Банкам надано дозвіл на обмін інформацією з державою 369 28.07.26 0 Коментувати
Міжнародне об’єднання підрозділів фінансової розвідки Egmont Group виступає за більш активне використання державно-приватних партнерств для протидії відмиванню грошей, фінансуванню тероризму та транскордонним фінансовим злочинам. Цю інформацію розповсюдив Banker.ua, посилаючись на Міністерство фінансів.Головний Telegram-канал банкірівПідписатися
Про цю ініціативу повідомила народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк у Facebook. Йдеться про механізм, який передбачає системний обмін сигналами про підозрілі схеми між банками, іншими фінансовими організаціями та державою. В Україні функції з фінансової розвідки виконує Державна служба фінансового моніторингу.
Принцип такого підходу простий: жоден банк чи слідчий орган самостійно часто не має повної картини. Злочинні мережі спеціально розподіляють операції між різними установами, рахунками, юрисдикціями та країнами, щоб приховати джерело коштів і ускладнити розслідування.
Виклики для банків
Основною перешкодою для ефективного обміну даними до цього часу була не технічна, а юридична. Комплаєнс-відділи банків нерідко обмежені правилами банківської таємниці, захисту персональних даних та комерційної конфіденційності. Через це фінансові установи можуть побоюватися, що передача відомостей державним органам чи іншим партнерам призведе до судових позовів, штрафних санкцій або претензій за розголошення інформації.
Egmont Group пропонує вирішити це шляхом створення законодавчо закріпленої «безпечної гавані» — механізму, який би захищав банк, що сумлінно передає дані за чітко визначеними правилами в контексті боротьби з фінансовими злочинами. Якщо банк діє не на власний розсуд, а в межах встановленої процедури, він не повинен нести відповідальність за сам факт такого обміну.
Водночас державно-приватне партнерство не означає безконтрольний обмін банківською інформацією. Воно вимагає чітких правил: хто має право передавати дані, кому саме, за яких умов, в якому обсязі та з яким рівнем захисту.
Приклад Europol
Практичний результат такого підходу вже демонструє Europol Financial Intelligence Public-Private Partnership. EFIPPP функціонує як платформа для співпраці між Europol, фінансовими розвідками, правоохоронними органами та фінансовими установами. Завдяки такому формату учасники можуть оперативніше обмінюватися актуальною інформацією, виявляти транскордонні схеми та реагувати до того, як кошти зникнуть у ланцюгу переказів або будуть виведені до інших юрисдикцій.
Для банків це означає підвищення якості фінансового моніторингу. Для держави — збільшення шансів побачити повну картину злочинної схеми. Для правоохоронців — можливість швидше арештовувати або конфіскувати активи.
Актуальність для України
Для України ідея «безпечної гавані» є особливо актуальною. Фінансова система функціонує в умовах війни, санкційних ризиків, високої активності шахрайських схем, спроб обійти обмеження та транскордонного руху коштів.
Банки вже здійснюють значний обсяг фінансового моніторингу, але часто бачать лише свою частку операцій. Якщо підозріла схема проходить через кілька банків або кілька країн, без узгодженого обміну інформацією її важче швидко виявити.
Законодавче закріплення «безпечної гавані» могло б знизити страх банків перед відповідальністю за сумлінний обмін даними. Водночас такий механізм має супроводжуватися запобіжниками: контролем доступу, фіксацією підстав для обміну, захистом персональних даних та відповідальністю за зловживання.
Дізнайтеся також: Вартість долара та євро зросла: НБУ встановив курси валют на 28 липня
Нагадаємо, підхід Egmont Group фактично зміщує фокус з формального фінмоніторингу на розвідувальну модель: банки мають не просто надсилати окремі звіти про підозрілі операції, а працювати в системі, де інформація швидше формує цілісну картину.
Актуальні матеріали тижня в нашому дайджесті:
Підписатися