Оплата житла залишається обтяжливою для багатьох домогосподарств. / Freepik
Близько половини українських громадян не мають підготовленого плану на випадок втрати даху над головою та не мають змоги самостійно забезпечити себе іншим місцем для проживання.
Про це інформує Delo.ua, посилаючись на дослідження Cedos під назвою “Житлові умови українців: результати опитування”, що було проведено у вересні 2025 року.
Сфера житла – одна з найбільш вражених через військові дії. Згідно з даними Оперативної оцінки збитків і потреб у відновленні (RDNA5) за 2025 рік, біля 14% житлового фонду України зазнали пошкоджень або руйнувань. Це зачепило приблизно 3 мільйони родин.
Більшість змушена винаймати
В результаті повномасштабного вторгнення істотно зменшилася кількість осіб, які мешкають у власній оселі, при цьому збільшилася чисельність тих, хто вимушений знімати житло.
Найбільше це відчули на собі внутрішньо переміщені особи. 68% тих, хто переїхав в інші міста, винаймають помешкання, оскільки не мають можливості придбати своє.
Житло як фінансовий тягар
Витрати на проживання залишаються серйозним фінансовим навантаженням для великої кількості сімей, особливо для орендарів. За інформацією на вересень 2024 року, 42% опитаних говорили, що більше ніж 30% своїх прибутків витрачають на оплату оселі. Ситуація ускладнюється такими чинниками, як інфляція і підняття цін на комунальні послуги при майже незмінному рівні зарплат.
Найбільш незахищені – сім’ї з невеликими прибутками або ті, хто знаходяться на межі злиднів. Через значні витрати на житло вони вимушені обмежувати себе в інших першочергових потребах.
Зокрема, біля 90% таких домогосподарств заощаджують саме через витрати на проживання – в першу чергу на їжі (38%) та одязі (42%).
Ключові висновки дослідження:
- Приблизно половина опитаних – 48% – не мають ясного алгоритму дій у випадку втрати місця проживання. У порівнянні з 2024 роком цей показник збільшився з 42%, що вказує на посилення житлової невизначеності.
- Дослідження також продемонструвало істотну різницю між різними віковими групами. Найбільш вразливі – люди похилого віку: серед тих, кому 60 років і більше, 63% не мають уявлення, як діяти у випадку втрати житла. У віковій категорії 40-59 років даний показник складає 54%, в той час як серед молоді 18-39 років – 31%.
- Можливості самостійно вирішити питання з житлом надалі обмежені: тільки 17% опитаних змогли б винайняти інше помешкання, а придбати своє – лише 3%.
- Разом з тим, близько 90% сімей з невеликими доходами вимушені економити через витрати на проживання, а саме зменшуючи витрати на їжу (38%) та одяг (42%).
Результати дослідження вказують на необхідність формування комплексної політики у сфері забезпечення житлом, яка забезпечить захист прав орендарів та підтримає сім’ї у випадку втрати оселі – незалежно від форми власності. Одночасно вони акцентують на важливості розвитку доступного житла та дієвих інструментів соціальної підтримки для громадян.
Cedos – незалежна аналітична організація, урбаністичне бюро та співтовариство, яке з 2010 року працює над питаннями соціального та просторового розвитку.
Нагадаємо, Кабмін підтримав проєкт закону, що дозволить громадянам України приватизувати житло, яке було пошкоджене або зруйноване внаслідок війни. Мається на увазі випадки, коли громадяни проживали у державному або комунальному житлі в якості квартиронаймачів, проте не мали права власності на нього.