Тимчасово переміщені громадяни нерідко змушені витрачати значну частку свого бюджету на винаймання помешкання. / Freepik
Проблема забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО) є однією з найкритичніших, і її неможливо розв’язати лише завдяки програмі “єВідновлення” чи окремим заходам. Держава повинна впроваджувати комплексні та довгострокові рішення: розвивати доступний ринок оренди, будувати соціальне житло, забезпечувати прозорість на ринку найму та створювати механізми підтримки для осіб, які через вимушені обставини винаймають житло в інших населених пунктах.
Про це заявила Голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, передає Delo.ua.
Голова комітету посилається на результати соціологічного дослідження “Добробут, купівельні звички та житлове питання українців”, яке було проведено наприкінці травня.
Згідно з даними опитування, загалом 17% опитаних українців обирають оренду житла. Однак серед тих, хто переїхав до іншої області після 24 лютого 2022 року, частка орендарів сягає 65%. Серед ВПО, які перемістилися в межах однієї області, винаймають житло 35%.
“Цифри чітко демонструють прямий взаємозв’язок між внутрішнім переміщенням та потребою в оренді. Для людей, які втратили свої домівки або були змушені залишити свої помешкання через воєнні дії, оренда часто стає не короткостроковим рішенням, а довготривалою реальністю”, – зазначила Шуляк.
Водночас оренда житла становить значне фінансове навантаження. Результати дослідження показали, що 36% орендарів витрачають на оплату житла та комунальних послуг від 20% до 50% свого сукупного доходу. Ще 28% спрямовують на ці потреби від 50% до 70% свого бюджету, а 16% респондентів – понад 70% заробітку.
“Це свідчить про те, що для значної кількості орендарів витрати на житло вже є критичними або наближаються до критичного рівня. Особливо це стосується ВПО, які одночасно несуть витрати, пов’язані з адаптацією в новій громаді, пошуком роботи, навчанням дітей та облаштуванням побуту”, – зауважила народна депутатка.
Таким чином, житлова політика повинна враховувати не лише будівництво, але й забезпечення доступної орендної плати. Це передбачає створення легального та зрозумілого ринку, забезпечення захисту прав усіх учасників, запровадження прозорих договорів, а також наявність соціального житла для тих, хто не в змозі покрити ринкову вартість оренди.
Шуляк також підкреслила, що зниження податкового тягаря для орендодавців може стати одним із ключових кроків до легалізації ринку оренди. Якщо власникам нерухомості стане простіше та вигідніше укладати офіційні угоди, це сприятиме підвищенню рівня захищеності як орендодавців, так і орендарів.
Нагадуємо, що в деяких регіонах вартість оренди квартир продовжує збільшуватися, зокрема це стосується і прифронтових територій. Наприклад, на Сумщині за останній місяць ціни зросли на 165%, а середня вартість найму однокімнатної квартири досягла 14,6 тис. грн.