“>
На думку генерального директора Федерації роботодавців України (ФРУ) Руслана Іллічова, основними викликами, які потребують негайного вирішення для української промисловості з боку нового прем’єр-міністра та уряду, є ситуація із бронюванням військовозобов’язаних, підготовка до зимового періоду, зокрема, дефіцит та вартість електроенергії, а також продовження усіх чинних програм підтримки в рамках платформи «Зроблено в Україні».
«Одне з ключових питань – це, звісно, бронювання, адже до 1 вересня необхідно пройти верифікацію, і це головне питання для бізнесу, оскільки в іншому випадку просто не буде кому працювати», – заявив він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Іллічов додав, що промислові підприємства не мають проблем із критерієм бронювання щодо заробітної плати, оскільки вона є досить високою і у більшості перевищує 26 тисяч гривень.
«Проте, наприклад, досі не зовсім зрозуміло, як функціонуватиме координаційний центр, який планується створити для верифікації. Час спливає, і ми, ймовірно, звернемося до уряду з проханням продовжити цей граничний термін на місяць», – повідомив генеральний директор ФРУ.
Другим значним викликом для нової виконавчої влади він назвав підготовку до зими, зокрема, очікуваний дефіцит електроенергії та її ціну.
«Це один із головних запитів від промисловості – якою буде вартість електроенергії. Уряд Свириденка вніс кілька слушних нововведень, зокрема так звані «довгі контракти», які дозволять бізнесу планувати витрати на електроенергію. У понеділок відбувся перший такий аукціон з продажу електроенергії, і весь запропонований обсяг знайшов своїх покупців», – зазначив він.
Іллічов також наголосив на необхідності збереження нинішніх програм підтримки промисловості в межах загальнонаціональної платформи «Зроблено в Україні».
«Ми вважаємо їх дуже ефективними: це і локалізація, і секторальна підтримка, як-от часткова компенсація (25%, 15%) покупцям вітчизняної техніки та обладнання, це грантові програми, завдяки яким багато компаній придбали виробниче устаткування, програма «5-7-9», яку слід розвивати далі – і це важливий аспект. Тобто всю платформу «Зроблено в Україні» необхідно щонайменше зберегти та вдосконалювати», – вважає гендиректор ФРУ.
Серед пріоритетних завдань він також відзначив питання воєнних ризиків, створення більш ефективної системи страхування та підтримки підприємств, що постраждали від бойових дій, а також полегшення доступу до фінансових ресурсів.
«Ми бачимо, що у 2025 році 71% усіх капітальних інвестицій становитимуть власні кошти підприємств, що на 20% більше, ніж у 2024 році. Іноземний капітал складає менше 1%. Отже, український бізнес є головним інвестором у країні, наші компанії продовжують будувати та розвивати виробництво, і для них також потрібні стимули для інвестування та більш зрозумілий, спрощений доступ до фінансових ресурсів», – повідомив Іллічов.
Він зауважив, що існують проекти підтримки в індустріальних парках, і вони демонструють непогані результати, однак більшість компаній залежать від державних стимулів для інвестування.
«Тому серед наших ключових пріоритетів – ухвалення розроблених Дмитром Кисилевським законопроектів щодо «капексів» (часткова компенсація капітальних інвестицій через податки), який вже прийнятий у першому читанні, і нам потрібні ці інструменти для подальшого стимулювання зростання інвестицій. Це також може бути стовідсоткова амортизація основних засобів при їх введенні в експлуатацію», – зазначив він.
Крім того, на думку Іллічова, необхідна зміна політики Національного банку, оскільки, на його погляд, зараз вона стримує кредитування реального сектору економіки.
«Регуляторні вимоги, які залишаються такими самими, як до війни, вимоги до позичальників – все це потребує змін, більшої гнучкості, і слід створити нову систему кредитування, можливо, з ширшим спектром інструментів, таких як портфельні гарантії, щоб бізнес мав більше можливостей для отримання доступних кредитів. Звісно, програма «5-7-9» працює, але вона не призначена для великого бізнесу, а один із найуспішніших експортоорієнтованих секторів – це бізнес великих компаній», – пояснив експерт.
Він також нагадав про такі проблеми, як збитки для вітчизняного бізнесу від запровадження з 1 липня тарифних квот на металопродукцію та необхідність сплати за СВАМ-сертифікати вже з 2027 року, а також про можливі затримки у вирішенні спірних питань через поділ міністерств.
«Відбудеться поділ міністерств, і тут виникають питання щодо дозволів, ліцензій, аби це не надто сильно позначилося на бізнесі. Тому ми очікуємо та підкреслюємо, що під час війни необхідний максимально технологічний перехід та оновлення, щоб уникнути затримок», – підсумував генеральний директор ФРУ.
Як раніше повідомлялося, Верховна Рада України 16 липня 2026 року призначила Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України та оновила склад уряду.