Містобудівні умови та обмеження залишаються найбільшою перешкодою для житлового будівництва. / Pexels
Отримання містобудівних умов і обмежень і надалі є основною перешкодою для початку зведення житла. Тому для сектора потрібен чіткий метод оскарження у випадках, коли місцева влада відхиляє або затримує видачу даних документів.
До такого висновку прийшла Українська асоціація девелоперів за результатами галузевого дослідження “Адміністративні перепони в житловому будівництві”, інформує Delo.ua.
Згідно з інформацією, отриманою під час дослідження, саме складнощі з отриманням містобудівних умов і обмежень (МУО) є визначальним аспектом, який гальмує початок житлових проєктів. Крім того, ця процедура входить до трійки тих, які найбільше потребують спрощення на локальному рівні.
Містобудівні умови та обмеження – це документ, що визначає ключові параметри майбутньої забудови: висоту, густоту забудови, відступи від меж ділянки та інші вимоги. Фактично він визначає, що і в яких рамках можна будувати на конкретній території.
“За ідеєю, МУО мали б бути ясним і прогнозованим документом – фактично цифровим витягом з містобудівної документації щодо конкретної земельної ділянки. Проте на практиці процес часто залишається залежним від особистих рішень: терміни затягуються, з’являються неаргументовані вимоги або відмови, а ідентичні норми можуть інтерпретуватися по-різному. Саме тому ринку потрібен зрозумілий спосіб апеляції”, – зазначив голова Української асоціації девелоперів Євген Фаворов.
В Асоціації зауважують, що проблеми з отриманням МУО підтверджують не тільки самі гравці ринку. Національне агентство з питань запобігання корупції також вказує, що існуючий процес отримання даних для проєктування породжує ризики корупції та нелегальної забудови. Отже, підходи до видачі містобудівних умов і обмежень потребують систематичного перегляду.
У попередньому аналізі НАЗК зазначало, що МУО, які повинні чітко відповідати містобудівній документації для конкретної ділянки, на ділі часто видаються “в ручному режимі”. Це формує ризики затягування процесів, необґрунтованих відмов і маніпуляцій з умовами.
Опитування УАД також показало, що ринок менше довіряє місцевій владі, ніж державній: 3,0 бала проти 5,0. При цьому реформу ДАБІ в ДІАМ респонденти оцінили досить високо – на 7,04 бала з 10.
“ДІАМ вже продемонструвала здатність функціонувати як реформований орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Якщо на місцях з’являється неправомірна відмова або процес фактично зупиняється, ринок повинен мати незалежний і зрозумілий спосіб перегляду. Це не про централізацію, а про чесні та передбачувані правила”, – додав Фаворов.
В УАД підкреслюють, що впровадження механізму апеляції не означає обмеження повноважень місцевої влади у сфері містобудування. Громади і надалі повинні визначати політику розвитку територій і затверджувати документацію.
Разом з тим, бізнесу потрібен інструмент захисту – у випадку, якщо місцева влада безпідставно відмовляє у видачі МУО або зволікає з ухваленням рішення.
“Сектор говорить про апеляцію саме у випадках неправомірних відмов або бездіяльності. Про те, щоб відібрати повноваження у громад, не йдеться. Мова йде про запобіжник від зловживань і зволікань. Якщо проєкт відповідає законодавству і містобудівній документації, він не повинен місяцями залишатися заблокованим”, – підкреслив Фаворов.
В Асоціації вважають, що вирішальне рішення для ринку – повна цифровізація та автоматизація процесу видачі МУО. Це допоможе зменшити вплив людського фактора, обмежити можливості для зловживань і зробити процедуру більш прозорою та прогнозованою.
У НАЗК також підкреслюють, що перехід до цифрового формату є одним із ключових способів знизити корупційні ризики. До тих пір, поки система не буде повністю автоматизована, в УАД пропонують впровадити механізм апеляції через ДІАМ як тимчасове рішення – щоб убезпечити проєкти від необґрунтованих відмов і затягування процесів.
В результаті в Асоціації вважають, що зменшення корупційних ризиків, поява зрозумілої процедури оскарження та подальша цифровізація допоможуть активніше запускати нові житлові проєкти. Це, у свою чергу, збільшить пропозицію житла для українців, зокрема військовослужбовців, переселенців та інших категорій, які потребують підтримки.
Нагадаємо, скандальний польський підрядник виграв у тендері на будівництво сміттєпереробного комплексу у Хмельницькому. Загальна вартість будівництва становить 36,5 млн євро.