“>
Фото: McKinsey & Company
Металургійний сектор здатен стати рушійною силою економічного відродження, Україна та Європейський Союз володіють взаємодоповнюючими перевагами у цій сфері. Вирішення актуальних питань галузі буде одним з головних пріоритетів у діяльності Міністерства економіки та довкілля, як зазначив його новопризначений керівник Олександр Кравченко.
“Цей сектор наполегливо підтримує економічну стабільність країни. Водночас, він, мабуть, найбільше серед інших постраждав внаслідок війни. Пошук відповідей на виклики, з якими стикається український ГМК, є серед пріоритетів моєї роботи”, – написав він у Facebook у неділю, у День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості.
Кравченко нагадав, що незважаючи на військові ризики, руйнування та логістичні витрати, у 2025 році підприємства гірничо-металургійного комплексу сформували 7% ВВП України та 15% загального експорту товарів. Близько 20% усіх інвестицій у промисловість України забезпечує саме ГМК.
Міністр додав, що галузь також надає близько 70 тис. робочих місць на металургійних підприємствах та ще понад 280 тис. – у суміжних сферах.
На його переконання, Україна може стати одним із ключових постачальників високоякісної залізорудної сировини та іншої продукції, необхідної для декарбонізації європейської металургії. Це створює нові можливості для промислової кооперації, залучення інвестицій та глибшої інтеграції до європейських виробничих ланцюгів.
Як було повідомлено з посиланням на дані “Укрметалургпрому”, українські металургійні підприємства у січні-червні поточного року скоротили виробництво загального прокату на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,94 млн тонн. Виплавка сталі зменшилась на 3,2% – до 3,57 млн тонн, а чавуну – на 0,2%, до 3,67 млн тонн.
У 2025 році в Україні виробництво прокату зросло на 4,8% порівняно з 2024 роком – до 6,52 млн тонн, чавуну – на 11,2%, до 7,88 млн тонн, тоді як виплавка сталі знизилася на 2,2% – до 7,41 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,175 млн тонн чавуну, 21,37 млн тонн сталі та 19,08 млн тонн прокату.
Українські металурги критикували попередній уряд за недостатній, на їхню думку, захист у торгівлі з ЄС: йдеться про запровадження CBAM на початку цього року та зменшення безмитних квот експорту з середини року. Також вони виступають проти очікуваного підвищення тарифів “Укрзалізниці” на 30% і просять враховувати специфіку галузі у ціноутворенні на електроенергію.
У середині вересня минулого року Мінекономіки повідомило про координаційну нараду з представниками ГМК, Міненергетики, НКРЕКП, “Укрзалізниця” та “Укренерго”. Мета цієї наради, як тоді описав тогочасний очільник міністерства Олексій Соболев, полягала в “напрацюванні рішень для зменшення витрат українських металургів, збереження експортного потенціалу підприємств, підтримки виробництва”. За його словами, серед головних питань тоді були ціни на електроенергію для металургійних виробництв, логістичні витрати, дефіцит сировини. З початку цього року було введено заборону на експорт металобрухту з України.