Майже пів мільйона декларацій приховали посадовці / Freepik
99 тисяч українських посадовців приховали від громадськості 445,5 тисяч своїх декларацій за період з 2015 по 2026 рік. Найбільше таких прихованих документів зареєстровано серед військовослужбовців Збройних сил України та працівників Національної поліції.
Про це інформує Delo.ua, посилаючись на відомості Опендатабота.
Динаміка та обсяги прихованих даних
Станом на липень 2026 року, 99 087 осіб, які подають декларації, вилучили 445 536 документів. Це означає, що в середньому один посадовець прибрав з відкритого доступу 4,5 своїх звітів. Річ у тім, що за наявності обґрунтованих причин, з реєстру видаляються всі подані особою декларації, незалежно від року, за який вони були надані.
Які декларації приховують найчастіше
Хоча можливість приховувати відомості про статки з’явилася лише наприкінці 2023 року, найбільше документів зникло з відкритого реєстру за період до повномасштабного вторгнення:
- 2016 рік: 94 968 прихованих декларацій (9% від загальної кількості за цей рік);
- 2017 рік: 63 859;
- 2018 рік: 67 582;
- 2019 рік: 70 616;
- 2020 рік: 72 068 (8% від загальної кількості);
- 2021 рік: 30 249.
Динаміка декларацій, виключених з публічного доступу за даними Опендатабота, станом на липень 2026 року/Опендатабот
На противагу цьому, частка вилучених документів за період повномасштабної війни є значно меншою, складаючи близько 2%. У 2022 році було приховано 15 944 документи, у 2023 — 15 955, у 2024 — 11 211, а у 2025 році — лише 2 418 декларацій.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у відповідь на запит аналітиків повідомило, що не веде окремої статистики щодо кількості прихованих декларацій чи осіб, які скористалися цим правом.
Хто найчастіше закриває дані про статки
Понад половину всіх декларантів, чиї профілі були приховані, становлять військовослужбовці ЗСУ — 50,2 тисячі осіб (50,7%).
Серед категорій посадовців за кількістю закритих декларацій лідирують:
- Збройні сили України: 50 255 осіб (50,7%);
- Національна поліція: 16 485 осіб (16,6%);
- Міські ради: 2 557 осіб (2,6%);
- ДСНС: 2 538 осіб (2,6%);
- Податкова служба (ДПС): 1 299 осіб (1,3%).
Хто найчастіше приховує декларації за даними Опендатабота, станом на липень 2026 року/Опендатабот
Також серед декларантів, чиї дані приховані, є представники селищних рад (1 247 осіб), судів (1 230 осіб), районних рад (1 204 особи) та сфери освіти і науки (1 069 осіб).
Як працює механізм приховування
Запроваджений наприкінці 2023 року механізм має на меті захист військових, правоохоронців та інших посадовців від ризиків, пов’язаних із війною.
У НАЗК підкреслили, що сам декларант не може самостійно закрити або відкрити свою декларацію, а агентство не перевіряє обґрунтованість підстав. Вилучення відбувається виключно на підставі подання від керівників державних органів, які мають довести наявність загрози для безпеки декларанта або його родини. Повернути документ у відкритий доступ також може лише той орган, який ініціював його закриття.
Спочатку це право надавалося силовим структурам (Міноборони, МВС, ГУР, УДО, Держспецзв’язку), однак наразі ініціювати вилучення за наявності обґрунтування може фактично будь-який держорган.
Нагадаємо, майже 46 тисяч українських держслужбовців декларують відсутність нерухомості упродовж щонайменше двох років поспіль. Загалом за останній рік жодного житла чи землі у власності не вказали понад 64 тисячі посадовців.