Незважаючи на збільшення номінальних доходів, купівельна спроможність робітників у багатьох країнах Європи ще не досягла рівня 2021 року
Фото: chatgpt.com
Згідно з звітом OECD Employment Outlook 2026, у дев’яти з 27 досліджених держав реальні заробітні плати – тобто доходи з урахуванням інфляції – у першому кварталі 2026 року залишалися нижчими, ніж п’ять років тому. В середньому по єврозоні спад склав 1,8%.
Найбільших втрат зазнали працівники в Італії: реальні зарплати там зменшилися на 6,1%. Також суттєве зниження було зафіксовано у:
- Чехії — скорочення становило 5,8%;
- Швеції — 4,8%;
- Данії — 2,1%;
- Іспанії — 2%.
У від’ємній зоні опинилися також Словаччина, Фінляндія, Ірландія та Швейцарія. У Бельгії показник залишився без змін, а у Франції та Естонії збільшився лише на 0,1%.
Фахівці пояснюють таку тенденцію наслідками інфляційної та енергетичної криз 2022–2023 років. Колективні угоди та зарплатні домовленості переглядаються із запізненням, тому доходи не одразу наздоганяють зростання вартості життя. Додатково на позиції працівників впливали слабке економічне зростання, ризики деіндустріалізації та побоювання втратити робоче місце.
Дізнайтеся більше: Де в ЄС зарплати зростають найінтенсивніше
Водночас частина Центральної та Східної Європи продемонструвала протилежні результати. В Угорщині реальні заробітні плати зросли на 29,8%, у Польщі — на 16,5%, а в Литві — на 14,8%. Серед найбільших економік Європи найкращий результат показала Велика Британія — плюс 3,6%, тоді як у Німеччині приріст склав лише 0,9%.
України в цьому порівнянні немає, проте повномасштабна війна росії проти України стала одним із чинників енергетичного шоку та різкого зростання цін у Європі. Для українців ця статистика важлива і в контексті трудової міграції: висока заробітна плата в євро не завжди означає вищий рівень життя, якщо оренда, продукти та послуги дорожчають швидше за доходи.
Редакція PSM звертає увагу, що оцінювати добробут виключно за розміром зарплати є некоректним. Більш показовою є реальна заробітна плата, яка демонструє, скільки товарів і послуг людина фактично може придбати. Дані OECD свідчать: навіть у заможних країнах Європи інфляційний удар останніх років досі не подолано.