У Раді повідомили, що старий житловий фонд будуть не руйнувати, а відновлювати. / Wikipedia
У Верховній Раді спростували відомості про можливе масове руйнування застарілого житла, зокрема хрущовок. На даний момент жодних ухвал стосовно такого знесення не приймали. Разом з тим, питання реновації подібного житла вимагає окремого законодавчого регулювання, робота над яким ще ведеться.
Про це інформує Delo.ua з посиланням на заяву Голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, народної депутатки Олени Шуляк.
Хрущовки не руйнують
За її словами, в парламенті наразі не розглядають жодних задумів щодо знесення хрущовок. Разом з тим, поточні законодавчі ініціативи в даній сфері передбачають в першу чергу реновацію такого житла, а не його демонтаж.
“Ніхто нічого руйнувати не планує. Ми дійсно активно працюємо над новою житловою політикою, і головний законопроєкт щодо неї вже прийнятий. Але питання реновації зношеного житлового фонду, зокрема хрущовок, хоч і пов’язане з житловою політикою безпосередньо, все ж потребує окремо прописаної законодавчої основи”, – пояснила Шуляк.
50% будівель – хрущовки
Вона акцентувала, що проблема зношеного житлового фонду в Україні має значний обсяг. За відомостями, зібраними ще до повномасштабної війни, в країні нараховується більше ніж 30 тисяч подібних об’єктів, з яких більше ніж 10 тисяч – це хрущовки. В деяких містах їхня частка може досягати до 50%.
Водночас останньою законодавчою ініціативою, яка прямо відноситься до даного питання, є законопроєкт №6458. Його ухвалили в першому читанні ще у вересні 2022 року, однак після цього документ зазнав чимало правок і потребує суттєвого доопрацювання.
Реконструкція замість руйнування
Як роз’яснила Шуляк, даний законопроєкт не передбачає простого знесення будівель. Мова йде в першу чергу про комплексну реконструкцію застарілого житлового фонду. Вона може включати різні варіанти – від модернізації окремих багатоквартирних будинків в межах кварталу до оновлення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.
“У кожному індивідуальному випадку спосіб реконструкції повинен розроблятися з урахуванням результатів технічної експертизи будівель і споруд, енергетичного аудиту та техніко-економічних розрахунків. Тобто не йдеться про універсальне рішення для всіх будівель без винятку”, – зазначила вона.
Руйнування – коли інші варіанти неможливі
Окремо Шуляк акцентувала: у поточній редакції законопроєкту знесення будівель розглядається лише як виключення – у випадках, коли інші варіанти відновлення є неможливими.
“Руйнування багатоквартирних будинків з подальшим будівництвом нових дозволяється виключно в тому випадку, коли використання інших методів реконструкції неможливе”, – акцентувала вона.
Лише після відкритих обговорень
За словами Шуляк, парламент ще не прийшов до остаточного рішення. Після доопрацювання законопроєкт повинен пройти етап публічних консультацій. Нинішня ситуація з війною дуже змінила аспекти житлової політики та оновлення житлового фонду.
Разом з тим, через складну тематику та масштабні наслідки рішення щодо реновації зношеного житла не можуть прийматися без широкого обговорення із зацікавленими сторонами.
“Ми активно використовуємо інструмент публічних консультацій і щодо єВідновлення, і щодо нового житлового законодавства тощо. Окрім цього, зараз у нас проходять робочі групи по детінізації ринку оренди, а також упорядкування ринку рієлторських послуг. Це потрібно для того, щоб отримати зворотний зв’язок і доопрацювати ініціативу так, щоб вона насправді працювала”, – резюмувала Шуляк.
Нагадаємо, в Раді розпочали обговорення законопроєкту модернізації варіантів управління житловим фондом в рамках нової житлової політики. Йдеться, зокрема, про створення в кожному багатоквартирному будинку, де немає ОСББ, окремої юридичної особи – товариства співвласників.