Урсула фон дер Ляйн та Петер Мадяр. Фото: facebook.com/peter.magyar.102
Делегація Євросоюзу відправляється до Будапешта для зустрічі з потенційним очільником уряду Угорщини Петером Мадяром, де мають намір обговорити питання замороженого кредиту ЄС для України обсягом 90 млрд євро, а також надання Угорщині європейських фондів, заблокованих через дії минулого уряду.
Як інформує Delo.ua, про це повідомила головна спікерка Єврокомісії Паула Піньо, повідомляє “Європейська правда”.
За її словами, зустріч представників ЄС із майбутнім урядом Угорщини заплановано на 17 квітня в Будапешті.
Піньо зазначила, що візит відбувається на виконання заяви голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про те, що ЄС почне взаємодіяти з новим угорським урядом якомога оперативніше, щоб “обговорити, якими є погляди нового уряду, і виходити з цього”.
“Час критичний для ряду питань, чи то йдеться про українську позику, чи то про європейські фонди, тому, безсумнівно, в інтересах Угорщини, і в інтересах ЄС, щоб ми досягли прогресу якомога швидше”, – акцентувала Піньо.
Вона пояснила, що це – попередні перемовини з основних питань двостороннього порядку денного, які проводяться, щоб не втрачати час в очікуванні початку діяльності нового уряду.
Слід зазначити, після перемоги лідера партії “Тиса” Петера Мадяра на виборах Угорщина отримає можливість розблокувати фінансування Європейського Союзу, яке було заморожено через протистояння між Брюсселем та діючим угорським прем’єр-міністром Віктором Орбаном. Однак для цього буде потрібно виконати 27 умов.
Замороження 90 млрд євро кредиту для України
Угорщина призупинила виділення позики Україні від Європейського Союзу на суму 90 мільярдів євро, поки не буде відновлено перекачування російської нафти через нафтопровід “Дружба”, який припинив роботу через російський удар по Бродах у Львівській області 27 січня.
Рішення Будапешта було оприлюднено за декілька днів до четвертої річниці повномасштабної російської агресії. В самому ЄС побутує думка, що подібна позиція прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана обумовлена майбутніми виборами, які заплановані на 12 квітня.
Посол Угорщини в ЄС висловився проти механізму залучення коштів під гарантії бюджету Євросоюзу.
Незважаючи на те, що лідери ЄС погодили позику для Києва ще в грудні, для реалізації процесу потрібна згода всіх 27 країн-членів. Угорщина виявилася єдиною, хто заблокував рішення, усвідомлюючи, що дефіцит бюджету України розпочнеться вже у квітні.
24 лютого Рада Європейського Союзу з загальних питань затвердила два законопроєкти, що відкривають можливість надання Україні позики на 90 млрд євро, однак третій необхідний документ – зміни до довгострокового бюджету ЄС – залишається заблокованим Угорщиною.
Очільники Європейського Союзу під час саміту в Брюсселі 19 березня не змогли досягти згоди щодо розмороження кредиту 90 млрд євро для України. Незважаючи на те, що більшість голів держав висловилися за негайне виділення коштів, Угорщина та Словаччина виступили проти.
Президент Володимир Зеленський впевнений, що Європейський Союз зможе знайти альтернативне рішення щодо надання Україні коштів на забезпечення армії, якщо не вийде розблокувати узгоджений кредит у 90 млрд євро. Він наголосив, що Україна буде вдячна, якщо європейці зможуть розблокувати цей формат, адже відсутність кредиту від ЄС – це ризик для всіх.
Потенційний прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр дав зрозуміти, що не блокуватиме позику ЄС для України на 90 млрд євро, оскільки рішення вже ухвалено.
Вибори в Угорщині
12 квітня в Угорщині відбулися парламентські вибори, де партія “Фідес” чинного прем’єр-міністра Віктора Орбана, яка перебуває при владі останні 16 років, програла опозиційній “Тисі” Петера Мадяра.
В Угорщині очільника уряду обирає парламент за пропозицією президента і як правило ним стає лідер партії, яка перемогла на парламентських виборах.
Згідно з підрахунками, “Тиса” отримує конституційну більшість і матиме змогу змінювати конституцію Угорщини та основні закони.
За результатами опрацьованих понад 99% голосів виборців, партії “Тиса” прогнозують 138 місць у парламенті, з яких 93 за мажоритарним списком і 45 — за пропорційним.
Мадяр – колишній член “Фідес”, працював у Брюсселі та був пов’язаний із владною системою, однак згодом покинув партію, назвавши її корумпованою. Очолювана ним партія “Тиса” була неактивною до 2024 року й досить швидко стала головною опозиційною силою, а зараз – переможцем виборів.
На відміну від Віктора Орбана, Мадяр називає Росію агресором і визнає право України на захист. Він відвідував Київ після удару по “Охматдиту”, був на Майдані та біля Стіни пам’яті, а також критикував контакти Орбана з Кремлем.