Оприлюднено інформацію про тих із магнатів, хто вже дав згоду перерахувати мільярди на потреби російського уряду.
Володимир Путін / © Associated Press
Володимир Путін звернувся до найзаможніших підприємців Росії з пропозицією здійснити «добровільні» внески до державної скарбниці. Подібний крок викликаний тяжким економічним становищем держави на фоні триваючої агресії в Україні.
Про це інформує Financial Times з посиланням на три обізнані джерела.
Звернення до олігархів стало першим випадком, коли Путін безпосередньо вимагає у магнатів гроші для забезпечення воєнних витрат. Незважаючи на намагання Кремля представити це як ініціативу самого бізнесу, фахівці вказують, що відмова за таких обставин майже неможлива.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков підтвердив факт обговорення цієї ідеї, хоча й намагався спростувати, що кошти будуть використані напряму на війну.
«Один із присутніх на зустрічі дійсно висловив думку про необхідність надання державі певної дуже значної суми грошей. Це було рішення його родини. Багато хто вважає своїм обов’язком робити такий внесок, — наводить слова Пєскова „Інтерфакс“.
Згідно з інформацією джерел, про готовність виділити 100 мільярдів рублів уже заявив олігарх Сулейман Керімов. Також на «пропозицію» погодився металургійний промисловець Олег Дерипаска.
Війна до «переможного фіналу» та обстановка на Донбасі
Під час зустрічі з бізнес-елітою Путін чітко дав зрозуміти, що не має наміру припиняти воєнні дії. За інформацією джерел, диктатор заявив, що Росія продовжить боротьбу, поки не окупує всі райони Донецької та Луганської областей.
Путін також виправдовував свої дії відмовою України виводити війська з Донбасу під час останніх етапів переговорів. Варто зазначити, що російський лідер раніше розглядав можливість створення «демілітаризованої зони» або «особливої економічної зони» в регіоні, але відмовився від цієї ідеї після того, як Київ визнав капітуляцію неприйнятною.
Чому Росія опинилась у фінансовій прірві
Ситуація з російською економікою стає все більш критичною. Дефіцит бюджету за січень і лютий 2026 року вже перевищив 90% від запланованого показника на весь рік. Військові видатки Кремля зросли на 42% і досягли колосальних 13,1 трлн рублів.
Щоб врятувати становище, влада вдається до кардинальних заходів:
-
Збільшення ПДВ до 22% для малого та середнього підприємництва.
-
Введення 10-відсоткового збору на надприбуток великих компаній.
-
Розгляд можливості запровадження ще одного податку на надприбуток цього року у випадку подальшого послаблення рубля.
Тимчасове полегшення Кремль отримав завдяки війні США та Ізраїлю проти Ірану, що спричинило підйом нафтових доходів. Однак Путін застеріг олігархів, щоб вони не розраховували на тривалість цього ефекту.
Президент лобістської групи РСПП Олександр Шохін відзначив, що диктатор очікує завершення конфлікту в Ірані через «три-чотири тижні», тому закликав бізнес використати поточні прибутки для укріплення власних балансів перед новими «вкладами».
Чи загрожує Росії переворот – останні відомості:
Нагадаємо, в Росії на тлі затяжної війни проти України та економічних складнощів спостерігається поступове зменшення рівня довіри до Володимира Путіна.
Згідно з результатами соціологічних опитувань, частка громадян, які висловлюють довіру до російського лідера, зменшилася, як і рівень схвалення його діяльності. В той же час зросла кількість тих, хто відкрито демонструє недовіру та невдоволення політикою Кремля.
Аналітики пов’язують подібні тенденції з погіршенням економічної ситуації, збільшенням податкового тягаря та значними витратами на війну. Додатковим фактором є втома суспільства від військових дій, які тривають вже декілька років.
Окремі дослідження також свідчать про посилення потреби в мирних переговорах, що відображає зміну настроїв серед населення країни-агресора на фоні тривалої війни та соціально-економічного тиску.
Також, на фоні війни проти України та внутрішніх проблем в Росії періодично виникають розмови про можливу дестабілізацію влади та навіть сценарії зміни керівництва. Останні збої в роботі інтернету в Москві, обмеження месенджерів і посилення контролю над інформаційним простором лише підігріли ці припущення.
Аналітики зауважують, що закритість політичної системи РФ традиційно сприяє розповсюдженню чуток у кризові періоди. Водночас одним із головних факторів нестабільності називають війну проти України, яка вплинула як на стан російської армії, так і на довіру до керівництва.
Додаткову напругу створюють внутрішні проблеми, зокрема корупція у військовій сфері та гучні арешти чиновників. Це, за оцінками експертів, руйнує ефективність управління та підсилює кризові настрої всередині системи.