальш. Відпустка чи звільнення — не вихід із ситуації, а втеча від проблеми. Нема гарантії, що істерика не повториться.