“`html
-
Руслан Кисляк
редактор
Уряд пропонує зберегти військовий збір після завершення війни / Сухопутні війська ЗСУ
Рада міністрів висуває пропозицію щодо збереження стягнення військового збору в Україні навіть після закінчення бойових дій з Росією, аж до набуття чинності ухвалою Верховної Ради про завершення реформи Збройних Сил України.
Відповідне положення міститься у так званому масштабному податковому проєкті, опублікованому на ресурсі Міністерства фінансів України.
Що (не) так із військовимзбором: погляди бізнесу та експертів
Продовжувати утримувати військовий збір після закінчення конфлікту — це саме по собі абсурд, зауважує старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський, стверджуючи, що в свій час його ввели економічно некомпетентно як додатковий податок на прибутки громадян.
“Це — один із найбільш згубних для економічного розвитку (згідно з дослідженнями ОЕСР) та один з найбільш “тінізаційних” податків, серед лідерів ухилення в Україні. Тому податковий тиск на прибутки, особливо заробітні плати, які обкладаються також ЄСВ, необхідно тільки знижувати, а не підвищувати”, — переконаний співрозмовник Delo.ua.
Економіст нагадує, що у 2024 році з незрозумілих для нього обставин, всупереч рекомендаціям незалежних фахівців, МВФ та інших міжнародних організацій, — з-поміж усіх методів одержання додаткових надходжень до бюджету обрали саме збільшення військового збору. Як наслідок, під нього потрапив, наприклад, продаж особистого майна, у тому числі квартир та транспортних засобів, при якому будь-якого “прибутку” немає зовсім.
В Союзі українських підприємців повідомляють, що не заперечують щодо збереження військового збору, в той же час наполягають на двох принципових умовах.
По-перше, підняття військового збору для ФОП I, II та IV груп вимагає окремого обґрунтування. Наприклад, за оцінками Case Україна, щорічні втрати бюджету від тіньової діяльності складають, зокрема: від контрабанди — 380-540 млрд грн, від зарплат “у конвертах” — 230-460 млрд грн, від конвертаційних центрів — 310 млрд грн, від ухилення від сплати податків — 100 млрд грн. Ці обсяги в рази переважають потенційний результат від обкладання податками мікробізнесу.
В СУП запевняють, що фіскальний тягар не може зростати для тих, хто сплачує податки, доки ті, хто цього не робить, залишаються поза увагою держави.
“По-друге, військовий збір повинен мати визначені строки або умови припинення. Трансформація тимчасового воєнного збору на постійний без прозорої логіки підриває передбачуваність для підприємництва та зменшує довіру до фіскальної системи”, — переконані в Союзі українських підприємців.
Не підтримують продовження дії військового збору на післявоєнний період і в Асоціації платників податків України.
З 2022 року Асоціація виступала за створення спеціального фонду Державного бюджету для зарахування надходжень від військового збору з метою їхнього спрямування виключно для фінансування виплат військовослужбовцям та інших оборонних потреб держави, нагадує в коментарі для Delo.ua начальниця управління методології та роз’яснення податкового законодавства гендирекції АППУ Леся Кашпур.
Питання транспарентності застосування надходжень військового збору є особливо важливим на тлі численних корупційних скандалів у сфері оборони.
“Підприємницька спільнота і далі наполягає: військовий збір має працювати за цільовим призначенням. Кожна гривня, перерахована як військовий збір, повинна мати чітку цільову спрямованість — фінансування виплат військовослужбовцям та інших оборонних потреб держави. Це не просто питання результативного адміністрування — це питання віри суспільства до держави та її здатності захищати власних громадян”, — акцентує Леся Кашпур.
В Асоціації впевнені, що сплата військового збору після завершення військового стану повинна бути анульована.
Нагадаємо, 19 березня Міністерство фінансів представило оновлену версію так званого “масштабного податкового законопроєкту”, який, серед іншого, передбачає подовження стягнення військового збору в Україні і після закінчення бойових дій з Росією, до набуття чинності рішенням Верховної Ради про завершення реформи Збройних Сил України.
Законопроєкт, який пропонує цілий ряд податкових нововведень, в цілому узгоджується з очікуваннями від українського уряду з боку Міжнародного валютного фонду. Разом з тим, 10 березня Верховна Рада не підтримала законопроект №14025, який передбачав внесення комплексних змін до податкового законодавства у відповідності до вимог МВФ.
Чинний меморандум між Україною та Міжнародним валютним фондом містить чіткий перелік структурних реформ, які українська влада має здійснити у 2026 році. У документі визначено дев’ять основних реформ, котрі Україна має виконати у найближчі півтора роки. Зокрема, до кінця березня 2026 року уряд повинен прийняти комплексний пакет податкових змін. Власне цей пункт є найбільш масштабним. Він охоплює реформу спрощеної системи оподаткування, нові правила для міжнародного бізнесу, оподаткування цифрової економіки та інші зміни. Фактично мова йде про одну з найбільших податкових реформ за останні роки.
“`