>
Народні обранці представили у Верховній Раді проєкт закону №15431, що має назву “Про мисливську справу, полювання та стале використання дичини”. Його мета — замінити застарілий закон, цифровізувати сферу через створення Єдиного мисливського реєстру, впровадити “плани сталого використання” замість централізованих лімітів та узгодити законодавство з нормами Європейського Союзу.
Як зазначено у пояснювальній записці на сайті парламенту, реформа також передбачає залучення інвестицій, розвиток мисливського туризму, впорядкування оренди територій та формування спеціалізованого центрального виконавчого органу (агентства) для контролю та розвитку галузі.
Ініціаторами документа є народні депутати Ігор Марчук (керівник підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, фракція “Слуга народу”), Давид Арахамія (керівник фракції “Слуга народу”), Олег Бондаренко (керівник Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування), Олександр Корнієнко (перший заступник голови Верховної Ради) та Олександр Гайду (керівник Комітету Ради з питань аграрної та земельної політики).
Розробники документа наголошують, що реформа дозволить залучити інвестиції, зменшити рівень бюрократії, гармонізувати українське законодавство зі стандартами ЄС та врахувати вплив війни та кліматичних змін на природні ресурси.
Водночас низка провідних зоозахисних та природоохоронних організацій, зокрема UAnimals, Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ), “Зелена сила” та Асоціація зоозахисних організацій України, виступили проти законопроєкту та закликали народних депутатів відхилити проєкт №15431 у першому читанні.
Активісти зазначають, що стаття 1 документа трактує полювання як “вид активного відпочинку”, а шкури, роги та ікла тварин — як “мисливські трофеї”. На їхню думку, це легалізує вбивство тварин заради задоволення та естетичних цілей.
Серед основних зауважень організацій до нормативного тексту: фактичне скасування “сезону тиші”, оскільки перехідні положення дозволяють полювати на самця козулі з 1 травня, що збігається з періодом народження та вигодовування потомства; розширення дозволених знарядь і методів добування тварин, включно з використанням приладів нічного бачення, тепловізорів, дронів, акустичних пристроїв, а також дозвіл на нічне полювання на кабана, вовка, лисицю, шакала та єнотоподібного собаку.
Крім того, зоозахисники виступають проти легалізації “canned hunting” (полювання в штучно ізольованих вольєрах або напіввільних умовах).
Зоозахисники також не погоджуються з включенням до переліку “небажаних тварин” не лише диких хижаків, а й безпритульних або домашніх собак та котів, що опинилися в угіддях без нагляду. Це дозволяє їхній відстріл або вилучення під приводом регулювання чисельності.
Додатково, як зазначається у заявах організацій, зменшення мінімальної площі мисливських угідь з 3 тис. га до 500 гектарів та низькі ставки оренди лісових територій можуть призвести до приватизації лісових масивів обмеженим колом осіб.