Корупція в цій сфері часто не проявляється у вигляді прямого хабарництва, а маскується під формально законні рішення. / Freepik
Галузь будівництва та земельних відносин щодо рівня корупційних проявів у 2025 році вперше з 2021-го обігнала митну службу, яка до цього очолювала антирейтинг. Тепер саме вона посідає чільне місце серед найбільш корумпованих сфер в Україні. Приблизно 35% українців, котрі мали контакти з будівельною галуззю, заявили про випадки корупції. Другу та третю позиції займають послуги з приєднання та забезпечення електро-, газо- та водопостачання разом із водовідведенням, а також праця правоохоронних органів. Митниця ж уперше з 2021 року перемістилася на четверту сходинку.
Про це інформує Delo.ua з посиланням на дослідження НАЗК “Корупція в Україні 2025: розуміння, сприйняття, поширеність”, яке прокоментувала народна депутатка Олена Шуляк.
Згідно з інформацією авторів звіту, 34,6% опитаних, що мали взаємодію з цією сферою, повідомили про епізоди корупції. Як підкреслила Олена Шуляк, це найбільший показник за весь час спостережень. При цьому будівельна сфера посунула з першого місця митницю, котра утримувала лідерство протягом попередніх трьох років.
“Як і в попередні чотири роки, другу позицію за розповсюдженістю корупції утримує сфера послуг енергетичних компаній. Мається на увазі приєднання та забезпечення систем електро-, газо-, водопостачання та водовідведення. Про корупційний досвід сповістили 31,7% респондентів, які контактували з цією сферою”, – відзначила Шуляк.
За словами дослідників, протягом 2021-2025 років рівень корупційного досвіду за самооцінкою в цій сфері зберігається приблизно на позначці 30%. Показник залишається відносно стабільним і не виявляє виразної тенденції ні до зростання, ні до зменшення.
Третю сходинку в рейтингу займає сфера гарантування правопорядку – діяльність правоохоронних органів. Тут про корупційний досвід сповістили 26,8% опитаних. Разом з тим, серед підприємців цей показник в цілому відповідає рівню 2021 та 2023 років після короткочасного спаду у 2022-му.
“У той же час, митна справа з показником корупційного досвіду в 21,8% вперше за весь час спостережень змістилася з першого місця в рейтингу та показує статистично важливе зменшення показника в порівнянні з 2022-2024 роками, коли він тримався на позначці близько 35%”, – акцентувала Шуляк.
У сфері державного регулювання та нагляду за господарською діяльністю рівень корупційного досвіду серед підприємців становить 17,6% і суттєво не змінився в порівнянні з 2024 роком (15,4%). Подібна ситуація спостерігається і в податковій сфері: у 2025 році 15% респондентів, котрі взаємодіяли з податковими органами, заявили про корупційний досвід проти 15,8% роком раніше. Водночас саме податкові органи залишаються найбільш частою точкою дотику для бізнесу.
У судовій сфері відмічено певне зменшення: частка підприємців, що зіштовхувалися з корупцією, скоротилася до 13,9% у порівнянні з 18,1% у 2024 році.
Найнижчі показники корупційного досвіду, за словами Олени Шуляк, фіксуються в нових напрямках, котрі досліджувалися вперше в 2025 році. Зокрема, у сфері відновлення України про корупцію заявили 12,7% опитаних, а в сфері публічних закупівель – 12%.
Чому будівництво та земельні відносини очолили антирейтинг корупції
Згідно зі словами Олени Шуляк, сфера будівництва та земельних відносин вже декілька років поспіль, демонструє найбільший рівень корупційного досвіду як серед громадян, так і серед бізнесу. Це свідчить про те, що проблема має не одиничний чи тимчасовий характер, а є системною. Мова йде про сформоване роками середовище, де не прозорі процедури, ручне управління, махінації з документацією та значна залежність від рішень посадових осіб створюють сприятливі умови для зловживань.
“Аби з року в рік утримувати першість у країні, де корупційні ризики є в багатьох сферах, потрібні не поодинокі випадки, а ціла система. У будівництві та земельних відносинах вона, на жаль, досі працює – через непрозорість процедур, заплутаність регулювання і можливість впливати на результат в ручному режимі”, – зауважила Шуляк.
Вона акцентувала, що одна з головних небезпек полягає в тому, що корупція в цій сфері часто не виявляється у вигляді відкритого хабарництва, а маскується під формально законні рішення. Зокрема, йдеться про містобудівну документацію, зміну цільового призначення земель, видачу містобудівних умов і обмежень, затвердження детальних планів територій та інші дозвільні процедури.
Водночас, за словами Шуляк, у багатьох випадках помітною є роль місцевої влади. Вона часто виступає не лише учасником процесів, а й одним із ключових бенефіціарів у схемах, пов’язаних із землею та забудовою.
“Історії з містобудівною документацією, детальними планами територій, зміною цільового призначення землі вже давно стали окремим корупційним жанром. І проблема тут в тому, що людина або бізнес, котрі приходять оформити землю чи реалізувати будівельний проєкт, дуже часто потрапляють в систему, де неформальні правила вже давно стали більш звичними ніж офіційні”, – підкреслила Олена Шуляк.
Вона також акцентувала, що, згідно з результатами дослідження, ініціатива в корупційних ситуаціях найчастіше походить не від заявника, а від сторони, котра надає послугу.
“Це важливий момент, тому що він руйнує популярне пояснення на зразок “самі несуть”. Насправді у більшості випадків ініціатива походить від сторони, котра контролює доступ до послуги, документа чи рішення. І це ще раз доводить: для подолання корупції тут недостатньо просто карати окремих виконавців – потрібно змінювати саму систему”, – резюмувала нардепка.
Нагадаємо, Олена Шуляк наголошує на важливості зменшення оподаткування орендарів, щоб заохочувати ринок оренди виходити з тіні.