В Україні спостерігається найтриваліший за останні півтора десятиліття період нарощування кредитування. Гривневі позики для бізнесу вже більше року демонструють зростання приблизно на третину, а кредитування фізичних осіб показує подібні темпи протягом двох років поспіль. Фінансові установи залучають нових клієнтів і мають значний потенціал для подальшого кредитування, проте надмірне оподаткування обмежує їхню спроможність генерувати достатній капітал та розвиватися.
Фото: НБУ
Ця інформація міститься у свіжому Звіті про фінансову стабільність, підготовленому Національним банком України, як повідомляє пресслужба регулятора.
«Макроекономічні умови, що впливають на функціонування фінансового сектору, за останні пів року погіршилися: спостерігається уповільнення економічного зростання, розширення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу та посилення інфляційного тиску. Національний банк підтримував відносно жорсткі монетарні умови для стримування інфляції та згладжував надмірні коливання на валютному ринку. Дисбаланси, спричинені тривалою війною, значною мірою компенсуються зовнішнім фінансуванням. Для забезпечення стабільності надходжень від партнерів необхідно прискорити темпи впровадження реформ», — зауважують представники Нацбанку.
Триває найдовший період кредитної експансії за понад п’ятнадцять років. Завдяки реалізації Стратегії розвитку кредитування, вже понад рік гривневі позики для бізнесу зростають приблизно на третину щорічно, а порівнянний приріст кредитів для населення спостерігається вже два роки поспіль. Підприємства всіх розмірів збільшують запозичення, зростає частка кредитів, наданих оборонним компаніям та на потреби відбудови енергетичного сектору.
Банки активно залучають нових клієнтів. За десять років кількість компаній, які активно кредитуються банками, подвоїлася. Однак, наразі користувачами банківських позик є лише третина компаній за обсягом активів. Це свідчить про значний потенціал для подальшого нарощування кредитування та, водночас, про обмежений попит на фінансування з боку банків.
Дізнайтеся більше: Україна впроваджує новий стандарт електронного підпису
Банківським установам необхідно розвивати ринкові інструменти кредитування та пропонувати більше несубсидованих рішень, зокрема консорціумні кредити та факторинг. Цього року очікується зростання заборгованості з виплати банкам компенсацій за програмою «Доступні кредити 5-7-9%», тому банкам варто більше спиратися на несубсидовані продукти.
Більш ефективною альтернативою субсидованому кредитуванню є використання кредитних гарантій, зокрема від міжнародних партнерів. Міжнародні фінансові організації та інші гарантодавці, у свою чергу, могли б розширити такі програми на українські приватні банки, оптимізувавши умови цих програм для полегшення доступу до них.
Зростання роздрібних кредитів не створює значних загроз, враховуючи консервативний підхід банків до оцінки ризиків. Швидке зростання доходів населення підтримує його платоспроможність, відповідно, частка прострочених позик зменшується. Затримка у трансформації державної програми підтримки іпотеки обмежує можливості розвитку цього ринку. Ризики надмірної закредитованості вищі для позичальників небанківських фінансових установ, тому останнім необхідно вдосконалювати власні практики та адаптувати умови позик для контролю цих ризиків.
Загалом, якість кредитного портфеля банків продовжує покращуватися. Частка непрацюючих кредитів у банківському секторі станом на 1 травня 2026 року зменшилася до 12,6%, а частка дефолтів за гривневими кредитами для бізнесу є мінімальною (менше 3%).
Рентабельність банків знижується через зростання адміністративних витрат, зумовлених дефіцитом персоналу, та повернення вартості кредитного ризику до показників, що спостерігалися до повномасштабного вторгнення. Підвищений податок на прибуток банків знижує рентабельність до рівня, що відповідає показникам банків, які працюють у мирних умовах у Європі. Це ставить під сумнів успішне залучення інвесторів до українського банківського сектору, зокрема для приватизації державних банків.
Надмірне оподаткування також обмежує спроможність банків генерувати достатній капітал для зростання. Дедалі більшу частку активів та процентних доходів банків формують кредити, які потребують більшого капітального покриття, ніж безризикові інструменти. Навіть за умови збереження поточної рентабельності, банки не зможуть зростати швидше ніж на 15–20% на рік.
Додатковим фактором, що стримує розвиток державних банків, є непрогнозованість рівня дивідендів та невизначеність щодо планів приватизації. Тому оновлення стратегії державних банків має конкретизувати ці очікування та сформувати чіткіше бачення ролі кожного з банків у подальшому фінансуванні економіки.
Редакція PSM наголошує, що Звіт про фінансову стабільність є одним із ключових аналітичних документів НБУ, який відображає стан банківської системи та основні ризики для фінансового сектору. Поточний звіт свідчить про продовження відновлення кредитування в Україні, однак його подальше прискорення залежатиме від макроекономічної стабільності, темпів реформ та регуляторної політики.
Ознайомтеся з іншими актуальними матеріалами:
На порталі «Дія» запущено нову послугу
Уряд затвердив постанову про цифрові гаманці в Україні
monobank ввів електронні підписи — monoКЕП