-
Руслан Кисляк
редактор
Данило Гетманцев, керівник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики
Щодо невиконаних “індикаторів МВФ” та нових зборів, про уповільнення тінізації економіки, (не)успіхи БЕБ та нахабство грального бізнесу, про претензії до керівництва Мінцифри та Національного банку, про перші кроки нового голови НКЦПФР та крах держпрограми “єОселя”, про те, чи будуть українські пенсіонери коли-небудь жити по-людськи, а підприємництво — вносити платежі до бюджету, як у цивілізованих державах, про те, як світова криза палива торкнеться кожного українця, та багато чого цікавого та важливого для всіх нас, — читайте у розлогому інтерв’ю голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева для Delo.ua.
- Про податки
- Про детінізаціюекономіки
- Про гральний ринок
- Про ринок капіталув Україні
- Про нову програмупільгової іпотеки
- Про накопичувальнепенсійне страхування
- Про кредитуванняекономіки
- Про (не)користьпростих рішень складних проблем
- Про соціальніініціативи
- Про вплив світовоїпаливної кризи на Україну
Про податки
Україна не виконала “орієнтир МВФ” щодо прийняття пакетуподаткових законопроєктів до завершення березня. Зараз Верховна Рада надолужуєвтрачене. Проте, станом на сьогодні орієнтир повною мірою не втілений. Чи відреагував вже МВФ? Чи очікуються якісь наслідки для України?
— Так, маємо формально протермінований структурний орієнтир,це прикро на тлі тієї високої планки, яку ми встановили під час втілення попередньоїпрограми. Але аналіз програми заплановано на травень. Тому якщо ми встигнемо докінця травня з ухваленням цих законів, то, гадаю, все буде добре.
Як ви оцінюєте можливість прийняття парламентом повногопакету з чотирьох головних податкових ініціатив, котрі від початку були в одному”великому податковому законопроєкті”: впровадження ПДВ для ФОП; податок знадходів від цифрових платформ; обкладання податком міжнародних посилок вУкраїну вартістю до 150 євро; продовження чинності військового збору?
— Можливість схвалення законопроєкту про впровадження ПДВдля ФОПів — вкрай мала. Я поки що не бачу жодних передумов для цього, томущо це питання зробили проблемним і у Верховній Раді, і в суспільстві. Тому,гадаю, Кабмін і не подає законопроєкт до Верховної Ради. Хоча, насправді,Кабмін брав на себе зобов’язання просувати відповідні рішення для їхньогосхвалення.
Сама по собі дискусія безглузда: чи треба зберігати два лімітидля ПДВ — один для ФОПів на спрощеній системі, а інший — для всіх інших ФОПів.Зрозуміло, що це аномалія, яку треба усувати. Ніхто при здоровому глузді неможе заперечити, що ліміт має бути один. Два ліміти не можуть співіснувати.Власне, представники уряду обговорювали з Міжнародним валютним фондом, яким можебути цей єдиний ліміт. І дійшли згоди, що він може відповідати найбільшому ліміту,який є в Євросоюзі — еквіваленту 4 млн грн.
Беручи до уваги, що досі немає законопроєкту у ВерховнійРаді, ймовірно Кабінет Міністрів не прагне його вносити. Можливо, уряд хочеповернутися до обговорення цього питання з МВФ. Зараз (13 — 18 квітня) уВашингтоні відбуваються Spring Meetings Міжнародного валютного фонду. Українськакоманда спробує повернутися до обговорення цього питання під час цієї події.
А яка ймовірність прийняття законопроєкту щодооподаткування міжнародних посилок в Україну вартістю до 150 євро?
— Законопроєкт щодо обкладання податками посилок абсолютно правильний,підтримується бізнесом, ми маємо від бізнесу відповідні звернення. Документ мавбути проголосований на пленарному тижні з 6 по 10 квітня, але до нього простоне дійшла черга. Його буде проголосовано, можливо, наступного пленарного тижня.Документ рекомендований до зали Верховної Ради комітетом. Це не найбільшпопулярний закон, але ми ж для того тут і є, щоб ухвалювати непопулярні, аленеобхідні закони. У депутатів є повне розуміння, що їх треба ухвалювати.
А про оподаткування доходів від цифрових платформ?
— Законопроєкт про обкладання податками доходів від цифровихплатформ розглядатиметься вже в другому читанні. Найімовірніше, розгляддокумента відбудеться не наступного пленарного засідання, а вже в серединітравня.
Травня?
— Так, звісно. Через одне засідання — то вже 12 травня. От,гадаю, 12 травня ми винесемо законопроєкт на розгляд. Просто у нас технічноне виходить підготувати документ до розгляду раніше.
То це вже буде після весняних слухань МВФ?
— Так.
Це, ймовірно, не надто сподобається МВФ?
Ну чому? Це відбудеться до наступного перегляду поточноїпрограми співробітництва з МВФ, до перегляду структурних маяків.
Що (не)дасть бюджету реалізація кожної окремої з цихчотирьох ініціатив? Що може перешкодити зібрати в бюджет зазначені вами суми?
— Від обкладання податками доходів від цифрових платформ миочікуємо близько 14 млрд грн додаткових надходжень до держбюджету; відоподаткування міжнародних посилок — до 10 млрд грн; від військового збору — 135мільярдів щороку; від ПДВ для ФОПів — 40 млрд грн на рік.
Але всі ці цифри дуже орієнтовні. Насправді за всю мою з 2019року роботу ось такі орієнтовні прогнозні показники податкових надходженьзазвичай на практиці перевиконувалися вдвічі, а можливо і втричі. Зазвичайусунення прогалини в обкладанні податками викликає каскадний ефект, коли прикриттяпевної податкової схеми змушує легалізуватися цілі сектори. І за рахунок цьогоподаткові надходження збільшуються.
У нас так було, наприклад, з податком на Google. Мипрогнозували 3 мільярди гривень податкових надходжень за рік, а отримализначно більше.
Про детінізаціюекономіки
Ви публічно заявляєте про ознаки уповільнення тінізаціїекономіки. Про які сфери йдеться і чому так відбувається? Чи можете навестиконкретні дані?
— У 2023 році за рахунок виведення з тіні економіки державнийбюджет отримав додатково суму, що дорівнює $1,5 млрд, в 2024-му — $2,5 млрд. Ав 2025-му році ми мали невиконання податкових надходжень на 33 млн грн, або2,6% до плану.
І це попри те, що бюджет отримав додаткові ресурси заразхунок податку на банки, підвищення акцизів та військового збору. Тобто,резерви для збільшення доходів були, але відбулося недовиконання бюджету. І це,насправді, мене турбує, бо багато сфер економіки працюють у тіні. А держава неможе забезпечити підприємництву однакові умови господарювання. Це і ринокелектроніки, і ресторанний бізнес, і продаж автомобілів, і каргокомпанії, ітютюновий ринок, і багато чого ще.
Це, зокрема, і гральний бізнес, де завдяки зриву керівникамиМіністерства цифрової трансформації та держагентства ПлейСіті процесузапровадження державної системи онлайн-моніторингу бюджет недоотримує 20мільярдів гривень на рік. Це неефективна робота посадовців ОлександраБорнякова (в.о. міністра цифрової трасформації — Ред.) і Геннадія Новікова(очільника держагентства “ПлейСіті” — Ред.) з команди Михайла Федорова тазвичайна корупція.
Це і ринки підакцизних товарів, де Мінцифри продовжуєзривати впровадження електронного акцизу, на що скаржиться легальний бізнес.
Як людина, котра з 2019-го року системно займаєтьсявиведенням економіки з тіні, я бачу, що детінізація є єдиним істотним ресурсом насьогодні для збільшення надходжень до державного бюджету. З іншого боку, цеінструмент забезпечення рівності господарювання, що необхідно для розвиткуекономіки як такої. Ну і, безперечно, це є інструментом вирішення проблеми бідності вкраїні.
Вважаю, що сповільнення у цьому процесі є неприпустимим. Бачуце сповільнення передусім з боку правоохоронних органів. І начебто оновлене Бюро економічної безпеки не показує жодних ефективних результатів. Звернення відпарламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики щодоконкретних схем та порушень податкового законодавства фактично зійшли нанівець — ефекту жодного немає. Заслуховування їх на тимчасовій слідчій комісії з питаньекономічної безпеки — дуже сумні. Сумні, тому що вони не можуть надати намвідповіді на елементарні питання щодо детінізації окремих галузей. Бюроекономічної безпеки не виправдовує очікування. Іноді ми чуємо про окреміреалізації, але вони є точковими, поодинокими та навіть, як у випадку зторговою мережею “Ябко”, не призводять до припинення правопорушень. Тобто,новому БЕБ треба точно працювати краще. І питання тут точно не в зарплатах умайже 80 тис. грн на місяць, котрі вони вважають низькими.
Хоча проблема — не тільки в БЕБ, проблема — і в Податковій,і в Митниці. Це сукупність проблем.
БЕБ гальмує через непрофесіоналізм? Чи навмисне гальмує?
— Я не маю жодних доказів тому, що неефективність БЕБ єнаслідком корупції. Скажу більше — я переконаний, що ні. Однак, безпорадністьзавдає державі не меншої шкоди. Тим більше, що на дев’ятому місяці роботинової команди система досі не очищена. Я не розумію, чому, наприклад,територіальне управління БЕБ в Одеській області досі очолює Сергій Мунтян, якийє символом корупції.
Ми в очолюваному мною парламентському комітеті, на жаль, небачимо в роботі БЕБ жодних змін на краще. Є численні інтерв’ю, конференції,чудові ідеї про те, як боротися з податковими ухилянтами, є скарги на уряд,прокуратуру, є нестримна реформаторська жага, але немає конкретної роботи зганчіркою, аби вимести бруд з кімнати, навести лад.
Розмови про неефективність БЕБ тривають роками. Що требазробити, щоб ситуація врешті змінилася?
— Все відбувається повільніше, ніж мало б бути. Це все малоби відбутися ще декілька років тому. Та, на жаль, не завжди комітету Гетманцевавистачає політичного впливу, аби ці питання вирішити в той спосіб, яким минамагаємося діяти. І складається враження, що ми чи не єдині протистоїмо потужнійзлагодженій клановій системі у фінансовому секторі держави. Реформування податковоїміліції виглядає як велике протистояння зі своїми перемогами та поразками.
Ми почали з того, що ліквідували податкову міліцію, створилиБЕБ. Це був перший великий крок. Наша перемога. Корупційна система “відіграла” і переграла нас на призначенні керівником БЕБ Вадима Мельника з податковоїміліції і, як результат, лишивши все як і було до цього. Ми не зупинилися,прибрали Мельника і тих, хто був після нього, і провели конкурс за участюміжнародників.
Людина, котра зараз очолює БЕБ, вже політично незалежна. Завдалого збігу обставин ця політично незалежна людина мала би ще бутипрофесійною та націленою на результат. Поки що цього ми не бачимо, на жаль, апройшло вже достатньо часу. Тому сьогодні ми жорстко формулюємо вимоги до цієїлюдини, аби змусити її працювати. І в неї є два виходи: або почати працювати,або припинити ці тренування на країні. Переконаний, що і цей етап ми пройдемо іми доведемо до того, що цей орган буде працювати класно.
Безперечно, це можна було би зробити раніше, якби, по-перше,нам пощастило з людським фактором, і, по-друге, якщо б корупційна клановасистема, з якою ми боремося, не була настільки потужною. Це величезне,глобальне протистояння. Його не завжди видно в медіа. Але витоки такогопротистояння — і проти ментів в БЕБ, і проти податкових ухилянтів ікорупціонерів в ігорці, і проти чорних тютюнників та контрабандистів — виможете бачити на шпальтах телеграм-каналів, де систематично публікуєтьсяінформація про замовні кампанії проти мене і колег з комітету. Ми обов’язководоведемо це до кінця. Не зупинимося, незважаючи на жоден спротив. Єдине, щоможе у них вийти, це трохи затягнути процес, чим вони і займаються зараз.
Про гральний ринок
Яка наразі ситуація із розробкою Державної системионлайн-моніторингу (ДСОМ)? Що далі?
— Відкрито кримінальну справу за фактом зриву впровадженняДержавної системи онлайн-моніторингу колишнім міністром цифрової трансформаціїМихайлом Федоровим, нинішнім в.о. міністра цифрової трансформації ОлександромБорняковим та їх “реформаторською” командою. Вони з 2022 року опікуються цієюпроблемою. І я переконаний, що завдяки корупційній складовій вони блокували таблокують впровадження Державної системи онлайн-моніторингу. Більше того, япереконаний, що це навмисна дія. Тобто тут немає нічого випадкового. Це ненепрофесійність чи незграбність, це не дурість — це навмисний саботаж виконаннянорми закону. Такі дії спрямовані на те, щоб гральні заклади не сплачували додержавного бюджету стільки, скільки вони мають сплачувати.
Переконаний, що Генеральна прокуратура притягне довідповідальності злочинців. І переконаний в тому, що їх мають позбавитипосад вже зараз.
Нещодавно на засіданні вашого Комітету було ухваленорішення щодо невідповідності своїм посадам в.о. голови Мінцифри ОлександраБорнякова та керівника державного агентства “ПлейСіті“ Геннадія Новікова. Щодалі?
— Відповідні рішення має приймати Кабінет Міністрів.Більшість міністрів в уряді поділяють мою позицію. Очікуємоприйняття рішення, бо Федоров робить все можливе, аби втримати цю годівницю. Ядумаю, що ми маємо здорові сили в Кабінеті Міністрів і парламенті, котрі маютьоб’єднатися, аби не дати можливості під час війни красти гроші у держави.
Під час одного з наших з вами попередніх інтерв’юу жовтні 2025 року ви пояснювали відсутність результатів Михайла Федорова наниві впровадження Державної системи онлайн-моніторингу, зокрема, тим фактом,що агентство ПлейСіті запустилося лише в травні того року. Зараз ваша позицістала більш жорсткою. Чи правильно я розумію, що ви вже не сумніваєтесь, щонасправді є причиною зволікання із запровадженням ДСОМ?
— Минув час і відбулись певні події, які свідчать, що це непросто бездіяльність. Це навмисні дії. Якщо ж це навмисні дії, то у них маютьбути мотиви. Який може бути мотив у чиновника, який не виконує свої обов’язки вінтересах приватних структур? Я далекий від думки про те, що умисел можемотивуватися «любов’ю до мистецтва». Ймовірно, мова має йти про більш приземленіречі.
В Державному бюджеті на 2026 рік не закладено кошти нафінансування розробки Державної системи онлайн-моніторингу. Скільки миговорили, скільки билися навколо цього… А вони мають нахабство в бюджеті-2026навіть не передбачити гроші на розробку. При цьому передбачають мільйонигривень на супроводження системи, котра не введена в експлуатацію. Вони почуваютьсебе настільки зухвало і нахабно, що це точно не недопрацювання. Це реальнийумисел, спрямований на заподіяння шкоди державі.
Рік тому повноваження КРАІЛ розділили між Мінцифри іПлейСіті. Чи було це рішення правильним?
— Відбувається те ж саме, що і з БЕБ — один в один. Зааналогією, як свого часу в БЕБ був призначений керівником вихідець з податковоїміліції, так само керівником в ПлейСіті був призначений вихідець з КРАІЛ.Рішення про ліквідацію безпорадного органу було правильне, але будь-яке рішенняможна спотворити на рівні виконавців. Це і відбулося.
І мова не лише про ДСОМ. Наразі ПлейСіті не наклало жодногоштрафу на представників грального ринку, наприклад, за порушення законодавствапро рекламу. Замість запровадження дієвого ліміту на гру для гравців — чистаімітація, коли цей ліміт має право встановлювати сам гравець. Це ж точно вінтересах гральних закладів зроблено — це ж очевидні речі.
Зараз імітується бурхлива діяльність навколо обмеження гривійськовослужбовцями. Пропонують обмежувати гру військовослужбовців відповіднодо реєстру військовослужбовців. А такого реєстру ще немає і незрозуміло, коливін з’явиться.
А лотерейний конкурс?! Ну це ж просто жах!. Конкурс бувфактично зімітований. Ліцензії отримали монополісти, котрі працювали наринку.
І це непоодинокі випадки корупції. Я готую ще принаймні двазвернення до Генеральної прокуратури щодо інших злочинів.
Згадаймо, ПлейСіті свого часу отримало від Державного бюророзслідувань документи, що свідчать про наявність російського коріння увласників букмекерської компанії Favbet та оператора лотерей “Патріот”. Акомпанії продовжують працювати.
ПлейСіті приймає рішення про позбавлення ліцензії компанії “Патріот” і в порушення Закону передбачає 30 днів на набуття цим рішенням чинності,хоча факт наявності російського власника в компанії є підставою дляанулювання ліцензії одразу. Для чого це робиться? Для того, щоб дати власникамкомпанії можливість піти в суд і через суд зупинити рішення ПлейСіті. Це простаімітація. Вони просто домовляються з цими чортами — одні чорти з іншимичортами.
В продовження теми детенізації — проблеми іззапровадженням “еАкцизу”: що там не так і хто винен?
— Впровадження електронного акцизу повністю зірвано. Два зполовиною роки розроблялося програмне забезпечення — в результаті ПЗ нерозроблено.
Хто конкретно в цьому винен?
— Особисто Федоров. Вони зірвали реформу. Пішли потім напідвищення – Федоров і його заступник Олексій Вискуб, котрий відповідав за цейнапрямок роботи. Після зриву реформи вони звернулися до нас з проханням, аби мивідстрочили терміни впровадження еАкцизу. Ми відстрочили до першого листопадацього року.
І ось до мене звертається бізнес і повідомляє, що досінічого не зроблено. Днями ми зустрічалися з Європейською бізнес-асоціацією,там були виробники алкоголю і тютюну. Так от — вони просто плачуть. Бо цінедолугі відвантажили їм програмне забезпечення, котре не працює. І не реагуютьна зауваження ринку. У бізнесу має бути за законом 10 місяців на тестування,але тестування чогось, що працює. Це просто жах.
Тому я не знаю навіть, що робити з ними, бо насправді бізнесшокований, ми шоковані всі. Це тотальне розчарування в тому міфові, який Міша(Федоров — Ред.) створював з 2019 року як ефективний менеджер. Він, на жаль,ефективним був тільки в Інстаграм і займався, як виявилося, лише власнимпіаром.
До речі, я дуже вдячний вашому виданню за ці питання прокоманду Федорова. Бо коли я змушений був порушити питання публічно, я зіткнувсяз тим, що піар-складова у нього працює набагато краще, ніж його ПЗ. Настількидобре, що провідні ЗМІ не беруть відносно нього негативну інформацію, навітьякщо вона є правдою. Вони просять прибрати “незручні питання”…
Це дає йому можливість не робити реальні речі, за які вінвідповідає, і складне “доросле” програмне забезпечення — не “Дія”, котра єдостатньо простим програмним засобом, а реальне програмне забезпечення — взагалі не запроваджувалося міністерством.
А що зміниться в листопаді? Чого ви чекаєте?
— Ми ухвалили рішення, що раз на два тижні будемо збиратисяі робити зріз того, що відбувається з цією програмою. Спробуємо все ж такиякось налагодити цей процес. Я спробую привести до тями це недолугеміністерство.
Про ринок капіталув Україні
Як ви оцінюєте процеси, що відбуваються в Нацкомісії зцінних паперів та фондового ринку, зокрема зміну голови Комісії?
— Зарано ще підбивати підсумки.
Але ми внесли цього тижня до Верховної Ради законопроєкт просек’юритизацію активів. Це масштабний документ, котрий ми розробляємо разом зНацкомісією. Попередній склад Нацкомісії не міг його розробити протягом кількохроків. Сьогодні, вже на четвертий місяць від призначення нового голови, мивносимо цей законопроєкт.
Він достатньо якісний. Це велика реформа, котра спрямована назабезпечення стабільності кредитних відносин, створення додаткових інструментівзалучення коштів, пожвавлення фондового ринку. І нам він дуже необхідний длятого, аби запустити програму житлового будівництва на мільйон квартир.
Говорити про якісь результати роботи оновленого керівництваНКЦПФР безперечно зарано. Але я навів цей приклад для того, щоб ви зрозуміли,що там щось позитивне почалося. І зверніть увагу — жодних презентацій, жодних“швидких перемог”, жодних яскравих гасел. Йде кропітка робота, котра, я вірю,конвертується в результат.
На виході в нас вже є законопроєкт про недержавні пенсійніфонди. Два роки він розроблявся НКЦПФР і нічого взагалі не відбувалося.
Знаю, що комісією готується низка пропозицій з дерегуляціїем