Жодної повної автоматизації стягнення боргів не буде / Depositphotos
Після затвердження резонансного законопроєкту за номером №14005 стосовно впровадження цифрових технологій у виконавче провадження, громадськість схвилювали твердження про “автоматизоване стягнення боргів”, але ці страхи, в основному, надмірні.
Як повідомляє Delo.ua, про це повідомила очільниця Ради приватних виконавців України Оксана Русецька у розмові з “Українським Радіо”.
Вона роз’яснила, що закон, який зараз знаходиться на підписанні у президента, не вводить нових суворих важелів тиску на боржників, а тільки полегшує процеси за допомогою впровадження цифрових технологій.
За її висловлюваннями, більшість сенсаційних заяв у ЗМІ про нові обмеження не відповідають дійсності.
Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила проєкт закону, що інтегрується в європейські стандарти, за номером №14005, щодо спрощення виконавчого провадження шляхом впровадження цифрових технологій 7 квітня.
Що зазнає змін
Русецька акцентувала, що ключові правила, зокрема, занесення до Єдиного реєстру боржників, лишаються незмінними і функціонують ще з 2017 року – виключно за умови наявності судового рішення. Натомість, головна новизна – автоматизоване вилучення з реєстру після сплати боргу, що має прискорити можливість громадян розпоряджатися власним майном. Проте дана спрощена процедура буде стосуватися лише відносно невеликих сум. Закон також підсилює захист єдиного житла, підіймаючи межу для його можливого стягнення.
Експертка констатувала, що жодної абсолютної автоматизації процесу стягнення заборгованості закон про спрощення виконавчого провадження за допомогою цифрових технологій не передбачає.
“Фактично в Україні ще з 2017 року працює Єдиний реєстр боржників. І найбільша омана, яка ширилася навколо цього законопроєкту після його прийняття, полягала в тому, що нібито тепер людей автоматично заноситимуть до даного реєстру. Проте важливо усвідомлювати: даний механізм працює вже багато років. І з 2017 року кожна фізична чи юридична особа, відносно якої відкрито виконавче провадження, автоматично заноситься до реєстру боржників після винесення відповідного процесуального документа виконавцем – приватним або державним. На сьогоднішній день цей порядок лишається незмінним. Тобто незалежно від розміру стягнення – чи це стягнення за адміністративне порушення (наприклад, порушення правил дорожнього руху або неправильне паркування), чи борг за комунальні послуги, чи позика, у випадку відкриття виконавчого провадження особа потрапляє до реєстру боржників. І з цього моменту накладаються певні обмеження, зокрема стосовно розпорядження майном. Наприклад, особа не може самостійно продати автотранспорт або відчужити нерухомість – продати чи подарувати її – до тих пір, поки є невиконані боргові зобов’язання. Після повної виплати заборгованості за виконавчим провадженням і виконання судового рішення провадження закривається, і людина знову може вільно розпоряджатися своїм майном”, – уточнила Русецька.
Вона підкреслила, що “поки відсутній судовий наказ або судове рішення, зокрема і стосовно боргу за комунальні послуги, ніхто не має права занести особу до реєстру боржників.
“Потрапити туди “просто так” не є можливим, навіть при великому бажанні”, – акцентувала Русецька.
Слід відмітити, за даними на початок березня 2026 року, понад 9,5 млн боргів обліковується у Єдиному реєстрі боржників. За рік боргів стало більше на понад пів мільйона. 21% усіх боргів відносяться до стягнень за порушення правил дорожнього руху. Найбільша кількість боргів припадає на Дніпропетровську, Харківську області та Київ.