Застарілі методики розрахунку пенсійних виплат відходять у минуле. Відповідно до нового урядового проєкту, пенсії громадян України будуть розділені на дві складові: гарантовану базову частину та бали, які нараховуватимуться за сплачені податки. Розглянемо, звідки влада планує залучити фінансування та яким буде вплив цих змін на фінансовий стан пенсіонерів.
Пенсії в Україні / © ТСН
Пенсійна реформа, анонсована урядом, знову опинилася в центрі уваги. Кабінет Міністрів 8 червня офіційно представив Верховній Раді оновлену концепцію майбутніх трансформацій. Парламент надав уряду місяць для доопрацювання фінальної версії законопроєкту, термін якого добігає кінця.
Суть розбіжностей, принципи нової бальної системи, і найголовніше – чи має країна, яка перебуває у стані війни, ресурси для суттєвого збільшення виплат, обговорювалося із головою секретаріату Ради підприємців при Кабміні, економістом Андрієм Забловським.
Два стовпи нової системи: базова частина та бали
Як наголосив Андрій Забловський, ключова мета реформи — демонтаж поточної заплутаної системи нарахувань, яка є недостатньо справедливою. На сьогоднішній день особи з однаковим трудовим стажем та рівнем заробітку відносно середнього по країні, але які вийшли на пенсію з різницею у 10-15 років, отримують суттєво відмінні виплати. Раніше пенсії фактично “заморожувалися” через застарілі коефіцієнти середньої заробітної плати.
Нова модель передбачає поділ пенсії на дві складові:
-
Базова (солідарна) частина. Це фіксована сума, яку держава гарантує кожному пенсіонеру, що має повний страховий стаж (35 років для чоловіків, 30 років для жінок), незалежно від його попередньої професії. Очікується, що ця частина зможе забезпечити захист від бідності, оскільки її розмір буде дорівнювати або бути близьким до фактичного прожиткового мінімуму.
-
Страхова (бальна) частина: Це індивідуальна надбавка, розрахована за бальною системою. Її розмір залежить від тривалості трудової діяльності особи та обсягу Єдиного соціального внеску (ЄСВ), сплаченого за неї до Пенсійного фонду України (ПФУ).
Суть бальної системи полягає в забезпеченні автоматичної індексації виплат. Якщо працівник отримував офіційну заробітну плату на рівні середньої по країні, йому за кожен місяць нараховуватиметься 10 балів (у попередній моделі розрахунку це було 12 балів на рік при середній зарплаті – Авт.). Отримуючи вдвічі більше, він отримуватиме 20 балів, а працюючи на мінімальну зарплату – 3,5 бали. Щороку Кабінет Міністрів, затверджуючи бюджет, встановлюватиме актуальну фінансову вартість одного балу (наприклад, 1 бал = 30 грн). Таким чином, загальна кількість накопичених за життя балів буде множитися на актуальну вартість балу, автоматично коригуючи пенсії тих, хто вийшов на заслужений відпочинок 10-20 років тому, до сучасного рівня інфляції та заробітних плат.
Для тих, хто вже є пенсіонером, уряд планує здійснити ретроспективний перерахунок. Логіка полягає в наступному: якщо умовно у 2005 році особа отримувала заробітну плату, що дорівнювала середній по країні, їй за кожен місяць буде нараховано 10 балів, і так далі. Усі бали, накопичені протягом життя, будуть підсумовані та помножені на вартість одного балу, яку щорічно затверджуватиме Кабінет Міністрів.
Цільовий показник уряду – досягти коефіцієнта заміщення заробітку пенсією на рівні 40%. Зараз цей показник є критично низьким, складаючи 20-25%, тобто пересічний українець, виходячи на пенсію, втрачає 75-80% свого місячного доходу. Для особи із середньою “білою” заробітною платою, яка у 2026 році, за методикою підрахунку від ПФУ, становитиме близько 23200 грн (враховуючи ФОП, які сплачують ЄСВ з мінімальної зарплати), пенсія має становити приблизно 9280 грн (40%).
Конфлікт цифр: Уряд проти депутатів
Як пояснив Андрій Забловський, наразі основна лінія розбіжностей між Кабінетом Міністрів та профільним комітетом Верховної Ради стосується розміру гарантованої базової частини пенсії.
Андрій Забловський / © УНІАН
Уряд у своїй червневій концепції пенсійної реформи запропонував зафіксувати базову пенсію на рівні 6000 грн для пенсіонерів з повним стажем (поточний розмір – 3458 грн, або 40% від мінімальної зарплати для осіб, які досягли 65 років). Відповідно, ті, хто має менший стаж, не чекатимуть досягнення пенсійного віку 63 або 65 років; їм буде призначено пенсію пропорційно до стажу. Наприклад, за 20 років стажу пенсія становитиме 3428 грн (20:35×6000 грн). Вже призначені пенсії не будуть зменшені, що заборонено законодавством.
Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев висловив різку критику, назвавши фіксовані 6000 грн “половинчастим рішенням”. Як пояснив депутат, позиція комітету Ради базується на чинному законодавстві. Згідно зі статтею 5 Закону України “Про прожитковий мінімум”, Міністерство соціальної політики зобов’язане щомісяця розраховувати фактичний (у поточних цінах) прожитковий мінімум на основі даних Державної служби статистики щодо вартості продуктів харчування, ліків та послуг. Станом на літо 2026 року цей показник для пенсіонерів наближається до 7300 гривень. Саме тому законодавці вимагають прив’язати базову виплату до динамічного фактичного прожиткового мінімуму. Водночас депутати запевняють суспільство, що парламент не підтримуватиме підвищення пенсійного віку.
Математика перерахунку: хто виграє, а хто втратить?
Якщо компроміс буде досягнуто та реформа набуде чинності, українські пенсіонери будуть розподілені на три умовні групи.
-
“Мінімальники”. Ті, хто сьогодні отримує від 3406 до 3458 грн, відчують найбільше відносне зростання. Їхні виплати будуть підвищені до базового рівня (або запропонованих урядом 6000 грн, або рекомендованих Радою 7300 грн).
-
“Середній клас”. Особи, які наразі мають чесно зароблену пенсію близько 7300 грн завдяки тривалому стажу та високій заробітній платі. Вони отримають базову частину плюс значну доплату за бали. За оцінками, їхні виплати після перерахунку зростуть до 9500–11000 гривень, що дозволить уникнути зрівнялівки.
-
“Пенсійна еліта”. Найбільш суттєвий удар реформа завдасть тим, хто розраховує на максимальні виплати. Наразі в Україні діє обмеження: максимальна пенсія не може перевищувати 10 офіційних прожиткових мінімумів (зараз – 25950 грн). Нова реформа повністю скасовує прив’язку до “мінімалок“. Високі пенсії будуть перераховані за балами, але оскільки сплата ЄСВ має верхню межу (максимум із 15 мінімальних зарплат, або з 129705 грн), за вищу зарплату бали не нараховуватимуться. Вже призначені високі пенсії збережуться, але вони не будуть автоматично зростати разом із мінімальними пенсіями.
Де взяти кошти на пенсійну реформу
Найважливіше питання, на яке уряд намагається знайти відповідь: де залучити сотні мільярдів гривень для фінансування цієї моделі в умовах війни? Усі внутрішні доходи України спрямовуються на оборону, а соціальна сфера критично залежить від міжнародної допомоги.
За словами Андрія Забловського, головна ставка Ради та Кабміну – тотальна детінізація ринку праці.
«Бальна система задумана як психологічний і фінансовий стимул, держава робить розрахунок наочним, — вважає експерт. – Працівник в особистому кабінеті ПФУ бачитиме: погодився на зарплату в конверті та мінімальну зарплату – отримав 3,5 бали на місяць і, як наслідок, приріст у 100 грн до базової пенсії. Працюєш з офіційною зарплатою – отримуєш 10-20 балів і щомісяця капіталізуєш їх на майбутнє. За задумом посадовців, люди мають самі чинити тиск на бізнес, вимагаючи легалізації. Наразі, за статистичними даними, в Україні офіційно сплачують ЄСВ близько 9,5 млн найманих працівників (до війни – 12,8 млн). Водночас у країні налічується 10,05 млн пенсіонерів. Таке співвідношення є критичним для солідарної системи».
Втім, експерт наголосив: бальна система може частково сприяти детінізації лише серед 9,5 млн найманих працівників, проте реформа залишає у “сірій зоні” дві інші великі групи. Перша – 2,2 млн ФОП, більшість з яких законно сплачують мінімальний ЄСВ (1902 грн на місяць) і автоматично накопичуватимуть мінімальну кількість балів. Друга – від 2 до 3 млн самозайнятих осіб (фрілансери, “сірий” сектор), які взагалі не беруть участі в пенсійній системі. Для цих п’яти мільйонів активного населення реформа не створює реальних стимулів платити більше вже сьогодні. Це означає, що в майбутньому вони зможуть розраховувати виключно на “соціальний пайок” – гарантовану державою базову виплату.
Андрій Забловський скептично оцінив ще один аспект концепції пенсійної реформи: введення накопичувальних особистих пенсій, яке уряд знову декларативно планує на 2026-2027 роки. На його думку, яку поділяють і інші економісти, в умовах поточної інфляції та відсутності розвиненого фондового ринку це – утопія. Накопичувальні кошти громадян просто не буде куди надійно інвестувати, окрім облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), що перетворить систему на чергове перекладання коштів з однієї державної кишені в іншу, де їх поступово знецінюватиме інфляція.
«Запуск накопичувального пенсійного рівня відкладається в Україні з 2000 року, і, очевидно, знову залишиться нормою “на папері”, як мінімум, до повного завершення воєнного стану», — підсумував Забловський.
На його думку, складно спрогнозувати, чи проголосують парламентарії за нову пенсійну реформу. Найімовірніше, законопроєкт буде прийнятий у першому читанні, а його подальша доля залишається невизначеною.
Висновок
Чергова урядова реформа є спробою перекласти фінансову відповідальність на суспільство за допомогою прозорого цифрового обліку. Держава заявляє: ми забезпечимо базовий мінімум, щоб ніхто не опинився за межею виживання, а подальший розмір виплат залежатиме від накопичених балів.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати