-
Тетяна Єрмоленко
Журналістка
Роль міжнародних донорів у відновленні житлового фонду України у 2026 році
Більше ніж пів трильйона доларів – саме така сума, за найскромнішими розрахунками, буде потрібна Україні на відбудову після завершення війни. Ця цифра настільки значна, що навіть спеціалісти, які щоденно обробляють ці дані, визнають: до кінця осягнути її обсяг досить важко.
Колектив Delo.ua досліджував, хто саме і скільки вкладає кошти у відновлення українського житла, як розподіляються обов’язки між міжнародними благодійниками, і чи вистачить цих грошей на те, щоб велика кількість українців отримали житло.
- Які обсяги руйнувань та що необхідно відновити?
- Хто фінансує та в якому обсязі?
- Соціальне житло як основний виклик відбудови
- Зводитимуть не «багатоповерхівки», а за оновленими стандартами
- Чи достатньо буде коштів?
Які обсяги руйнувань та що необхідно відновити?
Щоб зрозуміти, про які суми грошей йде мова, варто спершу оцінити масштаб самої проблеми. Згідно з четвертою оновленою «Швидкою оцінкою завданих збитків та потреб на відновлення» (RDNA4), яку разом підготували український уряд, Група Світового банку, Європейська комісія та ООН, сумарна вартість реконструкції та відновлення країни протягом наступного десятиріччя складає 524 мільярди доларів США. Це приблизно у 2,8 рази більше, ніж загальний номінальний ВВП України за 2024 рік.
Прямі втрати від початку повномасштабного вторгнення і до кінця 2024 року досягли 176 мільярдів доларів — на 24 мільярди більше, ніж показувала попередня оцінка. Найбільших збитків зазнали Донецька, Харківська, Луганська, Запорізька, Херсонська та Київська області, і на них припадає приблизно 72% від загального розміру збитків.
У житловій сфері ситуація особливо складна. За розрахунками Світового банку, пошкоджено або повністю зруйновано 13% від усього житлового фонду України, тобто більше ніж 2,5 мільйона сімей залишилися без належного житла.
Знищено або пошкоджено понад 143 тисячі приватних будинків та більше ніж 24 тисячі багатоповерхівок. Витрати на відбудову тільки житлового сектору оцінюються майже у 84 мільярди доларів, що є найбільшою статтею серед всіх сфер.
Хто фінансує та в якому обсязі?
Україна покладається на декілька основних джерел фінансування реконструкції. Власний ресурс держави обмежений, так як значна частина бюджету йде на оборону, а внутрішній ринок запозичень, хоч і збільшився, не в змозі покрити потреби такого розміру. З цієї причини головна надія покладається на міжнародних партнерів.
Найбільшим постачальником підтримки є Європейський Союз. У 2024–2027 роках в межах інструменту Ukraine Facility Україна отримає до 50 мільярдів євро у вигляді грантів та кредитів. Ці фінанси направляються на підтримку макрофінансової стійкості, відновлення інфраструктури та проведення реформ на шляху до вступу в ЄС.
Група Світового банку працює через спеціально створений Цільовий фонд допомоги, відновлення, реконструкції та реформ в Україні (URTF). Серед головних проєктів є декілька програм, безпосередньо пов’язаних з житлом та основною інфраструктурою.
Проєкт HOPE
Або «Ремонт житла для розширення прав і можливостей громадян». Це підтримка постраждалим сім’ям у відновленні пошкодженого житла.
Загальна необхідність у фінансуванні становить 800 мільйонів доларів, з яких вже надано 162,5 мільйона від URTF та додатково 70 мільйонів у вигляді кредиту МБРР.
Проєкт відновлення утеплення та енергоресурсів
Націлений на відновлення основних енергетичних послуг, потреба у фінансуванні 500 мільйонів доларів, грант URTF складає 200 мільйонів.
Проєкт RELINC
Відновлення транспортної та логістичної інфраструктури, потреба 585 мільйонів доларів, грант URTF дає 50 мільйонів.
IFC
Це підрозділ Групи Світового банку, який співпрацює з приватним сектором. Проєкт впроваджує програму економічної стійкості розміром 2 мільярди доларів для підтримки українського бізнесу в умовах війни та під час відбудови.
Європейський інвестиційний банк
Веде переговори про виділення 400 мільйонів євро (частково як грант, частково як позика), саме на будівництво соціального житла.
Крім цього, ЄІБ вже профінансував проєкт реабілітації гідроелектростанцій на 133 мільйони євро та рамкову програму відновлення водопостачання на 200 мільйонів євро.
Європейський банк реконструкції та розвитку
ЄБРР має 559 активних проєктів в Україні із сукупним обсягом інвестицій понад 19 мільярдів євро і 53% з них направлено на розвиток надійної інфраструктури.
Також США через агентство USAID з лютого 2022 року надали Україні більше ніж 23 мільярди доларів гуманітарної та економічної допомоги. А в межах механізму ERA Loans (забезпеченого доходами від заморожених активів Росії) країни G7 виділили ще 50 мільярдів доларів для фінансування бюджетних потреб України.
Соціальне житло як головний виклик відбудови
Окремою та найбільш важливою темою залишається соціальне житло. На початок повномасштабного вторгнення весь фонд соціального житла в Україні становив лише близько 3 тисяч квартир. При тому, що число внутрішньо переміщених осіб у найвищий момент досягала більше ніж 5 мільйонів.
Для порівняння: у Бельгії частка соціального житла складає 6,5% від усього житлового фонду, в Амстердамі – понад 50%. За аналогічною пропорцією, як у Бельгії, в Україні соціальних помешкань повинно бути більше мільйона.
За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ), більше половини (54 %) внутрішньо переміщених осіб в Україні проживають у орендованому житлі, а чимало з власним житлом не можуть до нього повернутися через війну.
Держава поступово рухається у напрямку вирішення даної проблеми. Ухвалено зміни до законодавства щодо забезпечення житлом ВПО, розробляється новий закон про засади житлової політики, який повинен замінити Житловий кодекс УРСР 1983 року. Одночасно готується Національна житлова стратегія – документ, який передбачає зміни до близько 70 законів та розробку понад 20 урядових постанов.
Зводитимуть не «багатоповерхівки», а за оновленими стандартами
Головна позиція і українських посадовців, і міжнародних донорів – будувати не те, що було, а краще. Таким чином, нові будівельні норми України вже цілком відповідають європейським вимогам до енергоефективності та інклюзивності.
Соціальне житло за програмою ЄІБ буде зводитися виключно з дотриманням кращих європейських практик: від розміщення об’єктів та доступності інженерних мереж до технічних характеристик та дизайну.
Особливо підкреслюється безбар’єрність: нові проєкти мають враховувати потреби людей з інвалідністю, літніх людей, родин з дітьми.
Для того, щоб це міжнародне фінансування відбулося, необхідне обов’язкове залучення іноземних фахівців для перевірки кошторисів та технічної якості проєктів. Це одночасно і захист від корупції, і гарантія того, що побудоване буде відповідати сучасним стандартам.
Чи достатньо буде коштів?
При всій величині міжнародної підтримки розрив між потребами та доступним фінансуванням залишається значним. У 2025 році на відновлення та відбудову виділено 7,37 мільярда доларів з державних та донорських джерел. Загальний дефіцит фінансування тільки на цей рік складає ще 9,96 мільярда доларів.
Приватний сектор може забезпечити, за оцінками IFC, близько третини потреб у ресурсах на відбудову. Але соціальне житло – не та галузь, де можна отримати прибуток. А отже, без грантового та кредитного фінансування від міжнародних благодійників тут не обійтися.
Тому загальна картина така, що кошти є, але їх не вистачає. Механізми розподілу створюються, але вимагають часу. А мільйони людей, які втратили дах над головою, чекати не можуть. Це і є основний виклик, перед яким постає відбудова українського житлового фонду. Іншими словами, проблема не тільки у фінансах, але і в організації та людському факторі.