-
Тетяна Єрмоленко
Журналістка
Яким чином збільшення вартості будматеріалів відбивається на нових житлових комплексах у 2026 році?
Девелопери вже давно звикли до того, що розцінки на матеріали зростають. Проте події 2025–2026 років більше нагадують систематичний тиск відразу з декількох векторів. Колектив Delo.ua вивчав, чому будівництво стає дорожчим так швидко, як це впливає на вартість квадратного метра, і які дії вживають девелопери та покупці.
- Чому виросли в ціні матеріали і наскільки?
- Кадри як інший важіль тиску на собівартість
- Як це відбивається на розцінках квартир?
- Хто і яким чином пристосовується до змін?
- Що відбувається з новими проєктами?
Чому зросли в ціні матеріали і наскільки?
З початку 2025 року будівельні матеріали в Україні стали дорожчими в середньому на 10–15%, в залежності від типу продукції. Але всередині цієї статистики існує істотна відмінність між окремими позиціями.
Найбільший приріст зафіксовано на товари, що є цементомісткими, енергоємними або трудомісткими у виробництві. За інформацією Інтерфакс-Україна, розцінки на матеріали збільшились від 7% до 20%:
- тротуарна плитка стала дорожчою майже на 20%,
- залізобетонні вироби – на 12–15%,
- бетон – на 7–10%,
- щебінь і пісок – до 10%.
Загалом, щебінь, пісок та бетон стали дорожчими найменше. Але навіть цей «найбільш м’який» сегмент призводить до збільшення витрат у тих проєктах, де ці матеріали застосовуються у великих обсягах.
На загальну картину зі збільшенням вартості матеріалів впливає і структурний фактор. Так, ціна цементу росте через вартість електроенергії та перевезення, металопрокату – через підвищення вартості сировини і логістичних витрат, а пиломатеріалів – через збільшення експортних поставок і зменшення наявних обсягів деревини на внутрішньому ринку.
У свою чергу, утеплювачі та ізоляційні матеріали ростуть в ціні через підвищений попит на енергоефективні технології, тобто той попит, який формують нові будівельні норми.
Кадри як другий важіль тиску на собівартість
Оплата праці працівникам стала не менш проблематичним фактором тиску на собівартість, ніж самі матеріали. Зокрема, заробітна плата в будівельній сфері за минулий рік збільшилась на 25% і більше.
В інтерв’ю для Інтефакс-Україна, генеральний директор групи «Ковальська» Сергій Пилипенко зазначає:
«Стає все важче знайти кваліфікованих людей, і саме це є причиною того, що інколи нам важко виконати певні замовлення з тією швидкістю, якої нам хотілося б.
Все це впливає фактично і на ВВП, і на конкурентоспроможність національної економіки, і на наші продукти. Але це також мотивує нас до більш автоматизованих технологій, інвестицій в IT-рішення, вдосконалення процесів та переобладнання на сучасніше устаткування».
Отже, якщо у 2021 році оплата праці складала відносно невелику частку вартості квадратного метра, то на сьогодні, за оцінками учасників ринку, цей показник у нових проєктах досягає 10–20%. І він продовжує збільшуватися разом із зарплатними очікуваннями тих, хто ще працює в галузі.
Як це відбивається на розцінках квартир?
Математика ринку така, що збільшення собівартості будівництва неминуче позначається на розцінках квадратного метра. Згідно з даними ЛУН, у 2025 році первинний ринок нерухомості продемонстрував наступну динаміку:
- Одеса – плюс 19%,
- Хмельницький – плюс 14%,
- Луцьк, Житомир і Тернопіль – по 12%,
- Івано-Франківськ і Чернігів – по 10%.
Навіть у Львові, де розцінки і без того найвищі в країні (58,6 тисячі гривень за квадратний метр), приріст склав 6%.
Хто і як пристосовується до змін?
Ринок реагує на тиск по-різному, і ці реакції вже трансформують структуру пропозиції.
Придбання більш компактних квартир
Покупці переорієнтовуються на менший метраж. Якщо раніше стандартом вважалась квартира на 100–120 квадратних метрів, то сьогодні попит переміщається до 60–85 квадратів.
Але і акцент змістився з простору на ефективне планування. Менша площа при вищій ціні квадрата стала компромісом, на який ринок погоджується свідомо.
Переорієнтація пріоритетів закупівель
Девелопери змінюють стратегії закупівель. Довгострокові контракти з постачальниками, альтернативні матеріали (наприклад, легкі бетонні блоки, перероблена сталь) і попереднє планування обсягів стають звичайною практикою для тих, хто прагне контролювати собівартість.
Акцент на енергоефективності
Інвестиції в енергоефективність дивним чином стали водночас і статтею витрат, і конкурентною перевагою. Витрати на генератори, акумуляторні системи та сонячні панелі збільшують собівартість.
Але саме ці об’єкти продаються швидше і за вищою ціною. Ті комплекси, що мають ліквідний продукт і більш інтенсивну будівельну динаміку, стають дорожчими на 7–10%, що помітно перевищує середньоринкові показники.
Що відбувається з новими проєктами?
Попри тиск собівартості, ринок не зупинився, і продовжує змінюватися. З початку 2025 року в Україні відкрито продажі у 214 нових житлових комплексах. У Києві та області кількість нових проєктів зросла на 70% у порівнянні з минулим роком. Найбільш активний ринок нових ЖК спостерігається у Львові: 63 нових комплекси за рік.
Повертаються і пакетні інвестори, ті, хто купує одразу декілька квартир з інвестиційною метою. У 2022–2023 роках такий попит практично відсутній. У 2026-му він ще не масовий, але доволі відчутний, щоб говорити про відновлення інвестиційного інтересу до первинного ринку.
Таким чином, ситуація на ринку будівельних матеріалів у найближчі роки ймовірно залишиться нестійкою. Але є й тренди, що допоможуть пристосуватися. Модульне будівництво набуває популярності як метод зекономити час та ресурси. Нові технології, в тому числі 3D-друк, автоматизація процесів, поступово зменшують залежність від ручної праці.