Станом на червень 2026 року, середній рівень заробітної плати в Україні склав 32 783 грн, що на 5,9% (+1 822 грн) більше порівняно з травнем, коли цей показник дорівнював 30 961 грн.
Фото: magnific.com
Цю інформацію оприлюднив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, посилаючись на дані Державної служби статистики.
За його даними, на початку весни найвищі середні заробітки традиційно спостерігалися в таких сферах:
- ІТ – 77 931 грн (у травні – 76 997 грн);
- Авіатранспорт – 67 472 грн (65 140 грн);
- Фінанси та страхування – 61 047 грн (64 349 грн).
Фото: t.me/getmantsevdanil
Натомість найнижчі середні заробітні плати виплачувалися у таких напрямках:
- Бібліотеки, музеї, архіви – 16 952 грн (у травні – 16 091 грн);
- Мистецтво, творчість, розваги – 17 684 грн (15 870 грн);
- Поштова та кур’єрська діяльність – 20 644 грн (20 016 грн).
Фото: t.me/getmantsevdanil
Якщо розглядати регіональний розподіл нарахувань заробітних плат, то традиційно найвищі зарплати отримують мешканці столиці – 48 393 грн (у травні – 47 115 грн), тоді як найнижчі – у Кіровоградській області – 23 882 грн (22 336 грн). Водночас, заборгованість із виплати заробітної плати спостерігає певне зростання: на початок липня цей показник становив 3,8 млрд грн, у червні – також 3,8 млрд, а у травні – 3,7 млрд.
«Незважаючи на зростання середньої заробітної плати майже на 2 тис. грн у червні, ця загальна позитивна тенденція не вирішує наявні проблеми, оскільки ми бачимо два глибоких структурних спотворення», — зазначає Данило Гетманцев.
Перше стосується розриву між регіонами: столичні заробітки майже вдвічі перевищують регіональні.
Друге – це дисбаланс між секторами: поки айтівці та фінансисти підтримують рівень зарплат на рівні 60–70+ тис. грн, працівники сфери культури та освіти змушені існувати на 17–25 тис. грн.
«Не слід забувати і про накопичену заборгованість у розмірі 3,8 млрд грн, яка продовжує збільшуватися. Подолання цих дисбалансів вимагає детінізації ринку праці, впровадження прозорих та “білих” заробітних плат, а також прямої відповідальності роботодавців за дотримання європейських стандартів праці та соціального захисту», — додав народний депутат.
Редакція PSM звертає увагу читачів: зростання середньої заробітної плати не обов’язково означає пропорційне покращення доходів для всіх українців. Значний розрив між різними регіонами та галузями, а також збільшення невиплачених зарплат свідчать про те, що основними викликами для ринку праці залишаються детінізація зайнятості, забезпечення дотримання трудових прав та створення більш справедливих умов оплати праці по всій території України.