Майже 800 фізичних осіб-підприємців опинилися в чорному списку Антимонопольного комітету України через картельні змови під час участі в державних закупівлях. Станом на кінець червня 2026 року, до реєстру внесено 797 ФОПів, що становить приблизно 30% від загальної кількості суб’єктів господарювання, згаданих у Зведених відомостях щодо спотворення результатів торгів.
Фото: magnific.com/muhammad.abdullah
До цього списку потрапляють підприємці, яких АМКУ визнав винними в антиконкурентних узгоджених діях під час тендерів. Це стосується ситуацій, коли учасники закупівель лише створюють ілюзію конкуренції, тоді як фактично заздалегідь домовляються про підсумки торгів. Внаслідок таких змов державні та комунальні замовники можуть переплачувати за товари, роботи чи послуги, а сумлінний бізнес втрачає шанс чесно змагатися за державні контракти.
Інфографіка: Опендатабот
Включення до цього переліку має практичні наслідки для порушників. Згідно з законодавством, протягом трьох років після прийняття рішення АМКУ, таких підприємців можуть усувати від участі в публічних закупівлях. Саме тому замовники перевіряють наявність у чорному списку перед визначенням переможця тендера.
Кількість підприємців, яких АМКУ визнає винними у змовах, неухильно зростає. Якщо у 2024 році Комітет виніс 242 рішення стосовно ФОПів, то у 2025 році їх було вже 306 – це найвищий показник за останні десять років. Водночас, лише за перше півріччя 2026 року, чорний список поповнився ще 186 підприємцями, що свідчить про збереження високих темпів виявлення подібних порушень.
Найбільша кількість ФОПів із чорного списку зареєстрована у Львівській області — 95 підприємців, або майже 12% від загальної кількості. Друге місце займає Дніпропетровська область із 81 підприємцем, далі йде Київ (78), Вінницька область (52) та Івано-Франківська область (39).
Інфографіка: Опендатабот
Якщо аналізувати сферу діяльності підприємців, то майже кожен третій порушник працює в оптовій торгівлі. У цій галузі налічується 231 ФОП із чорного списку. Ще 139 підприємців займаються роздрібною торгівлею. Серед порушників також є представники сфери громадського харчування (47), спеціалізованих будівельних робіт (33) та будівництва будівель (32).
Інфографіка: Опендатабот
На думку редакції, ця тенденція вказує на два процеси одночасно. З одного боку, АМКУ дедалі активніше виявляє змови під час публічних закупівель, про що свідчить рекордна кількість рішень останніх років. З іншого боку, сама проблема антиконкурентних узгоджених дій залишається системною. Висока концентрація порушників у сферах оптової та роздрібної торгівлі може бути пов’язана зі значною кількістю закупівель у цих галузях, проте вона також демонструє необхідність подальшого посилення контролю та розвитку механізмів, що забезпечуватимуть реальну конкуренцію на державних тендерах.