Новий фінмоніторинг та запровадження реєстру банківських рахунків і сейфів спричинили жваві обговорення щодо меж банківської таємниці, державного контролю над фінансовими операціями та готовності України відповідати стандартам ЄС. Законопроєкт №14327, який планує розглянути Верховна Рада найближчим часом, може трансформувати підходи до фінансового моніторингу, функціонування банків та взаємодії клієнтів із власними коштами.
Що насправді зміниться для громадян України, чи стане держава отримувати ширший доступ до фінансової інформації, які операції вже сьогодні перебувають під наглядом банків, і як нові норми вплинуть на бізнес та звичайних людей – ці питання аналізувалися разом з експертами. Своїми міркуваннями поділилися партнер Syrota Dzis Melnyk & Partners Сергій Дзіс, керівниця напрямку інновацій та розвитку продуктів VKURSI Інеса Лозенко та кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський.
Фото: magnific.com
Чи дійсно новий реєстр рахунків може послабити банківську таємницю, чи суспільство перебільшує масштаби змін?
Інеса Лозенко, керівниця напрямку інновацій та розвитку продуктів VKURSI, сертифікована експертка у сфері комплаєнс та AML
Це, ймовірно, одне з найбільш емоційних та суперечливих питань у контексті фінансової євроінтеграції України.
Якщо розглянути позиції українських банкірів, юристів, AML-експертів та публічні обговорення навколо SEPA, то загальний консенсус наразі такий: банківська таємниця не зникає повністю, проте рівень фінансової прозорості держави дійсно суттєво зросте.
Тобто, істина знаходиться десь посередині між двома крайніми поглядами:
- «жодних критичних змін не відбудеться» та
- «держава буде бачити абсолютно все»
Необхідно усвідомлювати, що реєстр рахунків – це насамперед технічний інструмент для оперативного виявлення фінансових активів, а не механізм тотального контролю над громадянами.
Наприклад, представники банківських асоціацій пояснюють, що мова не йде про відкритий доступ до залишків коштів чи історії транзакцій. Реєстр фактично має містити так звані «метадані»: де відкрито рахунок, коли, в якому банку та на кого він зареєстрований.
Прихильники цього процесу вважають, що інтеграція до SEPA та узгодження з AML Regulation ЄС неможливі без швидкої ідентифікації фінансових активів. Тому для Європейського Союзу це питання не «контролю над людьми», а ефективності фінансового моніторингу, санкційної політики та боротьби з відмиванням коштів.
Звісно, існують і критики, які бачать інший бік ризиків. Їхні побоювання стосуються не стільки самого реєстру, скільки логіки подальшого розвитку системи:
- централізація фінансових даних;
- розширення доступу державних органів;
- автоматизація фінансового нагляду;
- ризик витоку інформації;
- та поступове розширення повноважень держави у сфері контролю.
У суспільстві також існує страх, що сьогодні держава бачить лише факт існування рахунку, завтра – транзакції, а післязавтра – автоматично формуватиме ризик-профілі громадян на основі їхньої фінансової поведінки.
І тут надзвичайно важливо розуміти: дискусія насправді не лише про сам закон чи SEPA. Вона значно глибша – про рівень довіри до державних інституцій.
У більшості країн ЄС подібні AML-механізми сприймаються як нормальна складова фінансової системи. В Україні ж реакція значно емоційніша через історично низький рівень довіри до держави, страх зловживань, попередній досвід витоків даних та побоювання вибіркового правозастосування.
Отже, головне питання сьогодні звучить так:
«Чи довіряє суспільство державі настільки, щоб дозволити їй концентрувати фінансову інформацію, навіть у межах європейських стандартів?»
При цьому більшість банківських експертів зазначають, що для пересічного громадянина «побутової» революції не відбудеться. Банки й сьогодні мають процедури KYC, фінмоніторинг вже давно функціонує, а правоохоронні органи і зараз можуть отримувати фінансову інформацію через встановлені процедури.
Насправді зміни стосуватимуться:
- швидкості доступу держави до інформації;
- рівня автоматизації;
- взаємопов’язаного моніторингу між банками;
- можливостей крос-чекінгу та аналізу даних.
І саме це багато людей сприймають як поступове зменшення банківської таємниці.
На мою думку, найважливіше зараз — не вдаватися до крайнощів. Не варто ані драматизувати тему до рівня «тотального цифрового нагляду», ані вдавати, що нічого суттєвого не відбувається.
Тому що насправді ми спостерігаємо більш фундаментальну трансформацію: зміну самої моделі фінансової прозорості.
ЄС рухається до системи, де держава не обов’язково бачить ваші кошти чи транзакції в реальному часі, але має можливість швидко встановити зв’язок між особою, рахунком та фінансовою активністю у разі ризиків, санкцій, кримінальних проваджень чи AML-перевірок.
І головне питання тут навіть не технологічне, а інституційне:
«Чи зможе держава забезпечити достатній рівень захисту даних, прозорості процедур та довіри, щоб суспільство сприймало такі інструменти як елемент фінансової безпеки, а не як загрозу приватності?»
Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт
На наступному тижні Верховна Рада планує розглянути Законопроєкт №14327, який передбачає створення реєстру банківських рахунків та сейфів. Хоча в Україні банківська таємниця фактично скасована, податкові, правоохоронні органи, судові виконавці тощо дуже легко можуть отримати доступ до банківських рахунків, проте створення реєстру спростить для них завдання пошуку рахунків, відкритих на ім’я будь-якого громадянина.
Якщо зараз органам доводиться звертатися до різних банків щодо інформації про наявність банківських рахунків, відкритих на ім’я конкретної особи, то після створення реєстру вони зможуть отримати повний перелік рахунків з реєстру, і вже надсилати запити до конкретних банків про рух коштів на цих рахунках чи розпорядження про їх блокування. Це значно полегшить та прискорить роботу органів. Зараз люди розподіляють свої операції:
- мають рахунки в кількох банках
- одні операції проводять через один банк, а інші – через інший.
Це дає можливість приховувати доходи.
Якщо податкова чи фінмоніторинг побачать загальну картину руху коштів, то у них до багатьох громадян виникнуть додаткові запитання. Крім того, створюється реєстр банківських сейфів, де клієнти зберігали не лише гроші чи інші цінності, але й важливі документи та особисті речі. Після створення реєстру органи зможуть оперативно проводити обшук банківських сейфів та вилучати речі з них. Це вже не лише знищує банківську таємницю, а є втручанням у приватне життя людини.
Сергій Дзіс, партнер Syrota Dzis Melnyk & Partners
Створення Єдиного реєстру рахунків, законопроєкт № 14327, внесений Урядом 23 грудня 2025 року, у частини суспільства викликає питання щодо меж приватності. Але важливо пам’ятати, ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» захищає не сам факт існування рахунку, а зміст операцій та фінансовий стан клієнта. Реєстр міститиме лише метадані:
- IBAN;
- ПІБ власника;
- назву установи;
- дату відкриття.
Суми, рух коштів, вміст сейфів там не відображатимуться. Подібну модель ЄС запровадив статтею 32а Директиви (ЄС) 2018/843 ще у 2018 році, і без такого реєстру Україна не приєднається до SEPA. Тому головне питання не в тому, чи зникає банківська таємниця. Вона не зникає. Головне – розуміти, наскільки чітко закон визначить підстави, процедури та межі доступу до такого реєстру. Якщо доступ стане надто широким і формальним, ризики для прав клієнтів справді зростуть.
Цікаве по темі: Євроінтеграція, open banking та нові шахрайські схеми: головні виклики фінринку — інтерв’ю з Олександром Карповим
Фото: magnific.com
Які саме фінансові операції сьогодні найчастіше потрапляють у поле уваги фінмоніторингу, навіть якщо йдеться про звичайних громадян?
Інеса Лозенко, керівниця напрямку інновацій та розвитку продуктів VKURSI, сертифікована експертка у сфері комплаєнс та AML
Сьогодні фінансовий моніторинг дедалі більше працює не лише з великими сумами, але й з поведінковими патернами та нетиповою активністю. І це важливий момент: банки оцінюють вже не просто окрему транзакцію, а загальну логіку фінансової поведінки клієнта.
У поле уваги фінмоніторингу найчастіше потрапляють операції, які виглядають нетипово, непрозоро або мають ознаки обходу правил.
Наприклад:
- велика кількість дрібних переказів на картку від різних осіб;
- регулярні надходження коштів без зрозумілого джерела доходу;
- активне використання особистих карток для бізнес-діяльності;
- дроблення великих сум на багато менших платежів;
- незвично високі обороти для заявленого профілю клієнта;
- перекази за кордон або отримання коштів із ризикових юрисдикцій.
Окрема зона уваги сьогодні – так звані «дропи», коли картки фізичних осіб використовуються для транзиту коштів або схемних операцій.
Водночас треба розуміти, що сам факт перевірки не означає автоматичної підозри у порушенні законодавства. І, звісно, вимоги закону про ПВК/ФТ диктують необхідність для всіх суб’єктів первинного фінансового моніторингу виявляти порогові та підозрілі фінансові операції. Тому аналіз фінансових операцій клієнта – це звичайна практика, яка існує вже багато років.
Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт
Зараз найчастіше потрапляють у поле уваги фінмоніторингу перекази між банківськими картками та рахунками фізичних осіб, операції ФОП та перевищення граничних лімітів операцій. Банки звертають увагу на операції, коли на рахунок регулярно надходять однакові суми від різних фізичних осіб; коли одразу після надходження коштів вони перераховуються на інші рахунки; різке зростання сум чи кількості операцій.
Перевіряються всі операції на суму понад 400 тис. грн. Також банк може вимагати пояснень, якщо сума переказів на рахунки фізосіб перевищує 100 тис. грн на місяць для стандартних клієнтів, чи 50 тис. грн для ризикованих клієнтів.
Сергій Дзіс, партнер Syrota Dzis Melnyk & Partners
Ст. 20 та 21 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (Закон № 361-IX) встановлює поріг 400 тис. грн для порогових операцій і необмежений за сумою режим для підозрілих.
Постанова Правління НБУ № 65 від 19.05.2020 містить 73 індикатори підозрілості. На практиці банки фокусуються на P2P-переказах між фізособами, що перетнули місячний меморандумний ліміт, затверджений меморандумом банків ще у червні 2025 року (від 50 до 150 тис. грн залежно від профілю клієнта):
- на регулярних готівкових поповненнях без зрозумілого джерела;
- на операціях з криптоплатформами;
- на платежах до юрисдикцій, які банки оцінюють як підвищено ризикові (перелік Постанови КМУ № 1045 від 27.12.2017 у редакції № 1505 від 27.12.2024).
Читайте популярне: Технологічний бізнес — один із фундаментів економіки України: інтерв’ю з Наталією Микольською
Фото: magnific.com
Як зміниться робота банків після впровадження нових правил фінансового моніторингу та чи стане українцям складніше користуватись власними коштами?
Інеса Лозенко, керівниця напрямку інновацій та розвитку продуктів VKURSI, сертифікована експертка у сфері комплаєнс та AML
Я не думаю, що українцям стане складно користуватись власними коштами у побутовому сенсі. Але банківська система справді може стати менш толерантною до непрозорих або нелогічних фінансових операцій.
Для добросовісного клієнта це, найімовірніше, означатиме лише більше автоматизованих перевірок. Але для тіньових схем, «дропів», псевдо-ФОП та неофіційних оборотів нові правила справді можуть вплинути на умови роботи.
У цьому році український банківський сектор починає активніше координувати підходи до оцінки ризикових клієнтів. Фактично формується AML-система, де «міграція» проблемного клієнта між банками стає значно складнішою.
Водночас більшість банкірів наголошують: для добросовісного клієнта користування власними коштами навряд чи стане радикально складнішим.
Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт
Після запровадження реєстру рахунків та банківських сейфів, банки повинні будуть вносити до реєстру інформацію по кожному відкритому рахунку чи орендованому сейфу. Громадяни стануть більш вразливими перед державою та кредиторами.
Безпосередньо внесення їхніх рахунків чи сейфів до реєстру не створить перешкод для користування коштами. Але блокування їхніх коштів правоохоронними органами, податківцями чи кредиторами відбуватиметься значно швидше, ніж зараз.
Сергій Дзіс, партнер Syrota Dzis Melnyk & Partners
Звичайна людина, яка отримує зарплату, пенсію, соціальні виплати, оплачує покупки чи комунальні послуги, зазвичай не є проблемним клієнтом для банку. Уразлива категорія – ФОПи, що ведуть бізнес через картку фізособи.
- Постанова Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 910/11103/23 закріпила право банку розривати відносини з такими клієнтами без розкриття деталей внутрішнього аналізу ризику.
- Постанова Правління НБУ № 51 від 14.05.2026, чинна з 20 травня 2026 року, посилила вимоги до еквайрингу: передача даних про одержувача і коректне зазначення MCC-коду фактично закриває схеми «міскодингу».
Чи готова українська банківська система до переходу на європейські стандарти фінансового контролю та що це дасть клієнтам та бізнесу на практиці?
Інеса Лозенко, керівниця напрямку інновацій та розвитку продуктів VKURSI, сертифікована експертка у сфері комплаєнс та AML
Більшість експертів сьогодні сходяться на думці, що українська банківська система технічно вже значно краще готова до переходу на європейські стандарти фінансового контролю, ніж ще кілька років тому.
Банки вже активно використовують:
- сучасні KYC-системи;
- автоматизований AML-моніторинг;
- санкційний комплаєнс;
- risk scoring;
- AI-аналітику;
- та інтеграцію з міжнародними платіжними інфраструктурами.
Тобто, головний виклик сьогодні — не технології, а адаптація всієї системи до нової культури фінансової прозорості та довіри.
Саме тому Україна зараз проходить не лише технічну, а й інституційну трансформацію.
Для клієнтів і бізнесу це матиме дуже практичні наслідки.
Насамперед — інтеграція до SEPA означатиме:
- швидші та дешевші платежі в євро;
- простіші розрахунки з партнерами з ЄС;
- менші комісії;
- більш прогнозовані міжнародні операції.
Для бізнесу це особливо важливо у сферах:
- експорту;
- IT;
- fintech;
- e-commerce;
- міжнародних сервісів.
Фактично SEPA вже називають «фінансовим безвізом» для України.
Мені подобається теза: «чим швидше та простіше рухаються гроші — тим вищими повинні бути вимоги до прозорості та довіри до походження коштів».
Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт
Українська банківська система в цілому готова до переходу на європейські стандарти фінансового контролю. А от для клієнтів це може створити значні проблеми. Посилення контролю за банківськими рахунками та сейфами лише посилить тінізацію економіки. Все більше розрахунків здійснюватиметься в криптовалюті. Багато клієнтів закриють свої сейфи в банках.
Сергій Дзіс, партнер Syrota Dzis Melnyk & Partners
Готовність до європейських стандартів є частковою. Що отримує бізнес: транскордонні платежі через SEPA, зниження комплаєнс-навантаження від європейських контрагентів, ширший доступ до фінансування. Що отримують клієнти: економію на комісіях і коротші терміни виконання переказів у євро.
Ключове завдання законодавця – забезпечити точний, але не надмірний контроль, і головне – не посилити ще більше тиск на малий та середній бізнес.