Іван Тихонов виступив на Blockchain Forum 2026 у Москві, де розповів про приватні стейблкоїни. На думку засновника Bits.media, попит на інструменти конфіденційності продовжує зростати, незважаючи на загальний тренд на інтеграцію криптовалют із традиційною фінансовою системою, а приватні стейблкоїни можуть стати одним із нових напрямків ринку.
Сьогодні більшу частину учасників ринку цікавить насамперед курс: коли купити, коли продати та де зафіксувати прибуток. Біткоїн створювався після кризи 2008 року як альтернатива Уолл-Стріт і традиційній фінансовій системі, проте зараз крипторинок сам дедалі більше залежить від поведінки фондових ринків. Будь-які події на фондових ринках швидко позначаються на вартості цифрових активів.
Ще кілька років тому прихильники криптовалют говорили про те, що банки стануть не потрібними, а державні інститути замінять смарт-контракти та децентралізовані сервіси. Тепер же значна частина ринку, навпаки, чекає на інтеграцію банків з криптовалютами, запуску ETF і вкладень пенсійних фондів у біткоїн та інші криптовалюти. Масовий інтерес до індустрії часто будується не навколо ідей фінансової незалежності, а навколо мемкоінов, тапалок та швидких спекуляцій.
При цьому самі потреби, що призвели до появи криптовалюту, нікуди не зникли. Bitcoin створювався як інструмент для фінансових операцій без посередників і цензури, проте сьогодні більшість користувачів зберігає активи на біржах і кастодиальних сервісах, а перед переказом коштів нерідко перевіряє адреси через AML-провайдерів.
Чому конфіденційність стає необхідністю
Прозорість блокчейнів означає, що кожен бажаючий може побачити історію транзакцій, зразковий обсяг активів, коло контрагентів та фінансову активність користувача. Це перетворюється на вразливість: прозорість погіршує переговорні позиції, створює ризики для бізнесу та робить власників великих сум мішенню для шахраїв.
Ризики не обмежуються лише фішингом та соціальною інженерією. У криптоіндустрії все частіше відбуваються викрадення, вимагання та напади на інвесторів. Такі випадки фіксувалися у країнах із високим рівнем злочинності, а й у США, Франції та ОАЕ. У Франції співробітницю податкової служби затримали за передачу конфіденційних даних злочинній групі, а минулого року було викрадено співзасновника Ledger разом із дружиною.
Приватність у публічних мережах
З цих причин навіть найбільші блокчейни поступово запроваджують додаткові механізми конфіденційності. В Bitcoin використовуються BIP 352, CoinJoin, PayJoin та зв'язка Taproot з MuSig2. В Ethereum розвиваються ERC-5564, Aztec, Kohaku та ZK L2. У Litecoin використовується MimbleWimble, в Solana – Confidential Transfers і Arcium, в Tron – протокол конфіденційності TRONZ на базі Zk-SNARK, а в екосистемі Cardano розвивається проект Midnight.
Одночасно є блокчейни, де приватність закладена в основу архітектури. Серед них – Monero, Zcash, Dash, Beldex та Zano. Monero використовує кільцеві підписи, а Zcash – докази з нульовим розголошенням.
Конфіденційні стейблкоїни – наступний тренд
Одна з проблем приватних криптовалютів — висока волатильність. Саме тому ринок поступово прийшов до ідеї стейблкоїнів. Існує три основні типи таких активів: забезпечені фіатом, забезпечені криптовалютою та алгоритмічні. Для приватних рішень найбільш підходящими вважаються криптозабезпечені та алгоритмічні моделі.
Нині ринок таких інструментів лише формується. Серед існуючих проектів можна виділити fUSD на базі Zano, xUSD від Haven Protocol, а також USDCx та USAD на Aleo. При цьому xUSD відсутня на CoinMarketCap, а капіталізація fUSD становить близько $10 млн.
Інтерес до таких рішень може зростати на тлі санкцій, обмежень, взаємних блокувань та попиту на фінансовий суверенітет. Наприклад, в екосистемі Zano вже можна випускати власні приватні токени за аналогією з Ethereum, але з вищим рівнем конфіденційності.
Чому регулятори чинитимуть опір
Головний ризик для конфіденційних активів пов'язаний із регулюванням. Регуляторам складніше працювати з інструментами, де обмежений доступ до інформації про транзакції, тому вони часто прагнуть заборонити такі рішення. Проте подібний підхід уже застосовувався до криптовалютів загалом: проекти просто переносили діяльність до інших юрисдикцій, де створювали робочі місця, сплачували податки та розвивали інфраструктуру.
При цьому приватні активи не обов'язково означають повний уникнення вимог законодавства. Для таких інструментів вже існують механізми вибіркового розкриття інформації, наприклад, ключі розкриття транзакцій. За оцінками аналітиків, частка нелегальних операцій із криптовалютами зазвичай не перевищує 0,5%.
Технології й раніше намагалися забороняти — від друкарства до телеграфу. Проте подібні обмеження ніколи не призводили ні до чого, окрім технологічного відставання країн, які намагалися ізолюватись від нових інструментів та підходів.
«Справжня свобода ніколи не була масовим продуктом», — ця теза стала одним із головних висновків виступу. Конфіденційність у цифровій економіці поступово перетворюється з базового права на окремий привілей, для якого потрібні технічні знання та спеціальні інструменти.