“>
Фото: https://interpipe.biz/
Українська держава повинна й надалі відстоювати доступ вітчизняних експортерів до іноземних ринків, зокрема до ринку Євросоюзу, повідомила GR-директорка компанії “Інтерпайп” Наталія Сидорук під час онлайн-заходу “Від зими до зими: як оговтується українська економіка?”, організованого Центром економічної стратегії (Centre for Economic Strategy).
Як зазначається у повідомленні компанії, за період повномасштабної війни український промисловий гігант “Інтерпайп” був змушений постійно адаптуватися до численних викликів: від військових загроз, пов’язаних із близькістю до лінії фронту, до енергетичних проблем та дефіциту кваліфікованих кадрів. З 1 липня поточного року, з введенням Євросоюзом нової системи тарифних квот на імпорт сталевої продукції, для групи розпочався новий етап випробувань.
Уточнюється, що протягом перших 22 днів липня компанія вже використала значну частину своєї квартальної квоти на експорт безшовних труб до ЄС. Ймовірно, вже наступного місяця безмитна квота буде вичерпана, і для продовження поставок до Європи доведеться сплачувати мито у розмірі 50%. Тому “Інтерпайп” знову звертається до Єврокомісії з проханням якнайшвидше виправити свою технічну помилку, яка виникла через використання, під час прийняття регламенту, даних Євростату, що відрізняються від офіційних. В результаті річна квота України для безшовних труб виявилася заниженою щонайменше на 30%, ніж була б, якби використовувалися коректні дані.
“Компанія досить стримано оцінює можливості переорієнтації поставок на альтернативні ринки. Китайські виробники безшовних труб вже повністю вичерпали свої квоти в ЄС і спрямовують надлишкову продукцію на інші ринки, створюючи там додаткову конкуренцію. Крім того, викликає серйозне занепокоєння постійне ускладнення логістичних обмежень через систематичні обстріли українських морських портів”, – заявила Сидорук.
Вона висловила надію, що український уряд, незважаючи на нещодавні зміни у своєму складі, продовжить захищати доступ експортерів на зовнішні ринки та вирішить питання функціонування Торгового представника.
“Україні необхідно поповнювати державний бюджет за рахунок надходжень у валюті, а цю валюту країна може отримати насамперед на зовнішніх ринках”, – підсумувала топ-менеджер.
Як раніше повідомлялося, “Інтерпайп” вважає квоти ЄС на поставку безшовних труб заниженими на 30% через статистичну похибку та сподівається на їх коригування до кінця третього кварталу поточного року. Згідно з відповідною заявою компанії, через статистичну помилку та невиконані зобов’язання “Інтерпайп” сигналізує про заниження євроквоти на безшовні труби для України на 30%. При цьому нагадується, що 1 липня 2026 року в ЄС набув повної чинності новий механізм захисту ринку сталі. Імплементаційний регламент, опублікований 30 червня 2026 року, передбачає виділення для України окремої тарифної квоти у дев’яти продуктових категоріях загальним обсягом 1 млн 49,960 тис. тонн на рік.
“Українська промислова компанія “Інтерпайп” вважає, що суттєва статистична помилка негативно вплинула на розмір квоти, виділеної для продуктової категорії безшовних труб України. Крім того, згідно з власними розрахунками компанії, квота не відображає преференційного режиму для України, передбаченого регламентом, прийнятим Європейським Парламентом 19 травня 2026 року”, – йдеться у заяві.
Також уточнювалося, що у продуктовій категорії безшовних труб Україні було виділено річну квоту обсягом 80,670 тис. тонн. Однак протягом усього процесу консультацій українські органи влади неодноразово інформували Єврокомісію, що ця цифра базується на помилці у даних: значна частка українського експорту до ЄС протягом 2022-2024 років, як підтвердив Євростат, не була повністю відображена у базових розрахунках. Як наслідок, квота України для цієї продуктової категорії занижена щонайменше на 30%, ніж якби використовувалися правильні дані.
Окрім цього технічного питання, “Інтерпайп” вважає, що імплементаційний регламент не забезпечує повною мірою преференційний режим для України, країни-кандидата на вступ до ЄС, яка стикається з винятковою безпековою ситуацією, що було передбачено регламентом. Зокрема, під час розрахунку частини квот, яка застосовується до режиму найбільшого сприяння, до України застосовувалися ті ж умови, що й до основних світових експортерів, включно з країнами з документально підтвердженими надлишковими неринковими потужностями. Аналогічно до України застосовувалася та сама методологія, що й до решти партнерів по ЗВТ, без диференціації, прямо передбаченої регламентом.
“Інтерпайп” вважає поточний розмір євроквот на сталь серйозним ударом по Україні та українській металургійній промисловості, яка продовжує працювати у прифронтових регіонах в умовах воєнного часу. Крім того, розподіл цих квот не враховує значних соціальних та економічних наслідків для тисяч працівників, їхніх сімей та громад, які залежать від української металургії. Метою нового захисного механізму є вирішення проблеми глобальних неринкових надлишкових сталеливарних потужностей. У цьому відношенні Україна явно не є частиною проблеми”, – заявив генеральний директор “Інтерпайпу” Лука Занотті.
Він, як генеральний директор компанії “Інтерпайп”, яка потерпає від війни, очікує, що Єврокомісія відкоригує дані в категорії безшовних труб для України до кінця третього кварталу 2026 року, “що є єдиним справедливим способом усунути допущені помилки”.
“Інтерпайп” – це українська промислова компанія, що спеціалізується на виробництві сталевих труб та залізничної продукції. Продукція компанії експортується у понад 50 країн світу через мережу торгових представництв, розташованих на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи.
До структури компанії входять шість промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет”, електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь” та трубний завод у Румунії Interpipe Roman. Загальна кількість співробітників компанії становить близько 9,5 тисяч осіб. Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен і меценат Віктор Пінчук та члени його родини.