Тисячі ветеранів скористалися пропозиціями Ощадбанку.
Підприємництво серед ветеранів стало одним із найдинамічніших напрямів української економіки за останні роки. Завдяки державним грантам, пільговим кредитам та програмам консультацій тисячі колишніх військових розпочали або розвивають власний бізнес.
Ми досліджуємо, які сфери обирають ветерани, яка підтримка допомагає їм після повернення до цивільного життя та як ветеранський бізнес може сприяти економічному відновленню України. У цьому нам допомагає досвід Ощадбанку, який посів перше місце серед державних установ у рейтингу “Лідери ветеранської економіки” спеціального проєкту “Ветеранська економіка”.
Більше, ніж просто соціальний проєкт
Спочатку започаткування бізнесу ветеранами розглядалося передусім як шлях до реінтеграції у суспільство. Передбачалося, що власна справа допоможе колишнім військовим відновити фінансову незалежність, знайти нову професійну роль та адаптуватися після служби. Однак практика показала, що значення ветеранського підприємництва виходить далеко за межі соціальної допомоги.
Завдяки програмам Ощадбанку вже пройшли тисячі ветеранів та членів їхніх сімей. Як уповноважений державний банк, він погодив виплату 1,35 млрд грн грантів у межах ветеранського напрямку програми «єРобота» для понад 2400 ветеранів-підприємців та їхніх родин. Крім того, власний проєкт банку «БІЗНЕС 4.5.0.» сприяв відкриттю 1918 рахунків для 1903 клієнтів-ветеранів та наданню 127 пільгових кредитів на загальну суму понад 210,5 млн грн.
Такий обсяг роботи дозволяє побачити, як за останні роки змінилося саме розуміння ветеранського бізнесу.
Головний висновок – ветерани демонструють високу фінансову дисципліну та прагнення до розвитку. Водночас ветеранський бізнес відрізняється від традиційного малого та середнього підприємництва передусім своїм соціальним аспектом. Ветерани створюють бізнес не тільки заради прибутку. Вони прагнуть підтримати побратимів, забезпечити для них робочі місця та допомогти їм адаптуватися до цивільного життя через спільну діяльність.
Наталя Буткова-Вітвіцька членкиня правління Ощадбанку , відповідальна за ММСБ
Саме тому ветеранське підприємництво вже складно розглядати виключно як інструмент реінтеграції. Воно поступово перетворюється на самостійний сектор економіки зі своєю логікою розвитку.
У банку відзначають, що сьогодні дедалі більше ветеранів мислять категоріями масштабування бізнесу. Якщо кілька років тому багато хто починав з невеликих сімейних проєктів або самозайнятості, то зараз зростає кількість тих, хто купує франшизи, відкриває мережі підприємств або планує будувати великі компанії.
При цьому доступ до фінансування вже не є головним бар’єром. Завдяки державним грантам та спеціальним кредитним програмам розпочати власну справу стало значно простіше. Натомість дедалі більшого значення набувають знання та підприємницькі компетенції.
«БІЗНЕС 4.5.0.»: підтримка ветеранів від ідеї до власної справи
Станом на червень 2026 року проєкт «БІЗНЕС 4.5.0.» надає ветеранам і членам їхніх родин комплексну підтримку для започаткування та розвитку бізнесу.
- 1903 клієнти-ветерани;
- 1918 відкритих рахунків;
- 127 пільгових кредитів;
- понад 210,5 млн грн профінансованих проєктів;
- окремі кредитні продукти для придбання франшиз і запуску агробізнесу;
- консультаційний супровід та пільгові тарифи на банківське обслуговування.
Йдеться насамперед про необхідність швидко опанувати цивільні компетенції: фінансове планування, юридичні питання, ведення бухгалтерії, побудову бізнес-процесів. Не менш складним залишається психологічний перехід від чіткої військової системи до підприємництва, де багато рішень доводиться ухвалювати самостійно.
Чому консультації іноді важливіші за кредит
Саме тому проєкт «БІЗНЕС 4.5.0.» був створений не лише як кредитна програма. Він поєднує пільгове фінансування, консультаційну підтримку та спеціальні умови банківського обслуговування. Для стартапів діють окремі кредитні продукти на купівлю франшиз або запуск аграрного бізнесу, а підприємці отримують супровід ще до моменту отримання коштів.
Практика показує, що найбільше запитань виникає саме на старті. Найчастіше ветерани звертаються за фінансуванням придбання обладнання, транспорту, розвитку аграрного виробництва або запуску бізнесу за франчайзинговими моделями. Водночас ключова допомога потрібна ще до підписання кредитної угоди.
Саме етап підготовки бізнес-плану, оформлення документів та заповнення грантових заявок найчастіше визначає, чи отримає підприємець фінансування.
Після отримання коштів характер запитів змінюється. Підприємців уже цікавить правильне ведення фінансової звітності, виконання умов грантових програм, взаємодія з контролюючими органами та організація роботи компанії.
Фактично банк дедалі частіше виступає не лише фінансовим партнером, а й консультантом, який супроводжує підприємця від бізнес-ідеї до стабільної роботи компанії.
Структура ветеранського підприємництва також помітно змінюється. Якщо раніше серед найпопулярніших напрямів були кав’ярні, автомайстерні чи невеликі крамниці, то сьогодні ветерани все активніше входять у технологічні сфери. Серед нових лідерів – виробництво дронів, IT-проєкти, підприємства оборонно-промислового комплексу, рішення для точного землеробства.
Водночас банк бачить значний потенціал у переробній промисловості, логістиці та зеленій енергетиці. Саме тут військовий досвід багатьох ветеранів може стати серйозною конкурентною перевагою. Управління людьми, ресурсами та складними процесами в умовах невизначеності – це компетенції, які високо цінуються і в цивільній економіці.
Від підтримки до відновлення економіки
За спостереженнями Ощадбанку, портрет сучасного ветерана-підприємця також суттєво відрізняється від традиційного образу малого бізнесмена. Найчастіше це люди віком від 25 до 45 років, які звикли працювати в умовах високої відповідальності та невизначеності. Саме війна сформувала в них якості, які сьогодні допомагають будувати власну справу.
«Їхня головна мотивація – забезпечити родину та зробити свій внесок у відбудову країни. Вони пройшли війну, тому мають унікальну стійкість до стресу та вміють ухвалювати рішення у критичних ситуаціях. Їхній ризик завжди прорахований. Водночас вони дуже цінують чесність, прозорі правила гри та відкриту комунікацію з боку банку», – вважає Наталя Буткова-Вітвіцька.
Саме тому фінансування ветеранського підприємництва поступово виходить за межі класичного банківського кредитування. Для цієї категорії підприємців важливо отримати не лише доступ до капіталу, а й зрозумілі правила, професійний супровід і можливість швидко отримати консультацію тоді, коли вона справді потрібна.
Не менш важливим напрямком роботи для банку залишається підтримка ветеранів як майбутніх роботодавців. Кожен успішний ветеранський бізнес — це не лише стабільний дохід для його засновника. Це нові робочі місця, податкові надходження та розвиток місцевих громад.
Саме тому сьогодні дедалі більше говорять не лише про підтримку ветеранів, а й про їхній внесок у майбутнє української економіки.
«Ветеранський бізнес стане одним із головних фундаментів внутрішньої економіки України. Це сотні тисяч нових робочих місць від людей, які пов’язують своє майбутнє саме з Україною. Ветерани не вивезуть капітал за кордон – вони інвестуватимуть у свої громади, сплачуватимуть податки на місцях і стимулюватимуть розвиток українського виробництва. Фактично вони поступово перетворяться з отримувачів державної підтримки на потужних донорів економіки», – вважають у банку.
Разом із тим повноцінне формування ветеранської економіки потребує не лише активності бізнесу чи банківського сектору. На думку Ощаду, наступним кроком має стати вдосконалення державної політики.
Зокрема, одними із найбільш ефективних інструментів могли б стати податкові стимули для ветеранських стартапів у перші роки після запуску. Не менш актуальним залишається питання страхування воєнних ризиків для підприємств, які працюють у прифронтових регіонах. Це дозволило б значно активніше розвивати бізнес саме там, де він найбільше потрібен для економічного відновлення країни.
Водночас міжнародні партнери могли б зробити акцент не лише на фінансуванні, а й на довгострокових програмах бізнес-освіти, менторства та підтримки виходу українських ветеранських компаній на зовнішні ринки.
«єРобота»: результати ветеранського напряму через Ощадбанк
Як уповноважений державний банк Ощадбанк реалізує ветеранський напрям програми «єРобота».
Станом на середину червня 2026 року:
- погоджено 1,35 млрд грн грантів;
- фактично виплачено 1,15 млрд грн;
- підтримано 2400 ветеранів і членів їхніх родин;
- реалізація проєктів дозволить створити понад 5000 нових робочих місць.
Окремою темою для Ощадбанку залишається і повернення ветеранів до роботи всередині великих компаній. У банку переконані, що реінтеграція ветеранів – це не соціальна місія, а інвестиція у людський капітал.
«Втрачати досвідчених працівників через відсутність якісної адаптації – означає втрачати компетенції та нести прямі економічні збитки. Саме тому роботодавцям варто впроваджувати програми наставництва, допомагати ветеранам оновлювати професійні навички, адаптувати робочі місця до потреб людей з інвалідністю, навчати команди правильної взаємодії та забезпечувати гнучкий графік у перші місяці після повернення», – наголошують в Ощадбанку.
У банку переконані, що саме поєднання якісної реінтеграції, доступу до фінансування та професійної підтримки створює умови, за яких ветеранський бізнес перестає бути винятком і стає природною частиною української економіки. Саме такою, на думку Ощадбанку, має стати ветеранська економіка вже найближчими роками.
Через п’ять років успіх ветеранської економіки визначатиметься не кількістю окремих програм підтримки, а реальними економічними показниками. У банку вважають, що понад 60% ветеранів після повернення зі служби мають бути або успішно працевлаштованими, або вести власну справу. Частка ветеранського бізнесу у валовому внутрішньому продукті країни має досягти 5–7%, а українські ветеранські бренди – впевнено працювати не лише на внутрішньому ринку, а й експортувати свою продукцію у різні країни світу. Саме такий підхід, переконані в Ощадбанку, дозволить перетворити ветеранське підприємництво на один із драйверів повоєнного відновлення України.