Після припинення діяльності КРАІЛ, держава відновила управління гральним сектором через новостворену структуру — ПлейСіті. Цьому органу надано розширені повноваження, сучасні цифрові інструменти та чітко визначену мету: навести лад у галузі, яка тривалий час перебувала на межі законності та тіньової діяльності.
Проте, вже протягом першого року функціонування, цей регулятор опинився в епіцентрі гучних штрафних санкцій, судових розглядів та політичних дебатів. Як функціонує PlayCity, кого притягує до відповідальності та чому викликає стільки критики — розглянемо детальніше.
Фото: playcity.gov.ua
Що таке ПлейСіті та навіщо його було засновано
ПлейСіті (PlayCity) — це державна установа, яка у 2025 році перебрала на себе роль головного регулятора українського ринку азартних ігор та лотерей, замінивши попередню Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ). Його створення стало невід’ємною частиною масштабної реформи, що послідувала за ухваленням закону №4116-IX, який запровадив значно жорсткіші правила для гральних операторів, рекламної сфери та самих гравців.
Новий регуляторний орган отримав не тільки традиційні функції з видачі ліцензій та здійснення нагляду, але й сучасні засоби цифрового контролю. Це включає розробку Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ), призначеної для відстеження транзакцій у режимі реального часу, а також автоматизацію процесів ліцензування та перевірок.
«Раніше держава отримувала інформацію про ринок постфактум — у вигляді звітів за минулі періоди. Це обмежувало можливості контролю діяльності грального бізнесу та миттєво реагувати на порушення. ДСОМ змінює цей підхід. Тепер держава отримує дані про роботу організаторів азартних ігор: постійним потоком, без затримок, 24/7», — йдеться у повідомленні Мінцифри.
Теоретично, логіка функціонування є прямолінійною: мінімізувати вплив людського фактору, зменшити ризики корупції та забезпечити максимальну прозорість ринку.
Основні функції: від ліцензування до блокування веб-ресурсів
На практиці діяльність ПлейСіті охоплює кілька ключових напрямків.
По-перше, це процес ліцензування. Агентство надає дозвільні документи операторам гральних закладів, букмекерським конторам та організаторам лотерей, а також контролює дотримання ними встановлених вимог.
По-друге — нагляд та застосування санкцій. Регулятор проводить перевірки, виявляє порушення та накладає фінансові стягнення. Це стосується як безпосередньо операторів, так і суб’єктів, що займаються рекламою азартних ігор.
По-третє — протидія нелегальному ринку. ПлейСіті активно займається блокуванням онлайн-казино, що працюють без належної ліцензії. За перший рік діяльності було заблоковано понад 3 500 інтернет-ресурсів та видалено сотні облікових записів у соціальних мережах, які використовувалися для просування незаконного гемблінгу.
Окремий напрямок роботи — взаємодія з технологічними платформами та правоохоронними органами. Це передбачає співпрацю з такими гігантами, як Google, Meta, TikTok, Viber, а також з Бюро економічної безпеки України з метою обмеження доступу до нелегального контенту.
Ще один важливий аспект — політика відповідальної гри. Регулятор відповідає за впровадження механізмів самообмеження для гравців та загальну боротьбу з проблемою ігрової залежності (лудоманії).
Додатково для ознайомлення: Епоха полікризи: як світ втратив стабільність і чому Україна живе в майбутньому
Перші результати: фінансові надходження до бюджету та масштабні блокування
Згідно з офіційною статистикою, реформа вже продемонструвала помітні фінансові досягнення. У 2025 році до державного бюджету надійшло понад 1,7 мільярда гривень у вигляді ліцензійних платежів від грального бізнесу, а також майже 17 мільярдів гривень податкових відрахувань від цієї галузі.
Крім того, понад 72 мільйони гривень було отримано від ліцензій, виданих операторам лотерей.
«До перезапуску ринку лотерей, що відбувся у 2025 році, держава фактично не отримувала жодних ліцензійних надходжень від цього бізнесу понад 12 років», — йдеться у заяві PlayCity.
Одночасно держава значно посилила боротьбу з нелегальним сегментом ринку. Масове блокування веб-сайтів та акаунтів стало одним із ключових інструментів ПлейСіті, що дозволяє оперативно обмежувати доступ до ресурсів тіньових операторів.
За останній рік було здійснено наступні заходи:
- заблоковано понад 3 500 нелегальних платформ, що пропонували азартні ігри;
- видалено понад 500 облікових записів у соціальних мережах, які використовувалися для незаконної реклами азартних ігор;
- застосовано штрафні санкції до 16 блогерів та медіа за розповсюдження незаконної реклами грального контенту.
Штрафи як основний інструмент впливу
Найбільш помітною сферою діяльності ПлейСіті стали штрафні санкції, особливо у випадках, пов’язаних з рекламою азартних ігор.
За порушення правил рекламування азартних ігор законодавство передбачає штраф у розмірі приблизно 4,8 мільйона гривень, і саме такі стягнення ПлейСіті застосовує у переважній більшості подібних ситуацій. Під приціл потрапляють не лише самі оператори, але й медіа, блогери та Telegram-канали.
Серед найбільш обговорюваних випадків:
- Telegram-канал Труха Україна — оштрафовано на 4,8 мільйона гривень за розміщення реклами ставок на спорт;
«PlayCity продовжує боротися з незаконною рекламою азартних ігор і лотерей. Після моніторингу популярних Telegram-каналів виявили: «Труха Україна» системно рекламувала азартні ігри з порушенням закону. Результат — штраф 4,8 млн грн для власника каналу», — йдеться у повідомленні Мінцифри.
- dev.ua — отримав аналогічний штраф за публікацію реклами азартних ігор (це рішення викликало значні дискусії у професійному середовищі, а саме видання публічно висловило критику щодо підходу регулятора);
«Ми не вважаємо, що згадка бренду в інформаційному анонсі є порушенням закону «Про рекламу». Так, до «відповідальності» можна притягнути будь-який вебсайт, на якому є згадка бренду казино. Це може бути сайт про роботу (де, наприклад, публікуються вакансії зі згадкою бренду)», — зазначив CEO dev.ua Стас Юрасов.
- блогерки Русалочка XL (Діана Мовсесян), Алхім (Ганна Алхімова, Буряченко) а також Сімбочка (Каріна Кучменко) — кожна отримала штрафи у розмірі 4,8 мільйона гривень — за незаконне просування азартних ігор;
- Favbet — спочатку оштрафовано на 9 мільйонів гривень (у січні 2026 року), а згодом на 933 мільйони гривень з подальшим анулюванням ліцензії для ТОВ «Фавбет Гейм Слотс»;
«Підставою стали виявлені на плановій перевірці 108 гральних автоматів без підтвердженого інспектування відповідно до вимог законодавства. Контроль за ринком має бути прозорим й однаковим для всіх. Кожні порушення мають чіткі наслідки», — йдеться у повідомленні регулятора.
- Cosmolot отримав сукупність штрафів: 8,6 мільйона гривень — за використання p2p-платежів та 4,3 мільйона гривень — за приймання коштів з банківських карток третіх осіб, і як наслідок втратив ліцензію;
«Ліцензія у сфері азартних ігор передбачає роботу за встановленими законом вимогами. Наше завдання — забезпечити постійний і прозорий нагляд за ліцензіатами, щоб ринок працював за єдиними правилами для всіх учасників», — зазначив голова державного агентства PlayCity Геннадій Новіков.
- ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.» — оштрафовано на 4,324 мільйона гривень — за низку виявлених порушень, частина з яких була виправлена в процесі проведення перевірки.
Такі випадки не є поодинокими. Під санкції потрапили також відомі футбольні клуби. Зокрема, рішення про штрафи отримували Динамо Київ і Шахтар Донецьк (по 5,2 мільйона гривень кожен) через порушення рекламних правил.
Нещодавно також було вжито заходів щодо оператора державних лотерей «Патріот». За результатами перевірки встановлено, що кінцевий бенефіціарний власник компанії не відповідає законодавчим вимогам. Це порушення стало безпосередньою підставою для анулювання ліцензії.
Рекомендовано до прочитання: Уряд запускає новий механізм фінансування державних цифрових проєктів
У січні 2026 року ПлейСіті повідомило про накладення штрафів на шість компаній на загальну суму понад 12,5 мільйона гривень та припинення дії п’яти ліцензій.
«Упродовж січня PlayCity зафіксувало численні порушення в соціальних мережах. Найбільшу кількість випадків виявили в TikTok — 80 акаунтів із незаконною рекламою азартних ігор передано платформі на блокування», — зазначалося у матеріалі ПлейСіті.
У лютому за допомогою Системи трекінгу було заблоковано 226 нелегальних ігрових вебсайтів. Загалом з моменту запуску системи (до березня) було видалено понад 3 тисячі сайтів з нелегальними азартними іграми.
«Найбільшу кількість порушень зафіксували в TikTok — 87 акаунтів із незаконною рекламою азартних ігор — та 27 сторінок у Meta передали на блокування, — пояснюють представники PlayCity. — У лютому за результатами планових перевірок двох компаній було оштрафовано на загальну суму понад 4,7 мільйона гривень».
Саме така активна штрафна політика стала ключовим фактором, який швидко вивів ПлейСіті до числа найвпливовіших, але водночас і найбільш суперечливих регуляторів в Україні.
Судові процеси, конфлікти та скандали: причини критики ПлейСіті
Вже протягом першого року своєї діяльності агентство стало предметом судових розглядів, публічних суперечок із представниками медіа та політичного тиску.
Судові справи: де проходить межа реклами
Одним із відомих випадків є справа Телерадіокомпанії «Люкс» (відомої, зокрема, радіостанцією «Люкс ФМ»). Ще у 2024 році попередній регулятор (КРАІЛ) наклав штраф на компанію за зовнішню рекламу, пов’язану з брендом азартних ігор (загалом на 4,8 мільйона гривень). Після створення ПлейСіті, саме новий орган фактично представляв інтереси держави в судових інстанціях.
Верховний Суд став на бік регулятора, сформувавши важливий прецедент: навіть згадка бренду або торговельної марки оператора азартних ігор може розглядатися як реклама. Відповідно, вона підпадає під суворі обмеження.
Це рішення значно розширило зону потенційного ризику для медіа та рекламної індустрії.
Інший показовий кейс — справа блогерки Русалочки XL. Вона оскаржувала штраф у розмірі 4,8 мільйона гривень і намагалася через суд призупинити його примусове стягнення. Суд відмовив у задоволенні клопотання. Це фактично означає, що навіть під час судового оскарження штраф може залишатися чинним і підлягати виконанню.
Для учасників ринку це є сигналом: юридичний захист не гарантує швидкого «заморожування» застосованих санкцій.
Конфлікт із медіа: штрафи чи тиск
Найбільший резонанс викликали рішення про накладення штрафів на медіа та Telegram-канали.
Випадки з «Труха Україна» та dev.ua стали першими гучними прикладами, коли регулятор застосував максимальні санкції до інформаційних ресурсів. Після цього в професійному середовищі розгорнулася дискусія: де проходить межа між рекламою, партнерськими матеріалами та редакційним контентом.
Ключова проблема полягає у розмитості критеріїв трактування.
ПлейСіті займає позицію максимально широкого підходу: будь-яка інтеграція бренду або згадка, яка може мати комерційний ефект, розглядається як реклама. Це створює для медіа ситуацію, коли навіть непряма взаємодія з гральними брендами може призвести до штрафу у 4,8 мільйона гривень.
Саме це стало підставою для звинувачень у вибірковості та надмірній суворості застосованих санкцій.
Цікавий матеріал: Рада підтримала законопроєкт про податок на цифрові платформи
Політичний вимір: справа Гетманцева
Окремий рівень конфлікту має політичний характер.
У 2026 році народний депутат Данило Гетманцев публічно висловив критику щодо діяльності ПлейСіті стосовно конкурсу на операторів державних лотерей. На його думку, процес міг пройти з порушеннями та фактично закріпити позиції вже присутніх на ринку гравців без забезпечення реальної конкуренції.
Після звернення депутата Офіс Генерального прокурора розпочав кримінальне провадження за фактами можливих зловживань службовим становищем під час проведення цього конкурсу.
Цей випадок став одним із найсерйозніших репутаційних ударів по новому регулятору.
«Справа навколо PlayCity та конкурсу операторів державних лотерей наразі перейшла у фазу офіційного розслідування після звернення до Офісу Генерального прокурора. Замість прозорого конкурсу, який мав би забезпечити максимальні надходження до бюджету, ліцензії фактично отримали три великі компанії-монополісти. Один з операторів взагалі вказав у документах мережу розповсюдження на окупованих територіях, що є прямим порушенням законодавства», — наголосив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики у березні.
У подальших заявах Гетманцев також висловив критику щодо роботи ПлейСіті та Мінцифри в цілому. Зокрема, він вказав на відсутність повноцінного запуску ДСОМ, що, за його оцінкою, призводить до щорічних втрат бюджету до 20 мільярдів гривень, поставив під сумнів економічну доцільність передачі адміністративних функцій ДП «Дія», а також звернув увагу на зацікавленість правоохоронних органів у фінансуванні проєкту.
«Чому функції адміністрування передані на ДП «Дія», а вартість послуг, за нашими даними, м’яко кажучи, не відповідає ринковим реаліям? Це «державницький підхід» чи спосіб вимивання коштів?», — пише нардеп.
Окремо депутат розкритикував внутрішні механізми контролю регулятора, назвавши їх недостатньо незалежними, та заявив про намір ініціювати кадрові рішення щодо керівництва ПлейСіті та відповідальних посадовців Мінцифри.
Головний парадокс ПлейСіті
На сьогоднішній день ПлейСіті опинилося в ситуації, коли його сильні сторони водночас стають джерелом критики.
Як зазначають деякі аналітики, жорсткі штрафи дозволяють оперативно дисциплінувати ринок, але водночас створюють ризики тиску на медіа. Широке трактування поняття реклами допомагає закрити лазівки для нелегального просування, проте розмиває межі для легального контенту.
Цифровізація обіцяє прозорість, але її неповна реалізація надає підстави для політичних атак.
Як результат, PlayCity за короткий час стало одним із найвпливовіших регуляторів у країні, але водночас і одним із найбільш дискусійних. Саме цей баланс між контролем та довірою визначатиме, чи можна буде вважати реформу грального ринку в Україні успішною.
Раніше ми також детально розглядали тему продажу PINBank: як працює модель sale of business і чому це важливо для України.