>
Фото: https://bank.gov.ua
Фінансові установи України прогнозують подальше розширення кредитних портфелів для бізнесу та фізичних осіб впродовж наступних 12 місяців. Зокрема, у третьому кварталі очікується сплеск зацікавленості до всіх типів корпоративних та роздрібних позик, згідно з даними дослідження Національного банку України (НБУ).
Проте, такі прогнози стали менш оптимістичними: індикатор зростання кредитного портфеля для бізнесу знизився до 38,2% порівняно з 72,2% у першому кварталі 2026 року, а для населення – до 38,9% з 65,1%.
Банки передбачають незначне поліпшення якості корпоративного кредитного портфеля протягом наступних 12 місяців: відповідний індикатор склав 7,3% проти 7,1% кварталом раніше. Водночас, четвертий квартал поспіль респонденти прогнозують погіршення якості позик для населення, хоча цей показник став менш песимістичним – “мінус” 16,3% проти “мінусу” 17%.
Фінансові установи також очікують збільшення обсягів депозитів як від бізнесу, так і від населення. Індикатор очікуваних змін обсягу депозитів корпоративного сектору зріс до 53,7% з 50,7%, досягнувши найвищого показника від початку повномасштабного вторгнення. Для населення цей показник зріс до 53,8% з 53,3%.
У другому кварталі спостерігалося зростання попиту бізнесу на кредити: загальний індикатор збільшився до 35,5% з 34,4% у січні-березні, також досягнувши піку від початку повномасштабного вторгнення.
Найбільше зростання спостерігалося у попиті на довгострокові позики – до 35,4% з 24,6%. Попит на кредити для малого та середнього бізнесу (МСП) зріс до 24,7% з 23,8%, а на позики для великих компаній також збільшився, проте менш суттєво, ніж у попередньому кварталі: відповідний індикатор знизився до 26,9% з 34%.
Банки назвали основним стимулом для корпоративного попиту потребу у капітальних інвестиціях та поповненні обігових коштів. На третій квартал вони прогнозують зростання попиту на всі типи кредитів для бізнесу, особливо на довгострокові.
Попит з боку населення у другому кварталі також збільшився як на іпотечні, так і на споживчі кредити. За оцінками банків, попит на споживчі позики зростає з другого кварталу 2023 року, а на іпотеку – з початку 2025 року.
У липні-вересні респонденти очікують подальшого зростання попиту домогосподарств на кредити, переважно на іпотеку. Деякі великі банки визначили зниження вартості позик та покращення перспектив ринку нерухомості як ключові фактори зростання попиту на іпотеку.
Кредитні стандарти для корпоративного сектору у другому кварталі практично не змінилися: відповідний індикатор склав 1,7% проти “мінусу” 2,9% кварталом раніше. Для МСП стандарти стали більш гнучкими, проте меншою мірою, ніж у січні-березні: “мінус” 3,3% проти “мінусу” 25,2%.
У третьому кварталі банки загалом не планують корегувати стандарти корпоративного кредитування, але очікують їх пом’якшення для позик МСП.
Рівень затвердження заявок від бізнесу у другому кварталі загалом залишився без змін: індикатор склав 0% проти 12,6% кварталом раніше. Для МСП цей показник становив 13% проти 24,4%, оскільки деякі банки повідомили про можливість надавати їм більші позики.
Щодо домогосподарств, банки у другому кварталі пом’якшили стандарти як для іпотечних, так і для споживчих позик. Для іпотеки індикатор знизився до “мінусу” 14,9% з нульового рівня, для споживчих кредитів він становив “мінус” 21,5% проти “мінусу” 23,1% кварталом раніше.
Конкуренція між банками залишалася головною причиною пом’якшення стандартів споживчого кредитування. Для іпотеки додатковими факторами стали очікування щодо загальної економічної активності та перспектив ринку нерухомості.
Також у третьому кварталі банки прогнозують подальше пом’якшення стандартів як для іпотечних, так і для споживчих позик.
Рівень затвердження заявок домогосподарств у квітні-червні зріс. Банки повідомили про зниження відсоткових ставок, збільшення сум та термінів споживчих кредитів, зменшення вартості іпотеки та певне посилення вимог щодо застави для неї.
Боргове навантаження бізнесу у другому кварталі банки оцінили як середнє, хоча оцінки щодо МСП схилялися до низького рівня. Боргове навантаження домогосподарств залишалося незначним.
У другому кварталі банки зафіксували посилення кредитного, валютного ризиків та ризику ліквідності. Індикатор кредитного ризику зріс до 30,3% з 24,9% квартал тому, валютного ризику – до 14,5% проти 21,3%, ризику ліквідності – до 8,4% проти 18,8%, тоді як процентний та операційний ризики суттєво не змінилися.
Водночас, у третьому кварталі респонденти очікують посилення насамперед валютного та кредитного ризиків.
Опитування проводилося з 16 червня по 8 липня 2026 року серед менеджерів з кредитування 25 банків, що становлять 96% загальних активів банківської системи.