28 квітня в Києві пройшов Fintech & Payments Forum 2026 — професійна B2B-конференція, присвячена платіжним рішенням, фінансовим технологіям та цифровим сервісам для комерційного сектора. Захід зібрав понад 200 делегатів: представників банківських установ, фінансових організацій, компаній сфери фінтех, IT-сектору та бізнесу.
У рамках форуму розглядалася трансформація фінансової інфраструктури під впливом новітніх технологій — від концепцій open banking та embedded finance до впровадження штучного інтелекту, автоматизації процесів та рішень для боротьби з шахрайством (antifraud). Особливу увагу було приділено досягненню балансу між зручністю для користувача та безпекою транзакцій, а також майбутнім українських платіжних сервісів у контексті європейської інтеграції.
Серед доповідачів були присутні фахівці з банківського та фінтех-секторів, зокрема:
- Олексій Рубан — директор з інновацій Nova Pay;
- Андрій Римар — CEO та співзасновник IT-компанії Jappware;
- Володимир Коваль — засновник та CEO компанії Singularika;
- Богдан Кривенко — СМО Portmone;
- Іван Степанець — директор з інновацій iPay.ua;
- Вадим Бабаєв — Head of Products UAPAY;
- Гела Слюсарчук — CBDO PSP Platon.
Журналісти PaySpace Magazine Анна Алтухова та Микола Деркач брали участь у заході в онлайн-форматі, проаналізували ключові заяви учасників дискусій та сформували основні тези про стан ринку, практичне застосування ШІ у фінансовій сфері та перспективи розвитку платіжної інфраструктури в Україні.
У цьому матеріалі ви дізнаєтеся, чому бізнес поки не отримує прибутку від ШІ, як шахрайство впливає на показники конверсії, що насправді визначає вибір способу оплати та які зміни очікують ринок у найближчі роки.
Панельна дискусія: «Штучний інтелект у платіжних операціях та фінансах»
Чи дійсно бізнес заробляє на штучному інтелекті, які специфічні аспекти та ризики пов’язані з його впровадженням — погляд зсередини.
Модератор — Ірина Кравець, експертка комітету з питань розвитку сфери штучного інтелекту при Мінцифри, радниця міністра аграрної політики та продовольства України з питань ШІ.
Учасники: Олексій Рубан — директор з інновацій Nova Pay, Андрій Римар — CEO та співзасновник IT-компанії Jappware, Володимир Коваль — засновник та CEO компанії Singularika.
Штучний інтелект у фінансовій сфері — це вже не майбутнє, але ще не повномасштабна революція. Це ресурсомісткий і тривалий процес оптимізації операцій, який майже непомітний зовні, але поступово змінює усталені правила гри.
Саме до такого висновку дійшли учасники панельної дискусії FINTECH & PAYMENTS FORUM 2026. Керівники провідних компаній відкрито поділилися досвідом впровадження ШІ — без прикрас та маркетингових кліше.
Про інтеграцію штучного інтелекту та фінансові результати
«Якщо говорити про прямі доходи або прибуток — бізнес поки що ніде не заробив. Спостерігається певна економія собівартості. Це не додаткові доходи, це про зниження витрат», — зазначив Олексій Рубан.
За його словами, ШІ давно присутній у фінансовому секторі — однак процес його інтеграції наразі відбувається дуже обережно та зважено. Клієнти фактично його не бачать, але системи антифрод, кредитного скорингу, рекомендаційні механізми — все це існувало задовго до появи ChatGPT. Генеративний ШІ лише додав новий шар поверх уже наявних ML-рішень.
Володимир Коваль, який спеціалізується на впровадженні ШІ-рішень для банківських установ, погодився, але додав важливий нюанс: у корпоративному секторі існує чіткий запит на автоматизацію юридичних перевірок та аналіз контрагентів. Один із банків, де його команда автоматизувала цей процес, вже отримує структуровані звіти значно швидше та з більшим обсягом даних — проте остаточне рішення все одно залишається за людиною.
«Навіть питання повної автоматизації перевірок поки що не розглядається. Банки враховують позицію регулятора та потенційні ризики штрафів, тому поки що не впроваджують такі рішення. В Україні основний акцент — це пошук шляхів отримання прибутку шляхом оптимізації внутрішніх операцій», — пояснив CEO компанії Singularika.
Андрій Римар підкреслив ключову ідею: ШІ є мультиплікатором. Він може посилювати як позитивні, так і негативні аспекти. Тому головне питання полягає не в тому, впроваджувати його чи ні, а в тому, як саме його використовувати.
ШІ проти ШІ: нова гонка озброєнь
Однією з найгостріших тем стала боротьба між системами захисту на основі ШІ та зловмисниками, що використовують ШІ. Рубан описав реальну загрозу: вже сьогодні існують AI-боти, здатні імітувати «ідеального клієнта» під час процесу онбордингу, включно з використанням діпфейк-відео для верифікації.
«Вони використовують моє фотографію з конференції, створюють відео зі мною — і я проходжу онбординг у банку, де навіть не планував відкривати рахунок. Тому ШІ можна перемогти лише за допомогою ШІ. Це змагання технологій, у яке необхідно інвестувати», — пояснив директор з інновацій Nova Pay.
Коваль наголосив, що у сферах KYC (знай свого клієнта), фінансового моніторингу та боротьби з шахрайством ШІ вже став незамінним інструментом. Не тому, що він безпомилковий, а тому, що шахраї постійно змінюють свою поведінку. Традиційні системи, що базуються на правилах (rule-based), не встигають адаптуватися.
«Якщо правило впроваджується вдень, то вночі воно вже може бути обійдене. ШІ дозволяє більш гнучко аналізувати ситуацію. Він може зупинити транзакцію, а потім людина проведе її перевірку. Без ШІ такі платежі просто проходили б», — підкреслив Рубан.
Олексій Рубан — директор з інновацій Nova Pay
Де спостерігається швидша монетизація від ШІ
Стосовно цього питання думки експертів розділилися. Римар вважає, що перевагу мають ті компанії, які функціонують у менш зарегульованому середовищі. Як приклад він навів Nova Pay — компанію, яка починала як бізнес, а не як банк, що забезпечує їй більшу гнучкість.
Коваль зазначив, що монетизація відбувається у всіх секторах, але найбільш вираженою вона є у фінтех-стартапах, хоча й там вона потребує певного часу.
«Монетизація присутня як у банків, так і у фінтех-компаній. Але якщо говорити про чіткі кейси, то це стартапи. Хоча навіть там потрібен час, щоб це запрацювало», — сказав CEO Singularika.
Рубан додав, що справжній прорив станеться тоді, коли ШІ-агенти почнуть здійснювати покупки від імені користувачів. Він навів особистий приклад: витратив добу на пошук генератора в інтернеті — і не делегував це завданя ШІ.
«Сьогодні я б за це заплатив», — додав директор з інновацій Nova Pay.
Римар підтримав цю думку: у США вже розробляються концепції пристроїв, які здатні самостійно обслуговувати себе. Наприклад, принтер може самостійно замовляти витратні матеріали, а ШІ-агент — виконувати покупки згідно зі списком користувача.
«Хто швидше впровадить — той, хто має більше свободи. І тут перевага за фінтех-рішеннями», — зазначив CEO Jappware.
Практичне застосування проти хайпу
Найактивніша дискусія розгорнулася після запитання з аудиторії. Ірина Дроздівська, фінансовий директор компанії, що займається експортом олії, описала проблему: обробка авансових звітів з численними чеками в різних валютах, з чим ШІ не впорався.
«Він каже: «О, my god, вибачте, але я не можу впоратися з такою кількістю документів». У результаті дані розраховані некоректно», — зазначила Ірина Дроздівська.
Учасники дискусії відповіли одностайно: проблема полягає не в ШІ, а в підході до його використання.
Коваль назвав головним ворогом бізнесу «YouTube-кейси» — демонстрації швидких рішень, які виглядають вражаюче, але не працюють у реальних операційних процесах.
«AI — це звичайна автоматизація. Вона вимагає команди з 5–10 осіб, десятків промптів та місяців роботи для створення MVP. Це не означає просто завантажити файл у ChatGPT і натиснути кнопку», — пояснив CEO Singularika.
Рубан порівняв ШІ з Excel 20 років тому: тоді це була конкурентна перевага, а сьогодні — базова навичка. Так само буде і з ШІ.
Чому ще не варто повністю довіряти машині
На фінальне запитання про те, яке рішення учасники не довірили б ШІ сьогодні, відповідь була майже одностайною.
«Жодне рішення сьогодні не має приймати ШІ. Це інструмент для надання рекомендацій», — наголосив Олексій Рубан.
Він пояснив: ШІ ефективно працює з історичними даними, але не здатний передбачати події, які не мають прецедентів у минулому.
Андрій Римар додав, що довіра до технологій завжди повинна бути обмеженою.
«Я б використовував ШІ максимально широко. Але на 100% довіряти машині не можна — жодній. Це завжди пов’язано з ризиком помилки», — зазначив він.
Друга панельна дискусія: «Платежі очима клієнта та бізнесу»
Фінальна панель FINTECH & PAYMENTS FORUM 2026 зібрала фахівців, які щодня займаються розбудовою платіжної інфраструктури країни — в умовах воєнних дій, суворого регулювання та низької маржинальності. Розмова була відвертою: про реальні проблеми ринку, механізми виживання та перспективи українських платіжних провайдерів у Європі. З елементами гумору — але без зайвих прикрас.
Модератор: фінансовий аналітик Олексій Козирев.
Учасники: Богдан Кривенко — СМО Portmone, Іван Степанець — директор з інновацій iPay.ua; Вадим Бабаєв — Head of Products UAPAY, Гела Слюсарчук — CBDO PSP Platon.
Довіра, зручність, кешбек: що має пріоритет
Перше запитання — що визначає вибір способу оплати — одразу виявило розбіжність між маркетинговими уявленнями та реальною поведінкою клієнтів.
Модератор поставив запитання: якщо виключити комісії та кешбек, що зміниться? Відповідь була прямою:
«Якщо не буде комісії — не буде сервісу. Але люди обирають те, що надійне і знайоме: спочатку довіра, потім додаткові переваги (наприклад, кешбек), і лише потім — зручність», — зазначив Гела Слюсарчук.
Гела Слюсарчук — CBDO PSP Platon
Іван Степанець додав: у більшості випадків клієнт фактично не має реального вибору. Бізнес часто пропонує один платіжний сценарій — і ним користуються.
«Клієнт обирає за принципом: де в нього є кошти. Комісія рідко є вирішальним фактором у момент здійснення операції», — пояснив Іван Степанець.
Вадим Бабаєв описав власну модель: довіра → зручність → кешбек. І підкреслив, що Apple Pay та Google Pay докорінно змінили очікування користувачів.
«Клієнти хочуть натиснути кнопку і не перейматися. Якщо потрібно вводити номер картки або проходити додаткові верифікації — вони просто підуть», — зазначив Вадим Бабаєв.
Платіж має бути непомітним
Чи є платіж частиною продукту — чи це досі окремий етап?
Богдан Кривенко відповів однозначно: для клієнта це вже єдиний процес. І будь-яка спроба бізнесу перекласти відповідальність за платіж на сторонній сервіс — є критичною помилкою.
«Якщо бізнес заявляє: «Звертайтесь до платіжного провайдера, ми тут ні до чого» — клієнт більше не повернеться. Це повний провал», — наголосив Богдан Кривенко.
Він також зазначив: якщо оплата не проходить, клієнт може запідозрити бізнес у «сірій» діяльності або ухиленні від сплати податків. Репутаційні втрати виникають миттєво.
Гела Слюсарчук підтримав тезу: ідеальний платіж — це той, який користувач не помічає.
«Платіж для клієнта має бути непомітним. Натиснув кнопку — і все відбулося. Чим менше він помічає діяльність платіжного провайдера, тим краще для всіх», — заявив CBDO PSP Platon.
Цікаво про тему: Українці все частіше звертаються за кредитами — дослідження НБУ
Які найсерйозніші проблеми на платіжному ринку: шахрайство, відмови, комісії. Хто має їх вирішувати?
Іван Степанець поділив «болі» на кілька категорій — «для кого саме це проблема». Наприклад, він пояснив, що мерчанти домоглися зниження комісій (шляхом тиску) — зараз interchange становить 0,7%, але вигоду отримали не клієнти.
«У мерчантів є ця проблема. У Європі комісії становлять приблизно 1,5-2% при interchange 0,2-0,3… а у нас тут готові боротися за кожен 0,1 — з точки зору еквайрингу. І все одно, для великого роздрібного бізнесу це «болісно». Вони стверджують: «ми ж намагаємося для клієнтів». Отже, якщо мерчантські комісії зменшаться на 0,5%, чи знизять вони ціни? І навіть якщо так, чи хтось це відчує? Це просто йде в PnL (звіт про прибутки) компанії», — зазначив директор з інновацій iPay.ua.
Вадим Бабаєв назвав головною проблемою не тільки шахрайство, але й надмірно суворий моніторинг, який призводить до блокування легальних транзакцій.
«Фрод-системи часто відхиляють нормальні операції. Це знижує конверсію і погіршує досвід клієнтів. Це безперервна боротьба», — Вадим Бабаєв
Окремо обговорювалася соціальна інженерія. Іван Степанець зізнався, що сам ледь не став жертвою шахраїв, які подзвонили «з банку» — через неуважність у ключовий момент.
Богдан Кривенко поділився своїм методом: коли телефонує «служба безпеки НБУ», він відповідає, що «вже там працює». Розмова зазвичай швидко завершується.
Він також обережно натякнув на наявність регуляторних дисбалансів, не вдаючись у деталі.
Ринок перенасичений — але виживає
Стосовно питання перенасиченості ринку думки розділилися.
Степанець вважає, що гравців занадто багато. Кривенко — що конкуренція є нормальною, але вибір часто буває ірраціональним.
«Бізнес обирає платіжні рішення за рекомендаціями знайомих. Конверсія і технічні параметри цікавлять лише великих гравців», — пояснив СМО Portmone.
Бабаєв порадив звертати увагу насамперед на approval rate (відсоток схвалених заявок (лідів), а не на тариф.
«Різниця в 0,2% комісії не має значення, якщо конверсія нижча на 5%», — зазначив Head of Products UAPAY.
Степанець підсумував стан ринку без ілюзій: виживання — це вже значне досягнення.
«Вижити платіжному бізнесу в Україні — це справжнє мистецтво. Ринок невеликий, маржинальність низька. Фактично всі просто тримаються на плаву», — наголосив директор з інновацій iPay.ua.
Що далі: IBAN, open banking та нова інфраструктура
У своїх прогнозах учасники виявилися більш сміливими.
Степанець вважає, що платежі типу IBAN-to-IBAN можуть суттєво витіснити карткові транзакції.
«Той бізнес, який уважно рахує кожні 0,1%, стане рушієм масового переходу на IBAN-платежі», — Іван Степанець.
Кривенко звернув увагу на концепцію open banking та проблему закритості банківських екосистем, яка стримує розвиток.
Бабаєв прогнозує поступове зникнення фізичних POS-терміналів. Їх замінять NFC-рішення та QR-коди, а 3DS (протокол безпеки) стане майже непомітною частиною процесу.
Слюсарчук додав: перевершити поточний рівень зручності Google Pay вже практично неможливо.
«Ми вже перебуваємо на етапі, коли зробити щось радикально зручніше — надзвичайно складно», — Гела Слюсарчук.
Після перемоги: зростання та нові ринки
Фінальне питання про перспективи зростання після війни перетворилося на обмін прогнозами — з гумором та влучними метафорами.
Вадим Бабаєв зазначив, що плани розвитку існують, і зростання обов’язково буде, причому після війни воно становитиме щонайменше 30%. Але спочатку необхідно завершення війни.
Слюсарчук заявив про потенціал кратного зростання і пожартував про «бусик» як нову одиницю виміру успіху.
«Валізи, які ми планували наповнити грошима за продаж компанії, ми продали минулого року — купили бусік і чекаємо, коли все завершиться», — Гела Слюсарчук.
Кривенко був більш стриманим: без виходу за межі України — максимум +50%.
Натомість ключовим сценарієм є інтеграція в ЄС.
«Вступ до ЄС означає доступ до 27 ринків. Якщо зможемо масштабуватися — це може призвести до зростання у 5–10 разів», — Іван Степанець.
Кривенко додав: навіть під час війни великі європейські гравці виявляють інтерес до українського ринку. Це свідчить про його технологічну зрілість.
Ознайомтеся з іншими актуальними матеріалами:
Стейблкоїни не становлять загрози для банків — аналітик Moody’s
Оренда житла виходить з тіні: що стоїть за ідеєю штрафів та нових податків
Епоха полікризи: як світ втратив стабільність і чому Україна живе у майбутньому