У червні 2026 року середній заробіток в Україні склав 32 783 грн, що на 5,9% (+1 822 грн) більше порівняно з травнем. Тоді показник сягав 30 961 грн.
Фото: magnific.com
Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, посилаючись на дані Державної служби статистики.
За його даними, на початку весни найвищі середні зарплати традиційно нараховувалися у таких сферах:
- ІТ – 77 931 грн (у травні – 76 997 грн);
- Авіаційний транспорт – 67 472 грн (65 140 грн);
- Фінанси та страхування – 61 047 грн (64 349 грн).
Фото: t.me/getmantsevdanil
Натомість найнижчі середні зарплати виплачувалися у таких напрямках:
- Бібліотечна, музейна, архівна діяльність – 16 952 грн (у травні – 16 091 грн);
- Творча діяльність, мистецтво, розваги – 17 684 грн (15 870 грн);
- Поштова, кур’єрська діяльність – 20 644 грн (20 016 грн).
Фото: t.me/getmantsevdanil
Якщо розглядати регіональну структуру нарахувань заробітної плати, то традиційно найвищі зарплати отримують у столиці – 48 393 грн (у травні – 47 115 грн), а найнижчі – у Кіровоградській області – 23 882 грн (22 336 грн). Водночас заборгованість із виплати заробітної плати поступово збільшується: так, на початку липня цей показник склав 3,8 млрд грн, у червні – також 3,8 млрд, а у травні – 3,7 млрд.
«Хоча середній заробіток у червні зріс майже на 2 тис. грн, ця загальна позитивна тенденція не вирішує наявні проблеми, оскільки ми спостерігаємо два глибоких структурних викривлення», — коментує Данило Гетманцев.
Перше – це міжрегіональний розрив: столиця випереджає регіони майже вдвічі.
Друге – секторальний дисбаланс: тоді як айтівці та фінансисти утримують планку у 60–70+ тис. грн, працівники культури та освіти змушені виживати на 17–25 тис. грн.
«І не слід забувати про зростаючу заборгованість, яка сягнула 3,8 млрд грн. Подолання цих дисбалансів полягає у детінізації ринку праці, впровадженні прозорих та легальних зарплат, а також у прямій відповідальності роботодавців за дотримання європейських стандартів праці та соціального захисту», — додав народний депутат.
Редакція PSM звертає увагу: зростання середньої заробітної плати не означає однакового покращення доходів для всіх українців. Значний розрив між регіонами та галузями, а також збільшення заборгованості з виплати зарплат вказують на те, що ключовими викликами для ринку праці залишаються детінізація зайнятості, дотримання трудових прав та створення більш рівних умов оплати праці по всій території України.