У нашому житті чимало парадоксів. Продати душу дияволу вважається чимось жахливим і неприпустимим, а продаж часу, сил і, що вже приховувати, молодості роботодавцю – справою доброю, корисною та майже загальнообов'язковою. І якщо вже так заведено, давай спробуємо провернути таку угоду по максимуму. Щоб ненароком не продати себе за безцінь.
Найчастіше нова робота – авантюра чистіше справжнього морського плавання. Ніколи не знаєш заздалегідь, які люди оточуватимуть тебе, які шторми можуть чекати і чи зустрінеш ти на шляху “акул”. Але якщо ти вже вирішила пуститись у непростий пошук нового джерела доходу та самореалізації, домовляйся про головне на березі. Співбесіда часто здається нам моментом суто формальним, у якому головне “сподобатися” майбутньому роботодавцю. А всякі там умови роботи та інші нюанси можна буде вирішити вже в ході справи. Головне – вплутатися в бій, а там подивимося. Саме така установка призводить до зненавидженої роботи, яка, як з'ясовується пізніше, зовсім не задовольняє наших справжніх потреб. Про що не варто забувати, про що треба домовлятися і на чому потрібно вміти наполягти ще на співбесіді?
“Ну, візьміть мене!”
Приходячи на співбесіду ми підсвідомо думаємо: саме ця робота – наш унікальний шанс! Швидше за все, ми просто не в змозі розумно оцінити перспективи, підвищуючи значущість поточного моменту.
Нам здається, що як тільки ми вийдемо з кабінету, де проходить співбесіда, закриються всі інші вакансії світу. І потрібно якнайшвидше схопити жар-птицю, тобто роботу, за хвіст.
Про що варто подумати. Цілком може виявитися, що спіймана тобою жар-птиця – лише курка, до того ж не першої свіжості. Вибір місця роботи не менш відповідальний, ніж вибір супутника життя. Те, що ти за всіма професійними показниками підходиш цій компанії, зовсім не означає, що ця компанія підходить тобі. А зниження планки своїх домагань, як відомо, аж ніяк не мотивує людину на нові досягнення.
“У мене є один недолік – нестача грошей”
Будь готова до того, що хитрий роботодавець ласкаво загляне тобі у вічі та поцікавиться, на яку зарплату ти розраховуєш. Ось тут головне – не мямлити у відповідь малозрозуміле: “Ну, для початку десь … близько …” І не чекай від нього пропозицій. Дізнайся заздалегідь середню зарплату на цій посаді (для цього можна опитати знайомих, які працюють у схожій сфері, та скористатися “зарплатометром”, який є на багатьох job-сайтах) і сміливо називай більше!
Про що варто подумати. Викинь із голови, що стартова зарплата неважлива. Що, побачивши твої неабиякі професійні здібності, керівництво саме одразу запропонує тобі солідну зарплату або дивовижні премії. Будь-яке керівництво працює за принципом економії: якщо співробітниця згодна працювати за рубль, навіщо платити їй п'ять? Сміливо включай свої амбіції і називай більшу суму, ніж ту, на яку ти реально погодилася б. Можливо, тоді ви знайдете компроміс, який тебе справді влаштує.
Робота не те місце, де оцінять твою скромність. Точніше, її оцінять у такому ж скромному грошовому еквіваленті.
“Час не чекає”
За нейтральною фразою роботодавця “графік роботи – стандартний” можуть ховатися різні варіанти, включаючи ненормований робочий день або “переробки” у вихідні. Якщо твій спосіб життя досить активний і не передбачає зведення всіх твоїх занять до роботи, заздалегідь обговори час реальної зайнятості. Можливо, у тебе навчання на вечірньому відділенні чи заняття танцями – не розраховуй, що тобі вдасться таємно зникати на дві години раніше за тричі на тиждень. А якщо вдасться, то з великими нервовими витратами.
Про що варто подумати. Твій час – один із головних твоїх ресурсів. Не варто так їм розкидатися. Якщо ти хотіла заробити грошей на річний абонемент до дорогого фітнес-клубу, а часу відвідувати його в тебе не виявилося (у зв'язку з твоїм графіком), то чи коштувала шкурка вичинки? Запропонуй роботодавцю варіант, який тобі зручний: наприклад, у понеділок ти йдеш на пару годин раніше, а у вівторок залишаєшся на пару годин пізніше. Або виходиш на роботу у суботу замість четверга. У будь-якому разі переконай його в тому, що головне – результат твоєї роботи, а не час “відсидки”. Якщо він переконаний, що ти цінний фахівець (а переконати його в цьому – твоє головне завдання), він погодиться з твоїми умовами.
“Дрібниці життя”
Половина претендентів соромляться говорити про “соціальний пакет”, що включає витрати на обід, проїзд до місця роботи, медичну страховку і деякі інші вимушені для співробітника витрати. І даремно – оплата цих необхідних речей власним коштом може помітно знизити справжню суму твоєї зарплати. Друга половина претендентів трохи краще – вона соромиться говорити про комфорт робочого місця.
Про що варто подумати. Поки ти думатимеш про “хліб насущний” (і прикидати, чи можеш ти собі дозволити щоденний бізнес-ланч у китайському ресторані), у тебе не залишиться часу і сил думати про “високий” – про вдосконалення в професії, наприклад. Поки ти шукатимеш собі окреме робоче місце із сучасним комп'ютером (а не тим мотлохом, який на тебе списали), у тебе не виникне навіть мінімального бажання попрацювати ефективно. Делікатно поясни це майбутньому керівництву. Воно зрозуміє.
“А мені літати полювання!”
Які перспективи чекають на тебе на новому місці роботи? Чи можливі кар'єрне зростання, збільшення зарплати, підвищення кваліфікації? Важливо чітко розуміти, чи стане тобі нове місце роботи черговим кроком кар'єрними сходами або перетвориться на монотонний біг замкнутим колом.
Про що варто подумати. Для тебе твої професійні цілі важливіші за завдання компанії, на яку ти збираєшся працювати. І якщо ваші плани розходяться здебільшого, не варто витрачати один на одного час. Тобі вже точно не варто.
Вміння цінувати себе – не таке просте, як здається спочатку. У глибині душі кожна жінка хоче сподобатися собі самій, чоловікові, роботодавцю, всьому світу. Саме тому нам так часто буває складно сказати “ні, дякую”. Але рано чи пізно кожній із нас доведеться навчитися відмовлятися від того, що нам зовсім не потрібно. І освоїти нелегке вміння говорити про свої бажання та вимоги відкрито.